Ліля Колісник – І знову стука дощ по твоїх шибах

Related posts:

1. Ліля Колісник – Геть спорожніли вулиці Франківська Геть спорожніли вулиці Франківська, Лиш світять ліхтарі удалині. Я причарована тобою, дивне місто, Твоя самотність глибоко в мені. І гіркотою відстані просякнуті вокзали, Тут були справжніми і не ховали сліз. Від нас і ми від найдорожчих від’їжджали, Лишаючи лиш спогади валіз. Спадали маски й усмішки фальшиві, Холодним жовтень став, прискорюючи темп. Усі живуть, ховаючи в […]...
2. Ліля Колісник – давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай любити, як маленькі діти. Щоб вечорами, коли буде зимно нам, Змогли серцями одне одного зігріти Давай-но бігти по веселці в небо, Давай купатися під пестощами зливи. Я б не змогла всього цього без тебе, Та і без тебе все це неможливо… Давай ловити подихом весну! Переплітатись з нею […]...
3. Ліля Колісник – Із крайності в крайність кидатися Із крайності в крайність кидатися – Така є жіноча натура. То плакати, то сміятися, Справжнісінька авантюра. Легкою ходою… розкішна Під зливою і у спеку Крокує вона потішно, Не для інших, а просто для себе. Зацікавлені погляди ловить: Витончена, манірна Із подихом бризу говорить, Вона власній моді вірна. А жоден і не дізнається, Що коїть в […]...
4. Ліля Колісник – За горами й долинами За горами й долинами, За роками й століттями. Там, куди ніколи не вернем вже ми. Живе наше дитинство босоноге й заквітчане І стриба, сміючись, навкруги. Вже дорослі всі стали, зі своїми проблемами… Дитинство, прошу, обернись! Я не можу сама розібратись з дилемами, Хоч на мить до мене вернись! Навздогін, сльози ронячи: “Чому ти від мене […]...
5. Ліля Колісник – Не руйнуйте те, чого не будували Не руйнуйте те, чого не будували. Не заздріть тим, хто досягнув мети. Скажіть нарешті те, чого ще не сказали, Бо час має властивість швидко йти. У вирі неудач, розчарувань і болю Не падай духом: все колись мине. Зумій залишитися сам собою, Бо це в житті, напевно, головне! Я розбивала стіни байдужості людської, Я стукала, б’ючи […]...
6. Ліля Колісник – дощ впивався в шкіру голками Дощ впивався в шкіру голками, Ти промокла під небом Лондона. І душа стала зовсім мокрою, І душа стала геть оголена. Під покровом ночі, розхристана – Шукала себе – не знаходила. Думки тет-а-тетом виснули: Дорогою ціною свобода… Коли падаєш на коліна, А біль б’є градом у скроні Треба знати, що хтось в тебе вірить, Треба мати […]...
7. Ліля Колісник – Хочеш я наллю тобі чаю? Хочеш я наллю тобі чаю? Пам’ятаю, ромашковий і без цукру. Пролітають роки непомітною зграєю, І нічого не повернути. Не іди, посидь поруч ще трохи. Так багато лишилось за дверима несказаним, Не зробивши на зустріч один одному кроку, Залишились по різні боки обставин. Не втікай від очей, що палають навпроти, Розбиваючи гніт недовіри. Хай зупиниться час, […]...
8. Ліля Колісник – Мовчи, тебе читатиму, як книгу Мовчи, тебе читатиму, як книгу, Доки зорі обіймають теплий місяць. Нехай топиться заледеніла крига О дванадцятій, на тому ж місці. Обернись – і запалаю новим світлом. Ти той, кого не зможу відпустити Та затамує подих навіть літо: Живу любов так тяжко пояснити. Стану стіною між тобою і нещастями, Упаду блискавкою, якщо буде темно. Розчинюсь у […]...
9. Ліля Колісник – давно не писала, не приходили рими Давно не писала, не приходили рими. Лиш хаос думок, я в пошуках музи. На кожну подію – свої причини, Шукай між рядків, вслухайся у музику. Не стукала в двері: вони вже зачинені, Сильна дівчинка вже не може боротися. Вона горда, не скаже: “Відчини мені”. І тихо вбиватиме в собі осінь. Не всі зрозуміють, не кожен […]...
10. Ліля Колісник – Вона для тебе – інша планета Вона для тебе – інша планета: Нерозгадана і примхлива. Не складаються вiршів куплети, Чи підкориш ти норовливу? Поглядом ловиш щиру усмiшку – Здавалося б, вже твоя до останку. Але знов утікає тихо, мов кішка, Тобі ж не спиться, як завжди, до ранку. Хотів приборкати, як наступну вершину, Ця ж тобі не піддалaся. Жінку треба кохати […]...
11. Ліля Колісник – Залиш мені частинку літа Залиш мені частинку літа, В якому були я і ти. Щаслива і теплом зігріта: Була утіленням краси. Залиш мені липневий ранок Й кристали чистої роси. Була чарівна, як світанок, Навіть в хвилини самоти. Залиш мені серпневі ночі І небо, бо під ним був ти. Я не забуду твої дивні очі І ніжність дотику руки. Велика […]...
