Василь Стус – Мумiя

1

Голова його заполонена спогадами.
(Вiчне перемелювання однiєї iстини:
Гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi,
Пiдлiсть пiдлостi пiдлостi).
Хтиво показує старечим ротом :
Те, що було 1968 року нової ери
Вiддзеркалює, нiби в мертвiй водi,
Подiї 1968 року перед Христом.
Рухається, зазираючи в брезклу воду.
Пiдiйшов побачив збагнув
Збагнув пiдiйшов побачив.
Все вже збагнуте,
Пiдiйшов побачив,
Нi греця не збагнуть.
Але – стверджуватися :
Утверджування покiйника,
Реанiмацiя на рiвнi народження,
Демократiя цвинтаря.
Очей – не треба.
Нiг – не треба.
Рук – не треба.
Зусилля – зайвi.
Зайва голова
На рудиментарних плечах.
Цар природи, вiнець її,
Бiльшає, отже, малiє.

2

Проминання – цiлюще.
Одужання – самовтратою.
Дозрiвання – знищенням,
Вивершення – божевiллям.
Композицiя багатьох голов,
Поставлених одна на одну

(перша спить,
Друга спить,
Третя – спить,
Четверта, п’ята –
До нескiнченностi! –
Спить)

Верхня пантрує сон.

3

Кинеш камiнь –
Розходяться рiвнi кола.
Ловиш кола –
Тодi вони знов збiгаються,
Утворюють подобу
Стисненої пружини.
Виймаєш камiнь –
Чорнiє дiрка сама.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Києво-печерська лавра враження.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Мумiя