Інна Стократна – вона завше знала котра зараз година



Вона завше знала котра зараз година – сонце припадало до її п`ят рівно о другій
Бавилося щомить інакше – дико дитинно а ввечері заповзало за її спину й казало – слухай
Усе тепло цього світу проростає мов камені проростають поміж асфальту чи стін будинків
Й усі невикористані розділові знаки дихають правдою подібно до литок босої та палкої жінки
Бачиш вітри що вештають тут поміж стовбурів – іноді вони рятують дерева від божевілля
Тому надто часто дмуть мов змучені скровлені та потворно чорні мов обтяжене сном вугілля

/> Усі страхи ховають себе поза стіни будівель усі будівлі розбещені шумом та голодом
Тому зазвичай страхи у співмешканців спільні й вимучені надто подібними й терпкими болями
Дощі насправді народжуються у морі та линуть на землю аби хоч раз туди повернутися
Саме тому дзвін крапель до того схожий із долею що йдучи полишає відчуття самотності й скрути
І усі твої ночі через те настільки печальні що сновидіння живуть у моїх кишенях
Знаєш
Щоночі
Торкаючись твоєї спальні
Зірки обережно стишуються й ховають жагу у легенях


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Аналіз до моря вороний.
Ви зараз читаєте: Інна Стократна – вона завше знала котра зараз година