Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Іван Драч – Ода совісті
Іван Драч – Ода совісті
ІВАН ДРАЧ
Ода совісті
Дослідів зливи. Каскади думок.
Експериментів напружений крок.
Ось Феофанія. Ген там Дубна.
В криниці пізнання не бачу я дна!
Та голос підношу за бомбардування
Ядра таємниці! Хай тихе світання
Розчепиться криком хитрющого кварка!
Хоч сумнів, як ворон, нав’язливо карка:
Навіщо? Для бомби?! Навіщо? Для муки?!
Чого ж Оппенгеймер заламував руки?!
Чи ж фізики атомних псів розпустили?
Та в Хіросімі згоріли й могили!
Як совість народів звелася з золи,
Чи ж фізики атомних псів відтягли?!
Вже атомний лайнер хрускоче льоди!
А в тиші стозвукій на всі голоси
Виють і виють атомні пси…
Крізь виверти мозку й фашистську грізьбу
Над вченим хай сяє моральне табу:
Жодного грама науки для зла.
Добро хай осяює мудрість чола,
Хай воля пізнання розгортуе дії,
Хай совість весніє, хай світ молодіє,
Хай вітер зеленим своїм язиком
Підтверджує серця весняний закон:
Жити. Творити. Світ берегти.
Світити людині на цілі світи.
Холонуть зірки. Але чуйно і зірко
Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зірко!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ода совісті – драч Іван Дослідів зливи. Каскади думок. Експериментів напружений крок. Ось Феофанія. Ген там дубна. В криниці пізнання не бачу я дна! Та голос підношу за бомбардування Ядра таємниці! Хай тихе світання Розчепиться криком хитрющого кварка! Хоч сумнів, як ворон, нав’язливо карка: Навіщо? для бомби?! Навіщо? для муки?! Чого ж Оппенгеймер заламував руки?! Чи ж фізики атомних псів […]...
- Іван Драч – Архітектурний диптих ІВАН ДРАЧ АРХІТЕКТУРНИЙ ДИПТИХ І. Мій смуток Смертний вирок цигарці. Очі дихають синню – Густо сиплеться звідти волошкова солона печаль. Я ламаю асфальту зволожену лінію, Я шепочу печалі: “Проклята, відчаль!” Ось проспект мого Смутку, вулиця імені Сорому. Несмаку диктатура зав’язала на серці вузла. Зверхньо бридиться небо з холодними зорями Над рахітами цегли, заліза і скла. […]...
- Іван Драч – Помирають майстри ІВАН ДРАЧ ПОМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Пам’яті академіка О. І. Білецького Помирають майстри. Чітко значать віки. їх життя вперезало вогнями й димами. В груди траурних маршів дзвенять молотки, І влягаються думи золотими томами. Люди круто жили. Люди в сонце ходили І державу науки несли на плечах, Люди гупали кайлом в оранжеві брили, Люди шквально згоріли, щоб день […]...
- Архітектурний диптих – драч Іван І. Мій смуток Смертний вирок цигарці. Очі дихають синню – Густо сиплеться звідти Волошкова солона печаль. Я ламаю асфальту Зволожену лінію, Я шепочу печалі: “Проклята, відчаль!” Ось проспект мого Смутку, Вулиця імені Сорому. Несмаку диктатура Зав’язала на серці вузла. Зверхньо бридиться небо З холодними зорями Над рахітами цегли, Заліза і скла. Вони плачуть з потворності, […]...
- Помирають майстри… – драч Іван Пам’яті академіка О. І. Білецького Помирають майстри. Чітко значать віки. Їх життя вперезало вогнями й димами. В груди траурних маршів Дзвенять молотки, І влягаються думи золотими томами. Люди круто жили. Люди в сонце ходили І державу науки несли на плечах, Люди гупали кайлом в оранжеві брили, Люди шквально згоріли, Щоб день не зачах. Амплітуда людська […]...
- Іван Драч – Дві сестри ІВАН ДРАЧ ДВІ СЕСТРИ Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом. З господарства лине чистий дзенькіт, У воді поплюскує небавом. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла. Полум’яне листя сипле жовтень, Тужавіє нива задубіла. Гуси білі, вилизані, тлусті Гелготять, бо скоро будуть вбиті, І калина у червоній хустці Кров’ю […]...
