Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня
Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
І в пучечки пов’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не травиця була,
Чи я в полі не зелена росла?
Взяли ж мене покосили
І на сіно посушили –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була,
Чи я в полі не зерниста була?
Взяли ж мене та й пожали
І в снопики пов’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була,
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки – повсихали,
Були кращі – повмирали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Чи я в лузі не калина була (народна пісня) Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили – Така доля моя! Гірка […]...
- Лугом іду, коня веду – Родинно-побутова пісня “Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся. Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся”. “Ой коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, […]...
- За городом качки пливуть – Родинно-побутова пісня За городом качки пливуть, Каченята крячуть… Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті вдома сидять З кіньми та з волами. А багаті вдома сидять З кіньми та з волами. “Ой чи чула, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє […]...
- В кінці греблі шумлять верби – Родинно-побутова пісня В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька – Поїхав за Десну; Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Росла, росла дівчинонька Та на порі стала; Ждала, ждала козаченька, Та й плакати стала. Ждала, ждала […]...
- Сонце низенько, вечір близенько – Родинно-побутова пісня СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧІР БЛИЗЕНЬКО Сонце низенько, вечір близенько, Вийди до мене, моє серденько! (Двічі) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселиться. (Двічі) Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (Двічі) Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, – Я твої ніженьки в шапочку вложу! (Двічі) Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє […]...
- Світи, світи місяченьку – Родинно-побутова пісня “Світи, світи, місяченьку, Ще і ясная зоря. Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора? Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора?” “А я їду, моя мила, На проклятую війну”. “Пере… переночуй, мій миленький, Хоч ще ніченьку одну”. “Пере… переночуй, мій миленький, Хоч ще ніченьку одну”. “Ой рад би я, моя мила, Хоч чотири […]...
- “Ой у лузі червона калина” (з історії стрілецьких пісень) Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під назвою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами, відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурно-освітню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки, читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали пісні. Пісня “Ой у лузі червона калина” виникла у період зародження січового стрілецького руху і […]...
- Цвіте терен, цвіте терен – Родинно-побутова пісня Цвіте терен, терен цвіте, Листя опадає. Хто в любові не знається, Той горя не знає. Хто в любові не знається, Той горя не знає. А я, молода дівчина, Та й горя зазнала, Вечероньки недоїла, Нічки недоспала. Вечероньки недоїла, Нічки недоспала. Візьму срібне кріселечко, Сяду край віконця, Іще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Іще […]...
- Гей, була в мене коняка (народна пісня) Гей, була в мене коняка, Та й коняка-розбишака, Була шабля, ще й рушниця, Ще й дівчина-чарівниця. Ту коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. За Бунжацькими степами Їдуть наші з бунчуками. А я з плугом і з сохою Понад нивою сухою. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Степ широкий, стерня […]...
- Дівчино кохана, здорова була! (народна пісня) “дівчино кохана, здорова була! Чи вже ж ти на мене та не забула; Приїхав до тебе, Бог тебе знає, Чи твоє серденько мене кохає?” “Козаче коханий, чого питаєш, Хіба ж ти та мене іще не знаєш? Скоріше, козаче, в могилі буду, Ніж тебе, серденько, та позабуду”. “Спасибі, дівчино, за добре слово, А може ти любиш […]...
- Дівчино-рибчино, здорова була! (народна пісня) “дівчино-рибчино, Здорова була! Чи вже ж ти, серденько, Мене забула?” “Ні, не забула І не забуду, Любила, кохала, Любити вік буду!” “дівчино-рибчино, Серденько моє, Якби ж ми з тобою Жили обоє! Жили ми з тобою, Вік вікували, Горенька й нуждоньки В світі б не знали!” “Ти б строїв хатинку, Я б помагала, Ти б косив […]...
- Десь тут була подоляночка (народна пісня) Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона сіла, Тут вона впала, До землі припала, Сім літ не вмивалась, Бо води не мала. Ой устань, устань, подоляночко, Ой устань, устань, молодесенька! Умий своє личко, Та личко біленьке, Біжи до дунаю, Бери молоденьку, Бери ту, що скраю!...
- Чи є в світі молодиця (народна пісня) Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? – Ой скажіте, добрі люди, Що зо мною тепер буде? Приспів: Гандзя моя, Гандзя любка, Гандзя милая голубка, Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка. Гандзю моя, Гандзю мила, Чим ти мене напоїла? Чи любистком, чи чарами, Чи солодкими словами? Важка ж моя гірка доля, Знать, такая […]...
- Павло Мовчан – У лузі Росою поглиблена пахолодь м’яти, Високий туман поснував береги, Де мнуть живокіст безшелесні лошата, Роздмухані в лет – з молодої снаги. Чому це не спиться під небом відкритим І мулько лежиться на повсті трави, І хто це шепоче за мене молитву З єдиного слова-двозвука: “Живи… “ Біліє рука, прохоловши на скроні, І пута шовкові біліють у […]...
