Люблю весну, та хто її не любить… – Сосюра Володимир



Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей…

Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п’є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим…

Весна вдягла у зелень віти в дуба,
Уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
На цій чудесній, радісній землі!

1950


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Олесь чари ночі.
Ви зараз читаєте: Люблю весну, та хто її не любить… – Сосюра Володимир