Михайло Григорів – Весляр

Related posts:

1. Михайло Григорів – Віч-на-віч І здогад снігу поясноє І глина доглядає у дереві І квітень ненадовго Січень-червень 1997...
2. Михайло Григорів – На рівні світань Мов покинуті Числа – Уламки Обірваних вод І пташка звідусюди Січень-червень 1997...
3. Михайло Григорів – Історія пасік І розкопано каміння І навперейми Лиш хрускотіння Бруньок Зелене Січень-червень 1997...
4. Михайло Григорів – Словник Порожніє замах води Даленіє пересторога часу Мов сіль Перечислених Руж Ятриться Зморшка саду Січень-червень 1997...
5. Михайло Григорів – Відбитки за відбитком Принишкле полум’я Мов залишки Безмежжя Потойбіч співу Лежить Перерване віконце У звалищах Вітрил Січень-червень 1997...
6. Михайло Григорів – У висоту дерев Зелені сховища письмен Зелена зваба пам’яті Зелені обшири Відсутности Зелені риби смерку Січень-червень 1997...
7. Михайло Григорів – Вигнання без меж Прозорі шатра Відслонюють Непоквапливу повняву Зауважень Води Незримі плем’я Підростаючих Ран – Прорив Безперебіжний...
8. Михайло Григорів – Суверенне зілля Невідворотність Припливних берегів Прикопує І Найвищі послання Самоцвітних одмін Слова...
9. Михайло Григорів – Сліди без слідів Течуть острови без порогу Уздовж блукань Пращі Пустель Уздовж ранків Незаселені Ранки...
10. Михайло Григорів – Безміри проминання Верхів’я весел Тільки В облозі Самих весел Скорочують письмена Безоглядного Моря...
11. Мозолевський Борис – Білий цвіт Зацвіло нестерпно І дивно, Та й спливло над стернями Димом. Що ж то там цвіло Таке дивне? Вже й не розпізнати За димом....
12. Михайло Павлів – до тебе Я іду до тебе, мила, Хоч ти цього і не знаєш, Але вірю – своїм серцем Нашу зустріч відчуваєш. Вийдеш ти з своєї хати, Лиш поглянеш на дорогу І подумаєш...
13. Михайло Плосковітов – Вишнею За літом коротким все глибше синішають далі, Над маковим цвітом затихли сюїти джмелів, Оздоблені в золото, перші свої медалі На груди широкі ясен статечний одів. І топчуться дні на обвітрених...
14. Пекло, здавалось, було в ту годину… – Олесь Олександр Пекло, здавалось, було в ту годину… Грім божевільний стогнав і ревів, Блискавок стріли літали без впину, Весь небозвід то. палав, то чорнів. Буря пройшла, і я з жахом питаю: Що-ж...
15. Поету – Старицький Михайло Як ніч насувається туча І млою небо окрива, Гуркоче грім, а буря злюча Дуби з коріннями вирива, Здіймає, гонить хвилі гори На почорнілім, лютім морі; Реве, і стогне, і рида,...
16. Андрій Малишко – Стежина Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло воріт. Де ти, моя стежино, Де ти, моя єдина? Ота стежина...
17. Чепурко Богдан – Біографія Богдан Петрович Чепурко (15 березня/26 серпня 1949 року, село Осівці Бучацького району) – український поет. Книги Збірки поезій: “Сонячна дорога” (1984), “Код спадковості”(1989), “Подільська височина” (1997), “Викрадення Європи” (2004) Книжки...
18. Коцюбинський Михайло – Чого ж вони зраділи? (Збірка) ПРО дВОХ ЦАПКІВ З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка....
19. Гуси-лебеді летять… (скорочено) – Стельмах Михайло 1912-1983 Автобіографічна дилогія, розділи І, II І Над хатою Стельмахів часто пролітали лебеді, і від їх лету чути було звук, схожий на звук далеких дзвонів. дід говорив, що так співають...
20. Дяченко Михайло – Крути Їх – юних сміливців, лиш жменька була – Із серцем зі сталі і духом з граніту. О, велич летіла у вічність з їх лав І чин їх навіки став юності...