Художній дивосвіт – поруч
Мені судилося народитись і жити в одному з найчудовіших куточків України, на землі, що плекала не тільки терни. Споконвіку жили тут прекрасні люди, котрі переливали свою багату образну душу в пісню, складали легенди, перекази. Разом із матусею рідна земля співала мені колискову. І світ мого дитинства наповнювався казкою, тим чудовим дивосвітом, що не полишає мене й сьогодні.
Вчитувалась у легенди рідної Тернопільщини і подумки мандрувала до Дівочих Скель, бачила красунь, які обрали смерть замість татарського полону, відпочивала під дубом
У моїй сім’ї завжди шанували пісню. Пам’ятаю, як тужила за тими журавлями, що відлітали “сірим шнурком” у вирій. На очі просилася сльоза, такою сумною була пісня, що співала бабуся:
Кличуть: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Коли питала старших, хто написав її, відповідали: “Народна…
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля (“Заспів”).
Вчитувалася в історичні твори письменника. Найбільше захопила мене трилогія “Мазепа”. Зі сторінок повістей до нас промовляє не лише мудрий, тонкий політик, гетьман, що мріяв бачити Україну незалежною державою, а й звичайна людина. Він боровся з ворогами, жорстоко карав зрадників, та не розгубив при цьому ніжності, доброти. Закоханий у юну Мотрю, все ж не хотів її неволити, бо розумів, що не зможе одружитися з дівчиною. Скільки теплоти, ласки зберегло старіюче серце гетьмана! Роздумуючи над твором, я сумувала, страждала, обурювалася, що не зміг Іван Мазепа довершити задумане, бо не зрозуміли його ті, що звикли до рабської покори російському царю.
Цікавим і плідним було знайомство з творчою спадщиною А. Чайковського. Пам’ятаю, як захоплювалась хоробрістю, винахідливістю та кмітливістю юного героя Тараса із повісті “На уходах”… Як боліло серце, коли в уяві поставали спустошливі набіги татар на село Спасівку, як вразила мене любов Павлуся до сестрички. Та надзвичайна любов, що повела хлопця у далекий, незнаний Крим шукати Ганнусю (“За сестрою”). Вчилася мужності, вірності у волелюбних запорізьких козаків, читаючи роман “Сагайдачний”. Справжніми уроками милосердя, моральності стали для мене рядки повісті “Олюнька”,
На уроках, присвячених вивченню літератури рідного краю, відкрила для себе ім’я Уласа Самчука. Що за дивна сила художнього слова! Як тут не погодитися із офіційним визнанням його таланту – “український Гомер XX століття”. Важко переповісти ті почуття, що охопили мене. Коли заглибилась у його “Волинь”, здається, вперше усвідомила, що значить любити землю, оту, на якій виростає дерево, красується кущ калини, шумить колосом хлібна нива. Земля для Матвія Довбенка, героя твору, була не лише ознакою достатку. Праця – от суть людського буття! І хто знає, може ота любов до землі, ота невсипуча праця і зробила селянина безпорадним в епоху, коли одна влада змінилася іншою. Для хлібороба справжньою трагедією була втрата землі, а для України – втрата господаря.
1934 року, коли світ ще не знав про страшний злочин сталінсько-більшовицької системи проти українського народу, з’явився твір У. Самчука “Марія” – роман-сполох, роман-біль, роман-заклик. Жахливі картини голодомору не могли залишити байдужими читачів. Доля простої української жінки Марії так нагадує долю нашої безталанної України! Все життя її – це страждання, пошуки щастя, турбота про дітей. В одній сім’ї зростають сини Марії, але обирають різні шляхи, сповідують різні ідеї. Отак і твої діти, Україно, не захотіли об’єднатися в любові до тебе: хто віддав життя за батьківську землю, хто страждав, мучився по тюрмах, на засланнях, жадаючи волі для свого народу, а хто – за ласий шматок зраджував, продавав своїх братів і сестер.
Як шкода, що не став Улас Самчук лауреатом Нобелівської премії. А все тому, що народився в Україні, у тому Богом забутому краї, що ніколи раніше не мав своїх державних кордонів.
