Контекст



Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, сплетення) – 1). Лінгвістичне оточення певної мовної одиниці, умови й особливості вживання її в мовленні. 2). Відрізок, частина тексту писемної чи усної мови з закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входить до його складу. У художньому творі естетичне навантаження кожного елемента тексту визначає близький К. (фрази, епізоду, ситуації) і ширший К. (твору, творчості письменника). Тому кожну цитату з твору треба брати в К., тобто зважати на вислови, які передують

цитаті, йдуть після неї, а також на те, якому персонажеві (оповідачеві) вони належать, в якій ситуації сказані (див.: двоголосе слово (двоголосся), Репліка, Монолог, діалог), беручи до уваги К. метафоричний, в якому прояснюється, конкретизується полісемія. В одному випадку, в добу українського романтизму, К. надто прозорий і відразу увиразнює і значення слів, і образ у цілому (“Пливе місяць молоденький, розігнувши роги” (Л. Боровиковський), в іншому – як у Б.-І. Антонича, К. асоціативно-ускладнений:

Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі,
Вривається розмова, ледве розпочата,
Спалахують думки й ховаються

мерщій,
І погляд, мов метелик, ясний і крилатий.
Кімната нам заміниться в квітчастий сад,
І сплетемось, обнявшись кучерявим листям.
Вросту, мов корінь, в тебе, й спалахне роса
На наших ясних снах, омаєних сріблисто.

Поезія має назву “Сад” із жанровим означенням “біологічний вірш у двох відмінах”. У кожній “відміні” по дві строфи. К. кожної виявляє подвійний зміст – біологічно-рослинний і суб’єктивно-людський з пуантом-кінцівкою “все отут сповня / рослинний Бог кохання, первісний і чистий”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Художня література 30 років.
Ви зараз читаєте: Контекст