- Микола Вінграновський – Вона була задумлива, як сад Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була урочиста, як ніч. Вона була одненька, ніби ніч. Вона була в червоному, мов ніч. Вона була, мов ніч і мов не ніч. Вона була, що наче й не була. Але […]...
- За городом качки пливуть скорочено – Родинно-побутові пісні За городом качки пливуть. Каченята крячуть. Вбогі дівки заміж ідуть, } 2 А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті дівки сидять З кіньми та волами. “Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє подвір’ячко Сивим конем їхав?” “Ой хоч чула, хоч не чула Не обзивалася: Темна нічка-петрівочка Вийти […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Де ти бродиш, моя доле (народна пісня) Де ти бродиш, моя доле, Не докличусь я тебе! Досі б можна дике поле Пригорнути до себе! Все питаю, все шукаю, Аж серденько ізв’ялив. Все питаю, все шукаю, Аж серденько ізв’ялив. Чи на морі між купцями Лічиш з краму бариші, Чи в хоромах з панянками Ти регочешся вночі? Чи при полі у долині Диким маком […]...
- Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні “Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже. Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже: (2) Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся”. (2) “Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька. Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька”. (2) “Ой коли 6 я, козаченько, була багатенька, Наплювала […]...
- Павло Мовчан – “Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина… “ Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина, І голка води, і тепла горошина. Оце нам на наше обшир’я зрожевлені яблука сміху, І слово, дароване всім на утіху. Джмелі нам куйовдять волосся, Ядуху роздмухують, небо дірявлять, як пемзу, Бо солоддю зірок воно узялося – Крило мерехтить гостролезо. В зеленому гудинні бродимо ми, мов комахи, […]...
- І шумить, і гуде (народна пісня/текст) І шумить, і гуде, Дрібен дощик іде… А хто мене, молодую, А хто мене, молодую, Та додому проведе? Обізвався козак У зеленім саду: “Гуляй, гуляй, дівчинонько, Гуляй, гуляй, дівчинонько, Я додому проведу! “Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене. Ой, ти, […]...
- Леся Українка – Калина Козак умирає, дівчинонька плаче: “Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!” – Ой, коли ж ти справді вірная дівчина, Буде з тебе на могилі хороша калина. “Ой, що ж тобі, милий, з того за потіха, Щоб я мала червоніти серед мого лиха? Ой, що ж тобі, милий, з того за відрада, Щоб я […]...
- Дівчина кохана, здорова була! – Пісні та романси невідомих авторів ДІВЧИНА КОХАНА, ЗДОРОВА БУЛА – Дівчино кохана, здорова була! Чи вже ж ти, серденько, мене забула? – Забула, забула, голубе сивий! Чом же ти, мій милий, не справедливий? Відкіль ти приїхав, бог тебе знає, А моє серденько тебе кохає. Кохає, не знає, чий же ти будеш; Може, ти, серденько, мене забудеш. – Дівчино кохана, нащо […]...
- В кінці греблі шумлять верби, що я посадила скорочено – Родинно-побутові пісні В кінці греблі шумлять верби, що я посадила, Нема ж того козаченька, що я полюбила! Ой немає козаченька – поїхав за Десну: “Рости, рости, дівчинонько, на другую весну!” Росла, росла дівчинонька да й на порі стала, Ждала, ждала козаченька да й плакати стала. “Ой не плачте, карі очі, така ваша доля: Полюбила козаченька я, к […]...
- Дмитро Павличко – “На Лесбосі ніколи не була ти… “ На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося бика?! Повір мені, бик має гарну вдачу, Ще жодного телятка він не вбив; Сам Зевс колись подобу взяв бичачу, Коли твою бабусю він любив. Ах, то була Європа златотіла, Жіночністю просяянє єство. Вона лиш в […]...
- Іра Сас – Була в кожного з вас гульвіса Була в кожного з вас гульвіса- Неморальна примхлива баба, Що знімала сама завісу, Віддавалась твереза й п’яна. Була в кожного з вас тямуща, Неприступна мала дитина. В книгах своїх шукала щастя І уроки слухняно вчила. Була й дивна смішна дівиця, Що незграбно-шалено жила. Майструвала криві полиці Й малювала на спинах крила. І вдавалося кожну вхопити- […]...
- Чумарочка рябесенька (народна пісня) Чумарочка рябесенька, Пригортає злегесенька… Отой мене пече-ріже, Що не люблю, в вічі лізе; Той мене порива, Кого люблю, та й нема! На тарілці два лини… Прийди, серце, прилини! Прийди, серце, прилини, До серденька пригорни! Було в мене троє перснів, Та всі й розкотились… Було в мене три женихи, Та всі показились. Один оженився, Другий утопився, […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори (народна пісня) Вилітали орли З-за крутої гори, Вилітали, буркотали, Розкоші шукали. Ой і скільки не літати, Треба вниз спуститись: Ой у полі, в полі три дороги – Треба розрізнитись. Запрягайте, хлопці, Коні воронії, Доганяйте літа мої, Літа молодії! Ой догнали літа мої В калиновім мості: Вернітеся, літа мої, Хоч до мене в гості! Не вернемось, не вернемось, […]...