Хто у нас не зачитувався історичними творами Ю. Опільського? Кого не хвилювали оповідання Т. Бордуляка про недолю галицького селянина, про тих наших земляків, що змушені були шукати кращої долі, емігруючи у далеку Канаду, Бразилію.
Мужність синів Галичини, котрі “виборювали волю для свого народу”, славить Поет і Воїн, уродженець Тернопільщини Р. Купчинський – співець стрілецької слави:
Поклін Вам, герої, вірли молодії,
Ви кров’ю купали довічную славу. (“Тіням”)
Не соромилась щирих сліз, коли слухала просту і ніжну поезію вічно юного Степана Будного.
“Боже, йому же було тільки 25!” – волало моє серце. Чула голос поета: “… Я так люблю життя”. Захоплювалась його мужністю, оптимізмом. “В тому щастя людини, що і після смерті живуть її діла, цвіте маком і калиною світ”. Він перейшов у тебе, земле. То ж зігрій його своїм теплом, бо ж обіцяв:
Буду серце слухати землі,
Що в деревах б’ється і в хлібах.
Тільки б їй буяти у теплі,
Тільки б небо квітло в голубах.
Дивний світ художнього слова оточує нас, і воно виспіване творцями, яких плекала і моя земля, моя Тернопільщина. То ж слухаймо його душею.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: Художній дивосвіт – поруч Донецька земля… Коли промовляєш ці слова, відразу постають перед очима безкраї степи, якими мандрували ще скіфи, високі терикони, які нагадують про те, що Донбас – столиця вугляного краю, чарівні голівки червоних троянд, які звеселяють око літнього дня. Це – моя рідна земля, мій чарівний Донецький край, без якого я не зможу жити. Він навічно увійшов […]...
- Художній дивосвіт – поруч (література рідного краю) За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори. В одному з перших художніх творів Київської Русі “Слові о полку Ігореві” невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи “на землю Половецьку, за землю Руську”, князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (1 варіант) Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, […]...
- Художній дивосвіт – поруч. (Література рідного краю – В. Сосюра) Художній дивосвіт – поpуч.(Літеpатуpа pідного кpаю) Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі […]...
- Твір на тему: Художній дивосвіт – поруч (Література рідного краю) Донецький край! Хто тебе не знає?! Ти розкинувся від Сіверського Дінця до Азовського моря. Ти щедрий на легенди, пісні, сказання. Ти, донецький краю, славишся людьми працьовитими, талановитими. Це вони прославили і возвеличили рідну землю своєю творчістю. Серед них – М. Петренко, М. Чернявськйй, В. Сосюра, Б. Горбатов, П. Байдебура, Л. Жариков, П. Безпощадний та багато […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (2 варіант) Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (ІІ варіант) Ознайомлюючись з шедеврами світового мистецтва, ми часом забуваємо про те, що поруч. А не варто! Ми живемо в місті з цікавою історією і різноманітним мистецьким життям. Це тут, на Харківщині, ми можемо знайти … сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди (М. Рильський, “Слово про рідну […]...
- Дивосвіт Стежечка Ходім зі мною, стежечко. Обережно, Не зачепися за камінець, Переступи соломку І під спориш не ховайся,- Все одно бачу. А там, За городом Ого як ти виросла! Сама біжиш, Через струмок перескакуєш, Батіжком по пилюці цвьохаєш За суницею збочуєш, Топчеш горох при дорозі. Коли б глянути, стежко, Он з тої гори на всенький світ! […]...
- Дивосвіт, або ж Перша книжечка для дзвінки (скорочено) – Калинець Ігор 1. Стежечка Ходім зі мною стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу А там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхаєш За суницею збочуєш Топчеш горох при дорозі Коли б глянути Стежко Он з тої гори На всенький […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (2 варіант) Та не в дивацтві суть – а в здивуванні, У вмінні всюди диво світу світлом Осяяти: потужним світлом серця. І. Драч “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно”, […]...
- Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (3 варіант) Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися […]...