12. Ліля Колісник – Курличе в небі журавель самотньо Курличе в небі журавель самотньо, Затамувало подих сонце золоте. А під вуаллю ночі вже законно Розкішною ходою осінь йде. Не буде більше теплих митей, У вирі мрій ми поринали в літо. У вирі мрій я закохалась в небо. Таке безмежне, в ньому є потреба. Нелегко віднайти, чого душа бажає, Усі ми зайняті дрібницями життя. Ніхто […]...
13. Іван Андрусяк – і знову дощ і знову знову знову І знову дощ і знову знову знову Ми мовчимо і знову мовчимо І знову не наважимось немов Глумливий дощ підслухає розмову І буде реготати цілу ніч І нас не випускатиме з під’їзду І довго-довго безборонне місто Печально зазиратиме до віч Шептатиме що є лишень обов’- -язок перед людиною – не більше – – і навіть […]...
14. Христина Головко – я хочу відкривати вас знову і знову Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу забутись у вашому сні Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, старий уже на дні Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу вірити у ваше добро Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, мене втомило зло Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу […]...
15. Ліля Колісник – Не снись мені, благаю, ну не снись! Не снись мені, благаю, ну не снись! Не бути разом ночі з світлим ранком. Втечи! З яскравим сонцем оженись, Бо темна ніч світанкові не бранка. Зникай! Назад не озирайся, Зітри ті спогади, що нас вони єднали. Прошу! Ніколи більше не вертайся: Все, що могли, давно уже сказали. Забудь! давно розбіглись полюси’, Тим, що коханням звуть, […]...
16. Наталія Пиж – І знову сни, і знову ти І знову сни, і знову ти І знову я не я… І знов весна, і знов сама І знову не твоя… . Лиш в снах одні На самоті З думками про життя Про те що ти не мій А я є не твоя… І знову сни, і знову ти Закохані… .щасливі… молоді… Залишимось такими як […]...
17. Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
18. І знову день… І знову ніч І знову день… І знову ніч… І знов, і знов, і знов. Можливо і не в тому річ? Та де ж це щастя, де любов? І час летить, а на душі паскудно І в голові дурні думки Чи то так страшно, чи то просто нудно Незнаю… Залишитись чи піти Піти кудись шукати друзів Нових і […]...
19. Вікторія Невідомська – Знову А завтра знову простір і турботи, Чатує час, щоб серце зачепить, Кричить весь світ, що головне – висоти, А все ж, не головніше – лиш любить? Усе пройде: холодний, сірий ранок І літний день, й небесна височінь, І завтра знову несмачний сніданок, Бо ще в полоні світлих сновидінь. І знову втома. Книги на полиці, Немає […]...
20. Грицько Чубай – Чому ж тепер ти знову прилітаєш Чому ж тепер ти знову прилітаєш В літаках пребілих снів На засмучені аеродроми моїх очей Чому ти знову Повідаєш історію про дим Який вертається до свого вогнища Начебто знову хоче стати полум’ям Я прокидаюсь опівночі Щоб засвітити свічку забуття Траву із ночі зву До свічки тої кажу Траво травице Будь зеленою Най буде все як […]...
21. Тарас Шевченко – Мій боже милий, знову лихо! Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла Мужицька кров! Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову....
22. Оксана Лятуринська – І знову цілу ніч верзлося * І знову цілу ніч верзлося: Біжу зацькований, мов звір, І слід кривавиться на росах, І піт рудий туманить зір. І знову бачу світ багряно. За мною полум’я і дим, Гаряча заграва над станом, Безправ’я над добром моїм. І знов в ганьбі стріваю ранок, І ліс мені, мов звірю кліть. Та прийде день мій невблаганно, […]...
23. Тарас Шевченко – А нумо знову віршувать А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам сказать, Щоб не збрехавши… Нумо знову Людей і долю проклинать. Людей за те, щоб нас знали Та нас шанували. Долю за те, щоб не спала Та нас доглядала. А то бач, що наробила: Кинула малого […]...
24. Володимир Скиба – Він знову зімітував економічну кризу Він знову зімітував економічну кризу Просто, щоб вчасно звільнитись від неї, Забив її улюбленими книжками валізу, І, як дон Некіхот, поїхав від дульсінеї. Коли вона була ладна його на хресті розп’ясти, Він повторював цей алгоритм майже щоразу, Просто забирав її книжки і вмикав “Відпусти”, І знав, що їхня історія уже претендує на прозу. Вона мала […]...
25. Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
26. Знову шлеми всі наділи Знову шлеми всі наділи, І знову сталю загуділи. Кожен вікінг чашу крові, Випиває у ту повінь, Перед битвою страшною, Перед кривавою різньою. А потім зійдуть з кораблів, З піснею веселою та бойовою, З думкою щасливою такою. Й підуть вони на бій святий, Хоча і знають що кінець буде сумний. Й підуть вони війни тропою, З […]...
