Леся Українка – Світ, відомий давнім людям
Всі великі цивілізації почалися на Сході, в південній частині Азії та в східній частині Африки, при великих річках, серед розкішної природи, в теплому, лагідному кліматі. Там повстали цивілізації найдавшнійші в світі: китайська, індійська, єгипетська, далі ассіро-вавилонська, гебрейська (жидівська) і фінікійська. далі ми довідаємося багато про життя тих народів, тепер же поговоримо про те, як тії народи знали світ і одні других і які думки мали про свій край і про чужину.
Кожний з давніх народів думав, що його рідна країна єсть осередок світа.
І довго ще люди в’являли собі світ таким.
За давніх часів не так легко було їздити по світі, як за наших часів, отже люди тоді дуже мало знали чужину, знали вони тільки ті сторони, які близше
Фінікійці, перші мореходці давні, мали багато городів приморських і їздили морем досить далеко. Єсть давня розповідь про те, як фінікійцям наказав цар Єгипту, щоб вони об’їхали кругом Африку, і щоб виїхали з Червоного моря, а вернулися морем Середземним. Їздили вони три роки; вернувшись, вони розповідали, що, їхавши морем Південним, на захід, бачили сонце по правому боці але їм ніхто не повірив. . другий раз фінікійці доїхали тільки до північно-західнього берегу Африки і, вернувшись, розказували, що вони бачили волохатих людей і люди тії звуться горіллами . Ще третій раз їздив один фінікієць навколо Африки, але що саме він бачив під час подорожі – невідомо. Окрім сих трьох подорожів відомо, що фінікійці їздили по оливо до теперішньої Британії. З того часу, як почали люди переїздити Гібралтар, почали вони трохи більше знати про чужі землі і перестали собі в’являти світ таким, як колесо. Карта світу, відомого людям, перемінялася потроху і найпізніша карта давніх єгиптян уже чотирокутна, на ій визначено чимало країн і всі береги Середземного моря вималювані досить близько до правди.
Отже єгиптяни, ассірійці, жиди, фінікійці і негри зналися трохи між собою, але всі вони знали тільки байки про азіатів. Перси, інші арійці та китайці, хоч і були сусідами, однак дуже мало знали один одного. Отже про історію кожного з сих трьох народів найбільше можна довідатись з їх власної літератури, а дещо теж і з грецьких істориків. Відколи учені навчилися добре разбирати давнє письмо, вони багато дізналися про історію давніх народів. Про давні звичаї та життя можна багато довідатися з малюнків, статуй і речей для щоденного вжитку, що зосталися по давніх людях. Порівнюючи давні мови, учені побачили, який народ якому ріднійший, хто від кого навчився чого, і таким способом установлено “сім’ї” народів, або “раси”. Хоч і не завжди можна вірити давній літературі, бо в ній багато байок, однак все таки, рівняючи її з істориками грецькими та з літературою сусідів, можна бачити, що в ній правда, а що неправда. За те з останків давнього хисту, ми бачимо правдиву, певну історію, історію хисту, історію цивілізації.
Чари ночі читати.