Перевтілення
Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього легко індивідуалізує їх мовлення (репліки, діалоги), змальовує їхні долі за допомогою невласне-прямої мови, багатогранного дискурсу. За цим багатоголоссям, антропоморфним розмаїттям персонажів не втрачається образ автора. Нездатність митця до П. робить його твір монотонним, резонерсько-повчальним, а цілковите П. і повна ідентифікація з персонажами позбавляють твір концептуальності і присутності автора з його індивідуальним світовідчуттям і стилем.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Міфотворчість як стильова основа новели Ф. Кафки “Перевтілення” I. Реальність і фантастика в старовинних міфах (неможливість пояснення багатьох природних явиш і людської долі створювала міфи про богів, про надприродних істот, про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину; перевтілення було карою за вади характеру, погані вчинки, тому воно сприймалося як попередження, пересторога людям). II. Міфічність дійсності в новелі Кафки “Перевтілення”. 1. Перевтілення Грегора Замзи […]...
- Сутність “перевтілення” за Ф. Кафкою Сутність “перевтілення” за Ф. Кафкою Новела Ф. Кафки “Перевтілення”, незвична за формою, глибоко гуманістична за своєю ідеєю. Перетворення людини у комаху – подія фантастична, але це лише образ, засіб експресії, аби звернути увагу читача на проблему взаємин у сім’ї. Грегор Замза був хорошим сином і братом. Усе своє життя він присвячував батьківській сім’ї. Він мав […]...
- Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Новела “Перевтілення” – це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім’ї “більш чужим, ніж найчужіший”. Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка […]...
- Домінанта Домінанта (лат. dominans, dominantis – панівний) – у мовознавстві – стрижневе слово синонімічного ряду, найбільш загальне за лексичним значенням, навколо якого групуються інші слова-синоніми. В літературознавстві д. вживається для виділення в системі жанрів, стильових течій певного напряму і періоду провідного жанру, стилю, до яких вдається багато митців, а також характеризує ту особливість індивідуального стилю, яка […]...
- Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели Ф. Кафки “Перевтілення” Ранок. Людина прокидається й не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого “вчорашні”: “треба не спізнитися на роботу”, “чи дзвонить годинник”. А людини вже немає. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, намагаючись підвестися, але важкий панцир тягне долу. Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це […]...
- Реальність і міфи – стильові особливості новели Франца Кафки “Перевтілення” Реальність і міфи – стильові особливості новели Франца Кафки “Перевтілення” Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого “вчорашні”: “треба не спізнитися на роботу”, чи “дзвонить годинник”. А людини вже нема. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, намагаючись […]...
- Реальність і міфологічність як стильові особливості новели Франца Кафки “Перевтілення” Реальність і міфологічність як стильові особливості новели Франца Кафки “Перевтілення” Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого “вчорашні”. А людини вже нема. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає ніжками, намагаючись підвестися. Але важкий панцир тягне додолу. Що це? Нічні […]...
- “Перевернутий світ” (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) КАФКА ФРАНЦ (1883-1924) Австрійський письменник, народжений у Чехії в єврейській родині. Відчував на собі вплив цих трьох культур, але “скрізь був чужим”. Основною проблемою його творів є відчуження особистості у великому світі. Письменник змальовує людину у межовій ситуації, коли йти більше нікуди і єдиний вихід – смерть (екзистенціальна точка зору). Герої Кафки бунтують, але виявляються […]...
- Особливості індивідуального стилю австрійського письменника Франца Кафки (за оповіданням “Перевтілення”) (1 варіант) … У місті, у родині, у професії, У суспільстві, у любовних взаєминах… У всьому цьому я відчуваю себе незахищеним Причому в такій мірі, як це не буває ні в кого. Ф. Кафка “Митець-пророк” – так називають критики видатного австрійського письменника Франца Кафку, фундатора нового художнього мислення мистецтва XX століття. У своїх творах він показав духовний […]...
- Перевтілення (більш стисло) (скорочено) – Кафка Франц Коли звичайний комівояжер Грегор Замза прокинувся вранці, вявилося, що він перетворився на відразливу комаху. Твердий панцир, живіт із сегментів з якимись пузирями, замість рук та ніг – безліч ніжок. Дивно, але Грегор не злякався свого перевтілення. Він більше боявся, що не піднявся вчасно, що запізнився на потяг, що його буде сварити керівник контори. Треба було […]...
- “Родичі тільки по крові” (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Психологи стверджують, що саме у дитинстві формується характер людини. Мабуть, зайве говорити, що дитинство накладає відбиток і на творчість письменника. Щасливе дитинство породжує в майбутньому романтичні вірші чи світлу оптимістичну прозу. Нещасливе дитинство проростає згодом у творах паростками химери, абсурду і безнадії. Письменник-модерніст Франц Кафка належить до людей, яким не поталанило з любов’ю близьких людей, […]...