- Іван Драч – Чорнобильська Мадонна ІВАН ДРАЧ ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА поема ПРОЛОГ Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий раю, На мидосердіє твоє, Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко, “Марія” “Гей, то в святу неділеньку, То рано-пораненько, То не в усі то дзвони дзвонять, А то сини свою неньку, Удову стареньку, А […]...
- Іван Драч – Ніж у Сонці ІВАН ДРАЧ НІЖ У СОНЦІ (Трагедія) Не отблеск, отблеском рожденный,- Ты по себе свой край оставь, Твоею песней утвержденный… А. Твардовский ПРОЛОГ Мої віки слідом за мною ходять: Од вітряків до полиску ракет, Фотон і Пишна паска великодня, Усе – до лаконічності штиблет. Надії бубнявіють цвітом вишень У сонцем зацілованих садах. Слова мої! Шикуйтесь сміливіше […]...
- Іван драч – Без тебе світ – це тьмавий морок Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце – повне ночі, Без тебе ночі – без кінця, Для тебе ж ночі я доточую, Для тебе місяця – вінця. Без тебе небо – повне криги, Стоять в душі самі льоди, […]...
- Іван Драч – Смерть Шевченка (уривки) ІВАН ДРАЧ СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА (Симфонія) (Уривки) ПРОЛОГ Століття – зморшка на чолі Землі: Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Поет став морем. Далеч степова, І хмарочоси, й гори – ним залиті. Бунтують хвилі – думи і слова, І сонце генія над ним стоїть в зеніті. Дно […]...
- Чорнобильська Мадонна (скорочено) – драч Іван Пролог Прологові передують два епіграфи: з поеми Т. Шевченка “Марія” та з української народної думи “Бідна вдова і три сини”. Таким чином епіграфи налаштовують на контраст між високим розумінням матері, оспіваним й освяченим у віках, і гіркою думою про нещасну долю матері, зрадженої синами. Саме поєднання цих думок і відображає зміст і суть поеми. Тяжко […]...
- Іван Драч – Чорнобильська Мадонна (СКОРОЧЕНО) ІВАН ДРАЧ ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА (СКОРОЧЕНО) Пролог Прологові передують два епіграфи: з поеми Т. Шевченка “Марія” та з української народної думи “Бідна вдова і три сини”. Таким чином епіграфи налаштовують на контраст між високим розумінням матері, оспіваним й освяченим у віках, і гіркою думою про нещасну долю матері, зрадженої синами. Саме поєднання цих думок і відображає […]...
- Іван Драч – Соната Прокоф’єва ІВАН ДРАЧ СОНАТА ПРОКОФ’ЄВА Любимому І Закрутили, загули, заграли, Чистим лугом серце повели Вишукані голубі хорали По стежині сизої імли. Жовтороті полохливі грози Пнулися з оранжевих шкарлуп, І дуби, як чорні важковози, Гупали, всідаючись на круп. Схід на випас випускає Кирпатого місяця. Грім вигуркує з-за гаю – На хмарі не вміститься. Другий грім за ним […]...
- Іван Драч – Балада про соняшник В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце,- […]...
- Іван Драч – Манайлова виставка ІВАН ДРАЧ МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА Варіація на тему “Скорбота” (1940) Був собі тато, була собі мама, було собі я. Тато сиділи собі на ослоні. Тато робили мені вітряка, А мама кашу мені варила, А киця Мурка гралась собі з хвостом. А прийшли дядьки, кричали на тата, І мама мене зачинила у хаті, І киця кричала на […]...
- Іван Драч – Сльоза Пікассо ІВАН ДРАЧ СЛЬОЗА ПІКАССО Мир разложил на части Пикассо. Слеза стекает. Разложи! Попробуй! Евг. Винокуров І Літо пилося, літо їлося, Літо кипіло вишнево, лутово, Густо сміялося, половіло, Переморгувалось зеленоброво. А ми за руки, аж пальців хрускіт, Аж регіт звивався під пахви осик. За хвилями книг, в сторінковім плюскоті Відкрили шалений його материк. І раптом у […]...