- Художній світ Івана Драча Про Івана Федоровича Драча останнім часом говорять більше як про політика і громадського діяча. В інтерв’ю до шістдесятиріччя поета журналісти дорікали йому за цей зв’язок, вважаючи, що це шкодить поезії. Але саме свідома громадсько-політична позиція автора у поєднанні з могутнім поетичним даром подарували читачеві поему “Чорнобильська мадонна”. Поезія І. Драча завжди відзначалася віддаленою асоціативністю, різким, […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (2 варіант) У новелі “Камінний хрест”, що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі. Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села Русова сотні родин їхали до Канади і США. […]...
- Андієвська Емма – Базар – поруч і осторонь З “Базарів Страшного Суду” Від свята відсвіти ідуть: “Ти справді ти, ти справді тут?” Щоб ні ступити, ні пройти: “Жерун буття, обітниць путь, У пута – низ і висоту!” Крізь помахи, слова, літа Глухих падінь, лунких літань, – Вузлом із осетра і ножиць – І світ навпіл: молюска ніжність Струмка легеню в попіл нищить Щоб […]...
- Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь Кого простору в добі, яку сам Бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (3 варіант) В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне, сповнене цілоденної праці. На очах читача проходять одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (1 варіант) Іван Драч – помітна постать на зоряному небосхилі видатних діячів України. За три десятиріччя літературної діяльності він видав кільканадцять збірок поезій, перекладів, кіноповістей, літературно-критичних розвідок. Його твори виходили в перекладах багатьма мовами світу. Творчість Івана Драча показує потяг поета до зображення здобутків людства, осягнення літературних, культурних і мистецьких надбань рідного народу, а отже, характеризується різноманітністю […]...
- Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови” Урок української літератури Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови” Тема уроку: Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”. Мета уроку: розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, навчити мотивувати вчинки героїв. Закріпити вивчене про сюжетні лінії. На матеріалі роману виховувати бути вольовими людьми, яскравими особистостями. Обладнання уроку: проект письменника, магнітофонний запис пісні “На Україну повернусь”, тексти роману […]...
- Художній світ Йосипа Бродського Художній світ Йосипа Бродського Нобелівський лауреат Йосип Бродський належить світові і разом із тим російській культурі, адже його поезія написана людиною певної ментальності, вихованої саме російською культурою. Разом із тим його творчість відбиває певну епоху, вона універсальна в тому смислі, що багато хто міг би разом із поетом сказати: “Я входил вместо дикого зверя в […]...
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (І) Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. (З 90-х років XIX століття тисячі трудівників Західної України виїжджали за кордон. Доведені до відчаю безземеллям, податками, відсутністю заробітків і голодом, селяни за безцінок продавали свої мізерні господарства, кидали политу потом невдячну землю і вирушали […]...
- Твір на тему: Дивосвіт прадавніх слов’ян Дивосвіт прадавніх слов’ян Здавна в Україні, багатій на хліб та усяке зело, землі, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою і зрозумілою мовою. Від дощу, сонця залежало головне в житті стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися наші далекі предки жити в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, […]...
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (ІІ) Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен… (Ліна Костенко, “Маруся Чурай”) Так, історія мого народу трагічна: розкидані могили по безмежних українських степах; плюндровані та палені не раз міста і села; четвертовані, спечені у мідних биках, […]...
- Соловей – співець весни (за художній описом К. Малицької “Соловей”) Соловейко… Кому в Україні не відома ця дзвінкоголоса пташка? Хто не насолоджувався неперевершеним співом солов’я? Я живу у Харкові. У мальовничих гаях поблизу міста, біля річок і ставків у середині травня можна почути спів соловейка. Я не раз бував з батьками о цій порі за містом. Ми слухали спів солов’я, але я жодного разу не […]...
- Твір на тему: Українська іграшка – чарівний дивосвіт мистецтва Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер – інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до […]...
