Добрі Хухи в нашому житті (за творчістю Василя Короліва-Старого)



Не один раз мені доводилося чути розповіді про різних домовиків. Доводилося чути і страшні, і смішні історії, навіть читати про них. Про цих хатніх мешканців я розпитував і бабусю, і її знайомих. І ось які думки в мене виникли.

Усе залежить від нашої віри в них і від того, як ми ставимося до своєї родини, оселі. Бабуся розповідала, що раніше, коли люди переселялися в іншу хату, то обов’язково біля підпіччя ставили мисочку з молоком або з якимись ласощами та примовляли: “Ходи з нами до нової хати, ми тебе не скривдимо, і ти на нас не ображайся”. А наступного дня дивилися, чи Домовий узяв хоч крихітку з поставленого. Якщо взяв чи надпив молока, тоді все гаразд. Якщо ж ні, то його ще двічі просили. Виявляється, Домові дуже вередливі, але віддані тій оселі, де панують лад та спокій. Там, де вони оселилися, не можна лаятися, сваритися та погано поводитись.

Мені б дуже хотілося, аби такий Домовичок чи Хуха оселилися в нас, тоді б я кожного разу пам’ятав, що їх кривдити не можна, а значить, і я маю поводитися дуже добре.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Коротко про гімн франка.
Ви зараз читаєте: Добрі Хухи в нашому житті (за творчістю Василя Короліва-Старого)