- Іван Драч – Вивантаження граніту ІВАН ДРАЧ ВИВАНТАЖЕННЯ ГРАНІТУ Сивий, аж замислений, крихкий на пругах Граніт кострубатий до пальців липне. Шпурляю – і він гоготить в ногах, Влягаючись тілом в земні заглибини. Рожевий, смугастий – в променях мліє. В кожнім кристалі вогні полискують – І падас сонце направо й наліво Верткою мигливою блискавкою. На іскри дробиться, вщухає, тихне. Полами витрем […]...
- Іван Драч – Баллада о моем осколке ІВАН ДРАЧ БАЛЛАДА О МОЕМ ОСКОЛКЕ Председателю колхоза имени Нариманова, Герою Социалистического Труда узбеку Искандару Носову, раненному на украинской земле Сердце жаворонком падучим В твердь груди напористо бьет, Сердце мое, как в угаре, В исступленном клокочет ритме. Что ж так волнуется сердце, Что так трепещет сердце мое, – Точно беснуется компас, Точно безумствует компас рядом […]...
- Іван Драч – Ці слова про набиті трамваї ІВАН ДРАЧ * * * Ці слова – про набиті трамваї У вечірні просинені сутінки, Про зволожене танучим снігом Вітряне різкувате повітря, І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням, І про мрійні і теплі фіалки У спітнілій його руці. Ці слова – про терпку утому, Що сплива водяними струмками У блискучий цинковий тазик З […]...
- Іван Драч – Балада про Сар’янів та Ван-Гогів ІВАН ДРАЧ БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в мелодіях кропу, В мелодіях гички зеленоросої, Призьба тече у вогненну шопу З-під вашого пензля з сипучого проса. В проваллях чекає розсипчаста глина Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних. І […]...
- Іван Драч – Гітара Пабло Неруди ІВАН ДРАЧ ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – Напитись сонетом води, Погладити сонце в зеніті І бути, як хлопчик, радий, – Що може поет в цьому світі?! Я згадую дні весняні, Спогадую Веймарський форум, Як Пабло всміхався мені, […]...
- Іван Драч – Крила (новорічна казка) ІВАН ДРАЧ КРИЛА (Новорічна казка) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, а дядькові Кирилові – крила. Був […]...
- Іван Драч – Останній міст полковника ІВАН ДРАЧ ОСТАННІЙ МІСТ ПОЛКОВНИКА Вдарили сурми в маєво листя зеленого, Крила наметів лячно залопотіли, Зорі летіли в очі молодо і черлено, І сон оксамитив непрочумане тіло. Багнетами хряснули карабіни холодні, Сіялась ніч крізь рожеве решето. Смачно кричали сколошкані взводні, І шикувались солдати нарешті. Ковтали останні сонливі шепоти, Сопіли друзям у теплі потилиці. В уяві […]...
- Врубелівський етюд – драч Іван Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні празничним оживав. Він суть пізнав. Він розтинав основу, Відкинувши ледачу простоту, І барви дихали п’янким болиголовом, І бризки сонця стигли на льоту. Війнуло смутком зранених конвалій З очей ним не породжених Купав, І, ніби демон, […]...
- Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани ІВАН ДРАЧ ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні сірі штани. Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях з батьком у шахи грав. Далеко овогнене […]...
- Дві сестри – драч Іван Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом. З господарства лине чистий дзенькіт, У воді поплюскує небавом. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла. Полум’яне листя сипле жовтень, Тужавіє нива задубіла. Гуси білі, вилизані, тлусті Гелготять, бо скоро будуть вбиті, І калина у червоній хустці Кров’ю сходить по степлілім літі. […]...
- Іван Драч – Біографія Іван Федорович Драч (* 17 жовтня 1936, Теліжинці Тетіївського району Київської області) – український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Перший голова Народного Руху України (1989). Герой України (2006). Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського […]...
