Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (1 варіант)

Василь Стус… Патріот у найвищому значенні цього слова. За свою любов до України він заплатив життям. Але власну трагічну долю поет обрав сам. Мордовія, Колима, Урал, а перед очима – “Україна написалась на мурах тюрми”.

Зовсім інакше могло скластися життя Стуса, бо спочатку все було добре: навчання в інституті, вчителювання, перші поетичні спроби, аспірантура. Та після недовгого розквіту українського мистецтва розпочався період застою, коли Україну намагалися русифікувати й відібрати в неї мову. Пройшла хвиля арештів українських інтелігентів, які відстоювали право України на існування. Разом з іншими був заарештований і Стус. Почались його страждання за межами рідного краю.

Ліричний герой В. Стуса – це сам поет, з його стражданнями, переживаннями, з його світоглядом.

Перебуваючи в жахливих умовах табірного життя, поет-патріот не зігнувся. “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… ” – підтримував він сам себе, а очі бачили Україну, дружину, матір. “Чекай мене… – звертається поет до матері. – А вмру – то й з того світу виглядай”.

Хворий фізично, але нескорений, Стус продовжує творити в ім’я України і співвітчизників. Він знає, що приречений на загибель, та смерть не лякає його. “Народе мій, до тебе я вернусь… і в смерті з рідним краєм поріднюсь”.

Доля Василя Стуса схожа на долю Шевченка. Сорок сім років життя, розлука з рідною Україною, глибока синівська любов до милої знедоленої Батьківщини. Любов до останнього подиху. Загибель через цю любов.

О земле втрачена, явися…

І душу порятуй мені.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (1 варіант)