Степан Руданський – Загадки

Позбирались дукачі,
Добре підгуляли.
“давай, Мошку, загадок!” –
До жидка пристали.
А жидок собі бім-бім,
Пейси підвиває:
“Як завдати, так завдам,
А хто не вгадає?”
А ті кажуть: “Не журись!
За то буде плата.
Хто не скаже, що то є,
Заплатить дуката”.
“Угадайте ж,- каже жид,-
Що удень чорніє,
Що біліє уночі,
А ранком синіє?”
“добре!” – кажуть.
От прийшли –
Гадали-гадали,
Далі бачать, що не сил,
По дукату дали.
“Що ж то, Мошку, таке є?” –
Жидюка питають.
А той: “Гирсти! Що то є?
А я почім знаю?”
“Ну ж бо, Мошку, не жартуй!”
“Та жарти до ката,
Я і сам собі даю
Цілого дуката!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Степан Руданський – Загадки