- Павло Мовчан – Перевтілення 1. Струмуючий, далекий часу гук Крізь оболонку вапнясту кулясту Просочується – шовкопрядний звук Надійно тчеться, щоб тобі не впасти. Єднальна мить – снувальне волокно На кокон навивається сріблясто, У сповитку душа дріма давно, І лет їй сниться широко, зірчасто. Крило прозоре розвиває шовк, Виборсується голос із тороччя, Між напівсфер, між білих лушпайок Лунає слово, сповнене […]...
- Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ – XІV столітті, […]...
- Павло Мовчан – З циклу “Перевтілення” 1. Струмуючий далекий часу гук Крізь оболонку вапняну кулясту Просочується – шовкопрядний звук Надійно тчеться, щоб тобі не впасти. Єднальна мить – снувальне волокно На кокон навивається сріблясто, У сповитку душа дріма давно І лет їй сниться широко, зірчасто. Крило прозоре розвиває шовк, Виборсується голос із тороччя, Між напівсфер, між білих лушпайок Лунає слово, сповнене […]...
- Життя Грегора-людини (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Герой новели Грегор Замза за постійними турботами про матеріальний добробут сім’ї не помітив, як перетворився на комаху. Безпорадний у своєму теперішньому стані, він згадує минулі успіхи. Колись Грегор Замза виконував свій громадянський обов’язок перед суспільством. Він був у армії, про що нагадує фотографія, де він “лейтенант, який, поклавши руку на ефес шпаги, безтурботно усміхається і […]...
- Особливості індивідуального стилю австрійського письменника Франца Кафки (за оповіданням “Перевтілення”) (2 варіант) “Найсмішніше в житті – це трагедія” – такий девіз людей, сильних духом. Проте навіть найсильніша людина у світі не може прожити без підтримки близьких людей. Найчастіше життєва трагедія стає можливою саме тому, що оточуючі раптом відштовхують тебе від себе. Тисячі хворих, самотніх страждають від того, що вони нікому не потрібні. Новела Ф. Кафки “Перевтілення” розкриває […]...
- Любов Козир – Відверті діалоги на межі Відверті діалоги на межі, Про все на світі, про буденні речі… Вона впаде – звестись допоможи, А змерзне – то зігрій тендітні плечі. Відверті діалоги уночі, Під стук сердець до спалахів світанку. Якщо ти любиш – тільки не мовчи, Знайди у ній і подругу, й коханку. Відверті діалоги про усе, Бо дуже легко й вільно […]...
- Своєрідність світобачення Ф. Кафки та його художнє вираження в оповіданні “Перевтілення” Кафка, Кафка, Кафка… Знаєте, чесно кажучи, мені його жаль. Зламана людина, яка боялася світу. Письмовий стіл для нього був єдиним другом. Людей він сторонився, у родині жив, як “більш чужий, аніж найчужіший”, жінок боявся. Дивно, що людина з таким похмурим поглядом на життя, із таким відстороненим ставленням до людей могла привернути до себе увагу читачів […]...
- Хоку – поезія згадки, пізнання, душевного перевтілення, пошуку краси у буденному, гармонії духовного і матеріального У кожного народу свої традиції, свої символи, свої образи. Час, у який живе поет, країна поета так само, як і його особистість, визначає душу поезії. Все це розумієш. І знаєш вислів з відомого кінофільму: “Схід – справа тонка”. Але все ж таки, на наш погляд європейця, сприймати японські вірші не так просто. На цю хвилю […]...
- Перевтілення (детальний переказ) (скорочено) – Кафка Франц I Одного ранку Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху. Він лежав на твердій спині. Живіт був поділений на кільця, а перед очима безпорадно метлялися два ряди лапок. Це був не сон. Ось його маленька кімната, стіл із взірцями сукна на ньому (Замза був комівояжером), над столом Малюнок з ілюстрованого журналу. Грегор перевів […]...
- Ідентифікація Ідентифікація (лат. idem – той самий, facere – робити) – уподібнення, ототожнення будь-яких об’єктів на підставі тих чи інших ознак. У соціальній психології – віднесення, зарахування особи до якоїсь групи подібних до неї людей. У цьому сенсі І. вживається в соціологічному літературознавстві. В дослідженнях читацького сприйняття І. – мимовільне або свідоме ототожнення реального читача і […]...
- Перевтілення (більш детальна версія) (скорочено) – Кафка Франц Переказ: Грегор Замза – комівояжер, зразковий працівник, люблячий син і брат, прокинувшись вранці, побачив, що перетворився на страхітливу комаху. Батьки намагалися декілька разів будити Грегора, аж поки не прийшов повірений фірми. Цитата: Грегор спробував уявити собі, чи не могло б колись і з повіреним статися таке, як сьогодні з ним, і вирішив, що могло б. […]...
- Дискурс – визначення Дискурс (міркування, промова, виступ, сукупність висловлювань) – способи, форми організації мовної діяльності (писемної чи усної), тексти. Одиницями дискурсу є конкретні висловлення, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті и структурі відображають часовий аспект Дискурс уживається як стиль (романтичний, модерний, постмодер – нии), а також як ідіолект – індивідуальний стиль […]...