- Ідейно-художній зміст оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Оповідання “Дорогою ціною” написане М. Коцюбинським на основі історичних фактів, хоча герої – цілком вигадані. Письменник глибоко осмислив і проаналізував події кінця XVIII – початку XIX століття, коли після Коліївщини почалося руйнування Запорозької Січі як оплота вольності на Україні й закріпачення українського селянства. Народ не корився, мстився панам та зрадникам. По всій Україні спалахували повстання, […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Морально-етичній та художній потенціал творчості Г. Тютюнника Григір Тютюнник – це письменник, якого можна назвати совістю цілого покоління та цілої української літератури. Ось як писала про Григора Тютюнника Галина Гриненко: “Мав Григір у душі щось таке, чого, можливо, іншим бракує… Тютюнник надто проникливий і глибокий, дуже зосереджений і воднораз уважний до людей. Особливо ніжно ставився до жінок, які не зловживали його толерантністю, […]...
- Художній світ Художній світ – створена уявою письменника і втілена в тексті твору образна картина, яка складається з подій, постатей, їх висловлювань і виражених ними духовних феноменів (уявлень, думок, переживань тощо). Х. с. співвідносний з предметною, соціальною і психологічною реальністю, хоч наділений автором (творцем) антропоморфними і просторово-часовими вимірами, упорядкований композицією твору відповідно до задуму митця. У цьому […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александрійська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлений у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними та унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у […]...
- Ідейно-художній зміст твору “Балада про соняшник” Поезія – це правда душі, можливо, тому вона всім зрозуміла й доступна. Відмінність її полягає в тому, що вона вбирає в себе інші мистецтва: прозу, музику, живопис. Бо всі вони осідають у свідомості людини, упливають на її філософію та сприйняття життя, на ідеологію й почуття, на навколишній світ. У віршах віддзеркалюються всі людські вади и […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Новели В. Стефаника – це маленькі шедеври, у яких зважене кожне слово. У щільних, як кам’яні брили, рядках проглядає народне безталання та бідність. Твори, напоєні кров’ю серця, увібрали в себе любов і ненависть, одвічну жагу щастя і одвічну тугу через його недосяжність. Творчості Стефаника притаманна глибока психологічна правдивість написаного, переконлива вмотивованість кожного вчинку героїв. Трагедія […]...
- “Той, що натхненно творив ходу” (ідейно-художній аналіз вірша “Перехожий” В. Симоненка) З давніх-давен вважалося неписаним законом: тільки поетам Бог дарував право бути речниками рідного народу. Таким голосом нації був і залишається в своїх віршах Василь Симоненко. В епоху хрущовської відлиги він повірив у торжество правди, свободи і демократії, вільно вдихнув так необхідного митцеві озону, та доля була немилосердною… “Минулої неділі ми були в Одесі… Фактично нам […]...
- Кириловська Катерина – Вони сиділи поруч за партою Вони сиділи поруч за партою, І ділили п*ятірки свої… І кохати їм вже не варто би… У воєнні та чорні роки… Випускним та не сонячним вечором Мали йти у доросле життя… Він вхопив її ніжнії плечі: “Лиш моя! Нічия! Лиш моя!” Вона тихо йому усміхалася… І здавалося б щастя ось-ось… Та не так вже воно, […]...
- Твір на тему: Прекрасне завжди поруч із нами (твір-роздум про вчинки людей у публіцистичному стилі) Я часто аналізую вчинки моїх однолітків. їхні дії нерідко ображають. Наприклад, пригадую недавній випадок, коли мій однокласник кинув петарду, яку підпалив, під ноги дівчини. Це був у нього такий жарт. Альона дивом не постраждала – вона встигла відскочити на безпечну відстань і почула регіт. Здавалося, хлопці мали б осудити хулігана, а виходить, вони його підтримали. […]...
- “Що сльози там, де навіть крові мало!” ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки “І все-таки до тебе думка лине” Перша поетична книжка Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893 року. Вона складалася із шести поетичних циклів. Найхарактернішим і найпотужнішим був цикл політичної лірики “Невольничі пісні” – Один з найвищих злетів революційного слова поетеси. Цикл об’єднує наскрізна думка: “Що сльози там, де навіть крові мало”, а також загальний героїчний пафос, вміщений […]...
Вірш поета романтика.