Чую – співає Америка… – Вітмен Волт

Related posts:

1. Бий, бий, барабане! – Вітмен Волт Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми! У вікна – в двері-ввірвись невідпорною силою,- В церкву – розметай урочисту відправу, В школу – годі нидіти школяреві, Не проминай нареченого – не час йому тішитися з нареченою, Ані мирного ратая – не час мирно орати поле чи збирати Врожай,- Так несамовито гримить барабан, так пронизливо кличе […]...
2. Волт Вітмен – американський поет-новатор (твір-фантазія) “З ринкової точки зору ціна на мене невисока”, – так говорив про себе американський поет Волт Вітмен. Цікаво, що видавці не дуже хотіли мати справу з цим поетом із “неправильними поглядами”, і Вітмен здебільшого сам займався підготовкою збірки до видання, сам робив типографічне оформлення своїх віршів. Я дивлюся на портрет Вітмена… Сивий симпатичний дідусь. Що […]...
3. Волт Вітмен Біографія ВОЛТ ВІТМЕН (1819-1892) Волт Вітмен народився 31 травня 1819 року у фермерській родині у селі на Лонг-Айленді, пустельному пагорбистому острові, де повітря було просякнуте солоним диханням океану, а погляд людини охоплював два безмежжя: неба й водної стихії. “Ще хлопчиком я мріяв написати щось про морське узбережжя, про той таємничий обрій, що розділяє, об’єднує, як у […]...
4. Читаючи книгу, славетний життєпис… – Вітмен Волт Читаючи книгу, славетний життєпис, Чи це (я питаю) зве автор життям людини? Чи так, уже після моєї смерті, хтось і про мене напише? (Начебто хтось може знати по-справжньому хоч дещо Про мене, Коли навіть я думаю часто, що сам не знаю нічого, чи майже Нічого про себе – Тільки декілька натяків, невиразних, непевних свідчень і […]...
5. Я блукаю і кличу душу свою… (Волт Вітмен) “Я блукаю і кличу душу свою… ” (Волт Вітмен) Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей […]...
6. Пісня про себе (скорочено) – Вітмен Волт Поема (Уривки) 1 Себе я оспівую, себе я славлю, І що прийнятне для мене, приймете й ви, Бо кожний атом, що належить мені, і вам належить. Я блукаю й кличу душу свою, Нахиляюсь, блукаючи навмання, розглядаю Літню травинку. Мій язик, кожний атом крові моєї створені з цієї землі, З цього повітря; Народжений тут від батьків, […]...
7. Микола Хвильовий – “Співає тиша десь… “ Співає тиша десь, Квітніє у просторах, У мертвій шахті я – Затоплена вона, А потім дзвін-удар, І от гудуть мотори – То по Вкраїні йде Електрики весна. А потім знову кокс, І рейки, й вагонетки, Вузькоколійки дух (як у Карпатах сніг). А на світанку хрест, Розіп’ятий на нетрі, І за горбами смерть, Й осіннії пісні. […]...
8. Ліна Костенко – А затишок співає, мов сирена А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це завжди Колізей. І завжди люди гинули за віру. Цей спорт одвічний віднайшли не ми. Тут головне – дивитись в очі звіру І просто – залишатися людьми. Коли мене потягнуть на арену, Коли на мене […]...
9. Вірш Тараса Шевченка – В казематі (співає Скрябін) Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
10. Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст.) Реферат з зарубіжної літератури: Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст..) Урок-огляд ставить за мету ознайомити учнів із найбільш резонансними і вагомими здобутками художньої літератури поза межами західного світу. Доцільно цей урок побудувати у формі лекції з елементами бесіди за таким планом; 1) художні здобутки японської прози XX ст.; 2) “література […]...
11. Тарас Шевченко – Над дніпровою сагою Над дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився. Що без долі, без родини Та без вірної дружини, І дружини, і надії В самотині посивіє! Явор каже: “Похилюся Та в дніпрові скупаюся”. Козак каже: “Погуляю Та любую […]...
12. “Я блукаю і кличу душу свою… ” (В. Вітмен) Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. […]...
13. Вітмен “Я блукаю і кличу душу свою… ” (за збіркою поезії В. Вітмена “Листя трави”) ВІТМЕН ВОЛТ (1819-1892) Творчість Вітмена вважається святинею американської літератури. Збірка “Листя трави” (1855) стала подією в історії американської поезії, “витвором розуму і мудрості”. Перше видання книги містило 12 віршів і поем без назв – щоб підкреслити цілісність поетичного задуму. До останнього прижиттєвого видання книги увійшло 400 поезій. Вірмен використовує верлібр – вільний вірш. У своїх […]...
