Буриме

Буриме (фр. bouts – кінці, закінчення та rimes – римовані) – вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І. Качуровський запропонував М. Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні – анахорет – портрет – дивовижні – стрижні – скаред – вперед – тижні – клумб – Колумб – мавзолеї – Сірко – молоко – алеї. Сонет під назвою “Анахорет” мав нарешті такий вигляд:

Мене дратують люди, вівці, крижні,
Цапи

й вовки: я семь АНАХОРЕТ, –
Мене дратує навіть чийсь портрет,
Чиїсь слова – нехай і дивовижні.
Я на цьому самітницькому стрижні
Не знаю ані добрих, ні скаред:
Все марнота марнот. Мене вперед
Несуть мої анахоретські тижні.
Ні гомону, ні стін, ні тумб, ні клумб –
Заїхати б подалі, ніж Колумб,
Не чути про вождів у мавзолеї.
Хай не для мене гавкає Сірко.
Мені самотньо пити молоко
У затінку німотної алеї.

Б. як версифікаційна гра постав у Франції на початку XVII ст., перетворюючись на предмет змагання вправних та дотепних віршувальників.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Історія створення маруся григорія квітки коротко.
Ви зараз читаєте: Буриме
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.