Поцілунки



Твоє тіло шматують голодні поцілунки, холодні докори.
Оточувати себе дорогими подарунками… за це
Принизливо, пусто і досить жорстоко.
Люди проходять повз тебе,
Не знаходять совісті.
А ти йдеш високо піднявши голову(що ось-ось сягнеш чолом неба)
Виконувати останні на сьогодні обов’язки.
Вдома пуста холодна квартира, де пахне ліками,
Вчора поховала матір, яку не любила,
А батько все дорікає тобі яскравими квітами, що для неї купила.
А ніхто не питався, коли не ночувала вдома.
Як ховалася підїздами, підвалами
Коли її гвалтували саме мамині знайомі.
Тоді її ні про що не питали.
Зігрівалася попелом від знайденої сигарети
І проклинала перехожих. Що деколи її рятували.
Неймовірна. Вона навчилася тримати всі свої секрети
В таємниці. І про неї ніколи нічого не знали.

Проте давно продала своє тендітне тіло і гарячу душу.
Вона знає. що чоловіки люблять спокусу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Образ україни в творах симоненка.
Ви зараз читаєте: Поцілунки
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.