- Чи логічною була поведінка Наташі Ростової в епілозі? (Перший варіант) З мого погляду, логічна. Зовсім інше питання, подобається нам Наташа в епілозі чи ні. У романі ми зустрічалися з Наташею-дівчинкою, веселою, життєрадісною, життєлюбною, потім з Наташею-дівчиною, яка робить помилки, кохає, страждає. Толстой тонко простежує діалектику душі Наташі, яка не кінчається власне у романі і продовжується в епілозі. Звичайно, за минулі сім років вона змінилася зовні: […]...
- Леся Українка – Нічка тиха і темна була Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була. Вітер сумно зітхав у саду. Ти співав, я мовчазна сиділа, Пісня в серці у мене бриніла; Вітер сумно зітхав у саду… Спалахнула далека зірниця, Ох, яка мене туга взяла! Серце гострим ножем пройняла… […]...
- Тарас Шевченко – Полюбилася я Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому Оддали в москалі! І московкою я, Одинокою я Старіюся в чужій хаті – Така доля моя!...
- Людмила Лєгостаєва – Писала калина листи з України Писала калина листи з України До білих російських беріз, І падали крупні червоні краплини Чи крові її, чи то сліз. Писала вона: “Заберіть своїх хлопців, Що в гості незвано прийшли, Навіщо в чужій вони гинуть сторонці? Бої тут тривають страшні. Вам брешуть нахабно, що хлопці “блукають”, Їх кинули в жерло війни.. Війна – не навчання… […]...
- Іван Вагилевич – Жулин і Калина (Казка) ЖУЛИН І КАЛИНА (Казка) Глухо, тихо доокола, Все в темку щезає, Понад Дністом, понад бистрим Сив туман лягає. Лиш далеко в густих корчах Тлють вовчі зірниці, Лиш далеко очеретом Сверкають лучниці. Жулин блуден, самооден Обманцями ходить, Через густе хащє дреся, Болотами бродить. Ходить, гонить, не тямиться, Облудом, пітьмою, Шум і закрут у голові Шибаєсь собою. […]...
- Гуде вітер вельми в полі (народна пісня) Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак нудиться, сердешний, Що робить – не знає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітер, та не плачеш, Бо тобі не тяжко! Ти не знаєш […]...
- Чи логічною була поведінка Наташі Ростової в епілозі? (Другий варіант) Не знаю, логічна чи ні трансформація образу Наташі в епілозі, але мені б дуже не хотілося бачити Наташу саме такою, якою її показує Толстой наприкінці роману. Просто мені шкода Наташу, жаль навіть за те, що її індивідуальність не одержала розвитку (я так вважаю). Для мене Наташа – це втілення кипучого життя, яскравих барв, сильних людських […]...
- Сочинение на тему: Калина Без вербы и калины нет Украины. Народная пословица К счастью, наша красавица-калина цветет гораздо дольше, чем мексиканский кактус. Издревле калина была символом красоты, здоровья, оберегом от злых глаз. Кроме того, всем известны лечебные свойства калины. Отвар из ягод помогает при простудных заболеваниях и кашле. Цветом калины украшали себя незамужние девушки, чтобы выйти замуж. В каждом […]...
- Святині національно-родинно? культури (за романом І. Багряного “Тигролови”) Між людьми існують не тільки дружба чи взаємовиручка, а й духовні святині національно-родинної культури, відродження українського народу. Цю проблему розглянуто у творі на прикладі життя родини Сірків. Голова родини – Денис Сірко, справжній батько і господар, людина працелюбна й мужня, яка любить природу і знається на народній медицині. Автор лаконічними штрихами змальовує його портрет: “Кремезний, […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч була ясна, я стежками біг… “ Ніч була ясна, я стежками біг. Стопи опікав кам’яний моріг. Линула зоря на круті плаї, Як метелика, я впіймав її. Під вікном твоїм я відкрив кулак, Показав зорю, мов червоний мак. Та не вийшла ти, тільки у вікні Стала й знак дала – геть іти мені. Я назад помчав темним путівцем, Біжачи крізь ніч, плакав […]...
- Земною я не була зроду Лети ж, якщо торкнешся неба, І гордий, хмарам, наче брат, Якщо ж висоти не для тебе, Тоді який із тебе птах? Навіщо звеш себе могучим? Могучий словом? О, це так, Й ти не багатий на цілюще І чисте серце… Ти бідняк. Земною ж я не була зроду, Й не проростати вже мені, Лиш крил шукати […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
Вірші о підсухи про українську слово.