Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (2 варіант)

Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, “величаві дуби” “у краплинах ранньої роси”. В дитинстві Василь Симоненко слухав пісні, в яких “дзвеніло щастя непочате”. І ще тоді хлопчик

навчився поважати “труд людський і піт, шанувати Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ”. Адже пісні – то душа народу, його мудрість. І, слухаючи їх, хлопчик проймався любов’ю до Батьківщини. В цьому слові для нього зливаються і матір, і рідна земля, і народ.

Дуже поетично про належність до свого народу, про любов до нього і Вітчизни сказав Василь Симоненко: “Бо у мене стукотить у грудях грудочка любимої землі”.

Належати до народу, бути вірним сином Батьківщини значить палко любити і свято шанувати рідну землю. І тоді ти почуєш, як озивається до тебе гайок, як дзюркотить тобі срібний струмочок, як на повні груди зітхає щедрий чорнозем, готовий прийняти в себе хлібні зерна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Маруся чурай зміст.
Ви зараз читаєте: Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (2 варіант)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.