14. Антонич Богдан-Ігор – Клени Схилились два самітні клени, Читаючи весни буквар, І знов молюсь землі зеленій Зелений сам, немов трава. Оброслий мохом лис учений Поетику для кленів склав. Співає день, співають клени, Лопоче сонячна стріла....
15. Павло Мовчан – “Трава вереснева прощально-зелена… “ Трава вереснева прощально зелена, І коник, немов з потойбіччя, сюрчить, І дзеркало ставу черленим-черлене За листям кленовим летить і летить. І вітру гребінка, широка, щербата, Вичісує з лісу пташок-недорік, І, ніби кристалик, маліюча хата Сховалась в очах за ворота повік. Та залишків літа тобі не сховати: Ген півень співає, кричить звіробій, Солома співає на гребені […]...
16. Місяць на небі, зіроньки сяють скорочено – Родинно-побутові пісні Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, як […]...
17. Олесь Гончар – Сині тіні бредуть із дунаю Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, Де були тільки ти і я. Чую – інше якесь кохання Вже шепоче твоє ім’я- Вийшла заміж. Втомилась чекати. Скільки можна! Літа і літа!.. Ти солдат, тобі, може, вмирати, А я, знаєш, іще молода. Сині […]...
18. Дмитро Загул – “Тихі води зашуміли… “ Тихі води зашуміли, Розбудила їх весна – Струни серця забриніли, Ллється пісня голосна. Луг співає враз зі мною, Довгий смуток мій умер – Все, що марилось зимою, Хай же збудеться тепер! ПОЗА ЗБІРКАМИ. З РІдНОГО ПОЛЯ...
19. Твір на тему: Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) “С песней – по жизни”, – це про українців! Недарма ж український народ вважається найспівучішим. Та й пісня наша наймелодійніша, найзавзятіша, найзадушевніша. Народна пісня є невід’ємною частиною українського буття та національної обрядовості. Українець, де б він не був, що б не робив, усюди співає. З піснею народжується, з […]...
20. Антонич Богдан-Ігор – Косовиця Немов брусок, гострить скінчивши, Косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, Як він засукував рукав. Слова співучих сіножатей Покошені до строф лягли. Вже труд натхненний і крилатий Скінчився, й піт з чола зітри. 22 березня 1935...
21. Соловей – співець весни (за художній описом К. Малицької “Соловей”) Соловейко… Кому в Україні не відома ця дзвінкоголоса пташка? Хто не насолоджувався неперевершеним співом солов’я? Я живу у Харкові. У мальовничих гаях поблизу міста, біля річок і ставків у середині травня можна почути спів соловейка. Я не раз бував з батьками о цій порі за містом. Ми слухали спів солов’я, але я жодного разу не […]...
22. Антонич Богдан-Ігор – до моєї пісні Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, На веретені срібляться слова. Ясень, осяяний сонцем, упився, Перстень натхнення на серці тремтить. Гей же, п’яний, і лети, і крутися, Пісне моїх двадцятьох і трьох літ!...
23. Місяць на небі, зіроньки сяють – Пісні та романси невідомих авторів МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує – серденько мре.’ Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер навіки зійшлися знов. Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як […]...
24. Верховино, мати моя (народна пісня) У трембітоньку заграю, Заграю, загуду, З своїм милим рідним краєм Розмову поведу. Верховино, мати моя, Вся краса чудова твоя (2) У мене на виду. Дана, шіді річка, дана, (2) Вся краса чудова твоя У мене на виду. (2) Стелиться туман над звором, Лягає на груні, За горами далі – гори Синіють вдалині. А над ними […]...
25. Дмитро Загул – “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє… “ Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, облуднеє, Повне привабливих снів. Пісня – то голос страждання безмірного. Першого смутку туман, – Пісня – то стогін зітхання вечірнього, Серця безсилого, серця покірного, Біль незагоєних ран. Пісня – то спомин щастя колишнього. Згадка надій […]...
26. Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, можна Животину мати… “ “Не журися, – козак каже, – Не знатимуть люди: В мене яйця печенії – Дитини не буде!..” “А чи ж правда печенії?” “Печені, їй-Богу!..” “А з […]...
