Алла Жабокрик – Моя блакить. Тобі. Моя блакить

Моя блакить. тобі. моя блакить.
Спада’ волосся із чола невтішно
Ховаю очі, знаючи, що грішна
Я всім кажу, що зовсім не болить
Що сум в моїх зіницях лиш на мить

Моя печаль. тобі. моя печаль
Пуста ця постіль достобіса ранків
Церковні дзвони б’ють безперестанку
Шукають в мені сповідь, мов грааль
Мій гріх в мені сидить. й мені не жаль.

Моє життя. тобі. моє життя
Мій голос вчора раптом обірвався
Немов зв’язок чи шум електростанцій
Немов проникла в люд моя журба
Та відбирала голос, мов чума

Моя душа. тобі. моя душа.
Я й після тиші хочу тебе чути
Мені б лишень життя це перебути
Згорнути сум із зблідлого чола
І всім сказати, що я ще жива

\схрестивши пальці\


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Снігвантонвчі.
Ви зараз читаєте: Алла Жабокрик – Моя блакить. Тобі. Моя блакить
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.