- Ніж у Сонці – драч Іван Трагедія Не отблеск, отблеском рожденный,- Ты по себе свой край оставь, Твоею песней утвержденный… А. Твардовский ПРОЛОГ Мої віки слідом за мною ходять: Од вітряків до полиску ракет, Фотон і Пишна паска великодня, Усе – до лаконічності штиблет. Надії бубнявіють цвітом вишень У сонцем зацілованих садах. Слова мої! Шикуйтесь сміливіше – Пилюка зір хай шерхне […]...
- Іван Драч – Балада про соняшник (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Драча “Балада про соняшник” 1962 р. Літературний рід: ліро-епос. Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. Літературознавці про твір. Драч реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно-історичні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет… У його баладах ліричний суб’єкт уміє миттєво осягнути […]...
- Іван Драч Реферат Іван Драч П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. Драча складалася в прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955 – 1958) – він здобув середню освіту, […]...
- Розкриття проблеми правди і совісті у творах про трагедію Чорнобиля Розкриття проблеми правди і совісті у творах про трагедію Чорнобиля У верхів’ях Дніпра на березі річки Прип’ять стоїть мальовниче місто Чорнобиль. Воно старовинне – своє літочислення воно починає з 1118 року, а невеличке, у XX столітті тут проживало понад 20 тисяч осіб. Люди займалися своїми справами, ходили на роботу, і ніщо не перед-віщало біди. Колись […]...
- Іван Драч – Балада про соняшник (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Драча “Балада про соняшник” Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” (1962). Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою […]...
- Іван Федорович Драч – життя та творчість Реферат з української літератури Іван Федорович Драч – життя та творчість “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб” “Чорнобильська мадонна”. 1. “Художнику – немає скутих норм… “ Феномен Івана Драча. Якщо говорять, що талант сягає зір, то це мовиться про автора “Соняшника” – І. Драча. Уже в перших своїх творах як поетичною формою, так і їхнім […]...
- Іван драч – Смерть Шевченка (симфонія) Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Поет став морем. далеч степова, І хмарочоси, й гори – ним залиті. Бунтують хвилі-думи і слова, І сонце генія стоїть над ним в зениті. Дно глибшає, і береги тікають, Аж небо рве свою […]...
- Пам’яті Хемінгуея – драч Іван Вийшов з радіо чорний лев І збудив моє серце опівночі. В його чорних важких сльозах Я побачив труну кришталеву. Це був гордий печальний лев, Чорний лев з золотою гривою, Рідний брат сонцебризній меч-рибі, Де сльоза атлантична кипить. І він кликав на похорон брата До труни, де з руками замовклими Лежав сивий засмаглий лев З симфонічним […]...
- Чорнобильська мадонна (дуже стисло/скорочено) – драч Іван Пролог У поета, що збирається написати поему, створюється відчуття, що це не він пише вірші, що за нього хтось водить пером, хоч він і розмірковує подовгу над кожним словом. Це мати, вічна Мадонна. Солдатська мадонна На покинутих балконах уже більше року сушиться під сонцем, метляється на вітрах білизна. Люди не повернуться сюди. доводиться навіть сосни […]...
- Іван драч – Імпровізація Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з трьох стеблинок, З трьох стеблинок-вартовинок, Щоб вони, ці дивні чати, Вміли дихати й мовчати. Як вона прийде до ватри, Щоб вони не встали з варти, А щоб дихали й світили, Щоб їй смуток золотили. Вітре, […]...
- Іван драч – Перо Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці карі До серцевини, до зорі, Куди не дійдуть яничари В облудній словоблудній грі. Дні полохливі, і невтішні, І лаконічні, точні дні, І дні, мов глечики з Опішні, Протяті шпагами вогнів. І дні, яким нема відради, […]...
- Іван драч – Мачинка Мороз вже сивий доцвітає, Вже день од холоду закляк, А тут, де падолист витає, Між листом жовтий сяє мак. Мала мачинка і кульгава, На ній я душу зупиню? Йде Панна Осінь золотава З маленьким келихом вогню…...
- Драч Іван – Біографія П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. драча складалася в прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955 – 1958) – він здобув середню освіту, викладав російську мову […]...
Художній опис києво-печерської лаври.