- Дискурс Дискурс (лат. discursus – міркування, фр. discours – промова, виступ) – сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у взаємних зв’язках з цією проблематикою, а також у взаємних зв’язках між собою. Одиницями д. є конкретні висловлювання, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції […]...
- Невласне-пряма мова Невласне-пряма мова – своєрідний тип мови, проміжний між прямою і непрямою мовою. Н.-п. м. зближує з прямою те, що в ній зберігаються лексичні й синтаксичні риси чужого висловлювання, манера мовлення і настрій персонажа, але Н.-п. м. подається ніби від імені автора, в мову якого вплітається мова дійової особи. Відтак створюється двоплановість висловлювання: передається “внутрішнє мовлення” […]...
- Кіносценарій Кіносценарій (грецьк. kineo – рухаю, італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний драматичний твір, за яким створюється кінофільм. Сучасний К. при всій самостійності та закінченості літературної форми існує для втілення його на екрані в кінематографічних образах. Ця кінематографічна образність К. народжується з єдності чотирьох його компонентів: ремарки (описової частини); діалогу чи монологу (прямої […]...
- Автор Автор (лат. au(c)tor – засновник) – митець, котрий реалізувався у літературному чи будь-якому іншому художньому творі. Усвідомлення самобутнього авторства як категорії, відповідної творчій, неординарній особистості, виникло у зрілий період еволюції мистецтва, на стадії переходу від фольклорно-колективного чину до індивідуального. Проблема автор набуває особливої наукової гостроти, коли йдеться про необхідність встановлення адекватного імені митця, що при […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Діалог Діалог (грецьк. dialogos – розмова, бесіда) – один із типів організації усного мовлення (поряд з монологом), який за своєю формою є розмовою двох або декількох (полілог) осіб. Кількість осіб у д. – питання неістотне, бо діалогічність мовлення закладена у самій природі мови як засобу спілкування. д. може вести одна особа, (т. зв. внутрішній д. – […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Літературна спадщина Івана Котляревського” Доведіть, що Іван Котляревський – основоположник нової української літератури. І. Котляревський своєю “Енеїдою” об’єднав українське слово і світову культуру. “Енеїда” – перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він […]...
- Жести Жести (фр. geste, букв.: чин) – французький героїчний епос, цикли поем на історичні сюжети (збереглося близько 90), створювані на межі ХІ-ХП ст. В основі Ж. – фольклор раннього періоду та літературні твори, оброблені мандрівними музиками-жонглерами. Цикли об’єднувалися легендарним центральним персонажем – Карлом Великим як виразником державотворчості (“Пісня про Роланда”), почасти Гільйомом д’Оранжем (“Жести Гарена де […]...
- Анонім Анонім (грецьк. anonymos – той, що немає назви, безіменний) – автор, чиє прізвище невідоме; твір без підпису автора. Анонімною вважається не тільки народна творчість, а й твори, зокрема давньої літератури, коли ім’я письменника не прийнято було вказувати. Вони, як і псевдонімні твори, підлягають науковій атрибуції – встановленню автора. Анонімність “Слова про Ігорів похід ” викликала […]...
- Воробйов Микола – Біографія Народився 12 жовтня 1941 р. у с. Мельниківка Черкаської області. У 1968 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет. Член Спілки письменників України (1987). Лауреат премій ім. П. Тичини (1992), “Благовіст” (1993), Шевченківської премії (2005) Живе і працює у Києві. Один з фундаторів літугрупування “Київська школа поезії”. Вважається одним з лідерів андеграунду “сімдесятників”. […]...
- Неповторна особливість Косинчиних новел I. Продовжувач національної мистецької традиції. (Саме Г. Косинку можна вважати найкращим учнем Стефаника і Коцюбинського і водночас одним із найсамобутніших представників лірико-імпресіоністичної стильової течії в тогочасній прозі. В “Автобіографії” письменник назвав своїми вчителями Винниченка, Стефаника, Васильченка. Хоча Косинчин своєрідний стиль базується на основі зорових образів і вражень, саме ці аспекти зробили його новели стриманішими та […]...
- Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
- Схематичність літературного твору Схематичність літературного твору – одна з основних властивостей літературного твору, яка випливає з його мовної природи, зокрема з умовності й асинхронності знаків усної і писемної мови, а також з природи зображеного у творі світу. Особливість мови полягає в тому, що вона позначає явища загально і неокреслено, а твір представляє окремі постаті і події шляхом відбору […]...
- Арсенал художніх засобів Арсенал художніх засобів – наявність зображально-виражальних засобів у літературному творі. Термін вживається критикою для характеристики багатства чи бідності, розмаїтості чи обмеженості зображально-виражальних засобів художньої літератури (портрет, пейзаж, інтер’єр, опис, розповідь, монологи, діалоги)....
- Проза Проза (лат. prosa, від prosa oratio – пряма, така, що вільно розвивається й рухається, мова) – мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. П. – один з двох основних типів літературної творчості. Поезія (див.: Поезія) і П. – глибоко своєрідні сфери мистецтва, які розрізняються і формою, і змістом, […]...
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
Культура мови твір.