27. Микола Вінграновський – Вві сні наш заєць знову задрімав Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де б йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав І серце своє заяче під лапи. Додому ніч собі на небо йшла, І на зорю дивилася мурашка… Дрімайлику тим часом зацвіла Під вусом, під самесеньким, – Ромашка! 1969...
28. Герасим’юк Василь – Переписую знову чомусь Переписую знову чомусь Куці ролі забутої драми, І повірить, як завше, боюсь В те, чого і не буде між нами, В те, чого на землі не бува… Та на землю до мене зійдеш ти, Щоб забув я жорстокі слова, Їх нічні, поголовні арешти. Так виносить вода дзвонкова З-під каміння пелюстку черешні....
29. Юрій Андрухович – Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, Де, мов гіркі сувої самовидця, Лежать роки. А вже прийдешні лиця Біліють, ніби маски з пантомім. Ти площу прочитав, як письмена,- Це середмістя, звичне і крамничне, Тепер для тебе вічне і граничне – Твоя вітчизна, щедра й кам’яна. Ти – мить свого народу, тільки мить. Уперше тут почув ти, […]...
30. Микола Руденко – Знову сонце зійшло Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; Чи в дубовій корі, Чи в зерні. Вітер хмари жене. Дощ іде. Як не буде мене, Буду де? Мабуть, в Сонце піду – До братів, І усе там знайду, Що хотів. Що хотів, що бажав, […]...
31. Микола Вінграновський – То дощ, то сніг, то знову дощ То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, Йогенька ж половина Ішла вже з білим рюкзаком, Тонка зігнулась спина. Якийсь дідок-перестрибок, Не на коні, не в човні, З’явивсь з-під хмари і листок Здмухнув собі зі скроні. І враз на землю він побіг, З-під […]...
32. Тарас Шевченко – Якби зустрілися ми знову Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
33. Андрій Малярик – Знову пройшла не привітавшись Знову пройшла не привітавшись, На тобі сукня з декольте. Ти горда й пафосна, як завжди, Не помічаєш вже мене. Всі довгих десять років в прірву, І “щирі” ті свої слова, Штовхнула ти у чорну дірку, Я був всього “один із ста”. Із “ста” твоїх “коханих мачо”, Як називала ти мене, І з іншими гуляла завжди, […]...
34. Якби зустрілися ми знову (народна пісня) Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
35. Ірина Саковець – Я знову до світу вернуся такого ж дня Я знову до світу вернуся такого ж дня, Коли видихається вільно, і прощені всі борги, І тінь врівноважує світло – як інь і ян, А море виконує волю старих і нових богів – Із туги несе береги островам до ніг І мітку гнідої печалі, а біль забирає бриз; Де вечір вмикає зірок рятівні вогні, А […]...
36. Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло… “ Ось знову – смерть. І звужується коло Близьких людей, що разом йшли в життя, І дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, – Під знаком вічності – лиш суєта… Хто віри ласку-казку заслужив, Той нагороди жде на тому світі – (хоча за ним ніхто ще […]...
37. Надя Ковалюк – Зустрітись знову – сотні є шляхів Зустрітись знову – сотні є шляхів, Та серце, мАбуть, знало найкоротші. Не треба… не шукай потрібних слів, Вони не скажуть те, що скажуть очі. Нас випадок закинув ніби в сон, Як кораблі кидає шторм на сушу. Запалимо зі спогадів вогонь? Якщо не згоримо – зігрієм душу. Не думай, не сльоза тече з-під вій, Це просто […]...
38. Юрій Вітяк – Цукроварня твоїх уст Цукроварня твоїх уст, І рутина зникає гіркотна, І в мені домовинна самотність, Лементує, скликає до змін, Бо душа для душі – передзвін, Бо слова до словес – революція, А мовчання – коштовність в пилюці як, Горевбогість і самосмерть Не заквітчаних вишнєсадів, Я до тебе крізь силу судів, Осоружність людського ока, Ти кохання-картання. Пророкам Невідома цукровість […]...
39. Дмитро Павличко – “Мені твоїх поцілунків… “ Мені твоїх поцілунків Вовік не буде доста, Тож підпливай до мене, Сирено злотохвоста. Я маю трохи дивні, Та все ж чудові клешні, Вони тебе зігріють, Як почуття справдешні. Я – напіврак – це гірко! – А ти – напіврибина. Ти плаваєш, як сонце, Чи, як зоря глибинна. Ах, твої пишні перса, Соски, неначе вишні, І […]...
40. Іван драч – Єдина, з твоїх фантазій Єдина, з твоїх фантазій Мені в пам’ятку єдина… Мужчина з крилом підбитим Схилився над юною жінкою. Вуста її спрагло кличуть, А руки горять з розпуки, А перса пашать безсоромно, А юні коліна тремтять. Мужчині ж вона не до пари, Бо крила, хоча б підбиті, Йому пахнуть небом гордим. Ні знятися він не годен, Ні взяти […]...