Етнолінгвістика



Етнолінгвістика (грецьк. ethnos – плем’я, народ і лат. lingua – мова) – розділ мовознавства, який вивчає відношення між мовою та її носіями, взаємодію мовних та етнічних чинників у функціонуванні і розвитку мови. Е. виникла у СІНА на основі дослідження безписемних мов як антропологічна лінгвістика, згодом влилась у соціолінгвістику як один з її напрямів. Розвиток Е. відбувався під впливом ідеї американських учених Е. Сепіра і Б. Уорфа про взаємозв’язок між мовою та системою уявлень людини про світ, ментальністю народу, особливостями його культури. Виконуючи ідеологічне замовлення на нівеляцію національних відмінностей і створення “нової історичної спільності” російськомовного радянського народу, радянське мовознавство піддавало “критиці” Е. за визнання провідної ролі мови у духовному житті народу, поза якою він насправді – неможливий. Тому письменники, усвідомлюючи, за словами В. Сосюри, що “мова – то душа народу, / Народ без мови – не народ”, були постійними захисниками його прав на іманентне самоствердження у своєму слові як єдиної запоруки збереження своєї сутності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Сміливі завжди мають щастя за романом тигролови.
Ви зараз читаєте: Етнолінгвістика
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.