Іван Франко – Сипле, сипле, сипле сніг



Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Основний зміст твору пан та собака.
Ви зараз читаєте: Іван Франко – Сипле, сипле, сипле сніг