27. Степан Руданський – Сховалась По ордані 1, як звичайне У людей буває, Ходить батюшка з кропилом Хати окропляє. І, звичайне, як батюшка, – Чого ж тут боятись? Але одна молодиця – Ні, таки ховатись… Ставить діти на припічку, Каже їм казати, Що матері нема вдома, На ярмарку мати. Сама живо під постелю, Ноги підгинає. Аж приходить і батюшка, “В […]...
28. Павло Мовчан – Не розплющуй очей Тугішає звук, наче плід, в надвечір’я, Густішає зеленню втишений луг, З розгорнутих крил обсипається пір’я, – Його перейма запорошений слух. Був лет у півнеба шумкий, шестикрилий, Та погляд стелився – очей не піднять, Аби розпізнати ту строєну силу, Що темряву горне на гнізда багать, Що звук розрива в солов’їному горлі І постать людську над водою […]...
29. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” (2 варіант) Мене глибоко вразила балада Т. Г. Шевченка “Тополя”, написана за мотивами усної народної творчості. В ній зображені глибокі переживання дівчини, яку доля розлучила з коханим. Минув рік, минув другий, а парубок не повертається. Дівчина страждає: Не співає чорнобрива, Стоя під вербою; Не співає, – як сирота, Білим світом нудить. Вона не зрікається своїх почуттів навіть […]...
30. Твір на тему: Толока Толока – то одна з найдавніших форм колективної взаємодопомоги. Коли треба зробити велику за обсягом роботу, скликають родичів, сусідів, товаришів. Люди разом працюють, їдять, п’ють, співають, веселяться. Наприклад, у моєму селищі колективно працюють, коли чистять колодязь. Вода у нас глибоко – 30 метрів. Тому вичистити колодязь одній людині важко. Адже треба спочатку вибрати воду. От […]...
31. Переможців не судять У голові святкової колони, Поміж колони арки тріумфальної, Під звуки маршу – музики брутальної Ідуть убивці… задля оборони. Вони були засліплені любов’ю До рідної землі, до мами, дівчини, Та вчинки їхні не життям повінчані: Вони любов затоплювали кров’ю. Святкує місто славну перемогу, А небо плаче з матерями сивими, І погляда униз очима синіми, І бачить, […]...
32. Твір на тему: Українська пісня (1 варіант) Українська пісня (1 варіант) Пам’ятаєте легенду про те, як Бог подарував нещасній українській дівчинці неоціненний подарунок – пісню. – Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. […]...
33. Іван Багряний – Рідна мова М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “М а т и” – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлій, – […]...
34. Павло Тичина – Річка РІЧКА Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка! Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка! І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, – Гурти пташок дзвінких. І кожна ж то співає, І кожна поклика: “Ой небо, ой безкрає, Ой річка, ой ріка!” Он рибки затремтіли, Пливуть із […]...
35. Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]...
36. Зозуля та дрізд – Сковорода Григорій Зозуля прилетіла до чорного дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
37. Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століття. II. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки. 1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за багатого нелюба […]...
38. Андрій Малярик – Коли рокѝ зненацька й безупинно Коли рокѝ зненацька й безупинно, Летять так тихо, що аж серце гине. Коли у матері волосся під хустиною, Вже не каштанове, а крихітне і сиве. Коли ступаєш мимо дитсадочка, В якому ти провів своє дитинство. Не віриться, що все пройшло і точка, Розсипалось, як дороге намисто. Коли у серці во̀вком виє туга, І проситься звільнитися […]...
39. Dmytro-pavlychko-pisnya-pro-gudermes Дмитро Павличко – Пісня про Гудермес Ми вільні! Ні, нема чудес, Ми любимо старе ярмо; Душа скрипить, немов протез, – З вогню нас кличе Гудермес, Та рятувати – не йдемо! Ми чесні! Ні, раби словес, Давно навиклі до ганьби; З нас вичавив московський прес Ту кров, що має Гудермес, Кров непокори й боротьби. Христос воскрес! […]...
40. Леся Українка – “Нагаєчка, нагаєчка!” – співають накінець… “ “Нагаєчка, нагаєчка!” – співають накінець, Присвистують, притупують, ще пустяться в танець. Чого ж се так утішилась, громадонько моя? По кім же се гуляла так “нагаєчка твоя”? Се ж по тобі, громадонько, нагаєчка гуля, Тобі ж вона й взнаки далась “восьмого февраля”! Навіщо ж їй нагадувать такі веселі дні, Щоб знову розгулялася ще по твоїй спині? […]...