Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (3 варіант)
Тарас Шевченко добре знався на святому письмі. В його творах нерідко простежуються мотиви книг Біблії, зустрічаються біблійні образи, сюжети. Але найбільше, мабуть, увагу поета привертали ті біблійні книги, в яких містяться пророцтва про перемогу правди над неправдою, добра над злом, про час, коли на землі запанують рівність і братерство, щастя і любов.
Важливим фрагментом творчості Тараса Шевченка є переспіви пророцтв книг Старого Заповіту. У цих творах відображено віру поета у світле майбутнє, мрії про скасування самодержавно-кріпосницького
Картина оновлення людини й природи, що змальована у творі, захоплює силою і глибиною поетового гуманізму. “Оживатимуть” не тільки люди, а і природа. Пустиня неполита “прокинеться”, “оживуть степи, озера”. На лоні природи, на святих шляхах житимуть “раді та веселі” люди, не буде тут місця кайданам і забудуться “невольничі утомлені руки”.
Мріє поет про новий світ, про нове життя, пророкує, що “розкуються незабаром заковані люди” і “настане суд”, закликає молитися:
Моліться богові одному,
Моліться правді на землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (1 варіант) Пристрасне слово Тараса Шевченка вмістило в Собі долю всієї України, її сльози і радощі, славу і невдачі, всю багатостраждальну історію, героїчне минуле і пророцтва майбутнього. Значне місце в останньому періоді творчості поета посідають переспіви біблійних сюжетів, а то й творів. Біблійні образи під його пером наповнюються іншим змістом, ідеї священного письма підпорядковуються потребам тогочасного суспільного […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (6 варіант) Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був полум’яним […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (2 варіант) Т. Шевченко часто у своїй поезії переосмислював біблійні образи і мотиви. Але саме останній період творчості в цьому відношенні найпоказовіший. І Біблію тепер поет використовує не опосередковано, а прямо, переосмислюючи цілі новозавітні образи і легенди (“Неофіти”, “Марія”) та звернувшись до жанру “Подражанія”. Ісаія, старозавітний пророк, засвідчував те, що колись єврейський народ воскресне, бо є богообраним. […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (4 варіант) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення до рідної землі неперевершеного Поета від Бога Тараса Шевченка. Кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. Та любити, щиро […]...
- Мрії Т. Шевченка про майбутнє України (2 варіант) Встане славна мати Україна Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він деякі свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був […]...
- Мрії про національне відродження рідного краю (за віршем “Товаришам із тюрми”) Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть […]...
- Тарас Шевченко – Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) ІСАІЯ. ГЛАВА 35 (ПОДРАЖАНІЄ) Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святії Луги зелені, береги! І честь Кармілова і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм. І люди темнії, незрячі, Дива господнії побачать. І […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Тарас Шевченко – Ісаія Глава 35 Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі, Дива господнії побачать. І спочинуть невольничі Утомлені руки, […]...
- Мрії Шевченка про майбутнє України На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ ю Волю окропіте. Але тернистий […]...
- Мрії Кобзаря про майбутнє України Майже у всіх своїх віршах Т. Г. Шевченко прагне побачити, яким буде майбутнє його Батьківщини, як буде жити український народ. В уяві поета вимальовується то щаслива і спокійна картина тихої української ночі: Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. Іноді він бачить старий Дніпро, який Красується, любується На всю Україну. А […]...
- Мрії Т. Шевченка про майбутнє України На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте Ї вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
- Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов’ю […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (2 варіант) Як відомо, Т. Шевченко народився за часів кріпаччини, тому вся його творчість пронизана мріями про вільне життя. Найбільше він бажав бачити свій народ вільним. Тому більшість його творів присвячена саме цій темі. Вірш “Сон” вже з перших рядків повідомляє, що мова піде про жінку-кріпачку: На панщині пшеницю жала, Втомилася… Спочатку автор малює картину виснажливої праці […]...
- Ісаія. Глава 35 (скорочено) – Шевченко Тарас Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш. Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим. Добром та волею підбитим. Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі. Дива господнії побачать. І спочинуть невольничі Утомлені руки, […]...
- Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці (за поезією “Красо України, Подолля!”) Леся Українка глибоко і щиро любила рідний край. Природа України викликає щире захоплення поетеси, сповнює серце радістю і натхненням. Красу рідного Подолля оспівує вона в поезії “Красо України, Подолля!”. Усе миле серцю письменниці на Батьківщині: Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садами вкриті… Леся Українка органічно вплітає в канву твору фольклорний […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (3 варіант) Вірш “Сон” був написаний Т. Г. Шевченком у Санкт-Петербурзі в 1858 році. У ньому поет змальовує долю матері-кріпачки. Вона тяжко працює на полі, а потім іде не спочивати, а годувати сина, який теж Там, на полі. Поки вона годувала сина, задрімала. І наснився їй сон про щасливу долю дитини: син вільний, оженився на вільній, у […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій… ” (3 варіант) Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій… ” (II варіант Найголовніше для поета, на мою думку, мати щире, співчутливе серце, чутливе до страждання людей. Саме таке велике серце, що могло вміщувати горе багатьох, мав Богдан Лепкий. Під час свого перебування у Кракові поет зустрів галицьких та буковинських емігрантів, що вирушали на чужину. В уяві його виник сумний образ журавлів-людей, що змушені шукати кращої долі в […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (2 варіант) Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (ІІ варіант) Ознайомлюючись з шедеврами світового мистецтва, ми часом забуваємо про те, що поруч. А не варто! Ми живемо в місті з цікавою історією і різноманітним мистецьким життям. Це тут, на Харківщині, ми можемо знайти … сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди (М. Рильський, “Слово про рідну […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (3 варіант) “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь” віри в щасливе майбутнє народу Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь” віри в щасливе майбутнє народу День народження Р. Бернса на його батьківщині, в Шотландії, відзначають щороку як національне свято, бо його вірші, життєрадісні, веселі, насмішкуваті, близькі читачам і сьогодні. “Поетом народним і великим” назвав його Тарас Шевченко. Ще в ранньому дитинстві Роберта зачарували народні казки, легенди, пісні. Пізніше фольклор […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант) Україна, її доля, її майбуття – головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях – він пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія Малишка він писав: “Я визнаю, […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій… ” (1 варіант) Під небом дальньої чужини, Де хуги носяться одні До тебе, кращої дружини, Складаю я свої пісні. П. Грабовський Богдан Лепкий – талановитий український поет. Вся його творчість пройнята любов’ю до рідної землі – Поділля, яку він не забував, навіть живучи в еміграції в Польщі. У своєму вірші “Заспів” поет наголошує на тому, що його корені […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (1 варіант) Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (1 варіант) Доба кріпацтва була жахливим часом. Людина не просто працювала на когось, а належала пану, як звичайна річ, яку можна було і купити, і продати. Тарас Шевченко сам народився у кріпацькій родині, тому розумів, що значить бути кріпаком. У центрі поезії “Сон” – образ матері-кріпачки, яка працює на панщині, а коли видається вільна хвилинка, біжить до […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Любові до краси рідного краю (за поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри) Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення. Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив і тонко відчував велич і […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
План до повісті інститутка.