Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Поет “глибокого відчаю і всепоглинаючого суму” (за поезією М. Лермонтова)
Поет “глибокого відчаю і всепоглинаючого суму” (за поезією М. Лермонтова)
Період, на який припав розквіт творчості Михайла Лермонтова, був похмурим часом реакції після розгрому декабристів. Російське суспільство тоді впало у тривалу сплячку. У творчості письменників тієї доби панували песимізм, байдужість і зневіра у сильні почуття. Тоді як пушкінський романтизм 20-х років відзначається соціальним оптимізмом, Лермонтов опинився перед лицем розчарування й реакції:
І нудно, і сумно! – і нікому руку подать,
Як горе у душу прилине… Бажання!..
Чи варто даремно і вічно бажать?..
А роки минають – найкращі
(Переклад М. Терещенка)
У тій ситуації романтики першими стали на різко негативну позицію щодо дійсності. Поступово вони дійшли висновку, що суспільство, засноване на соціальній несправедливості, руйнує в людині все людське. На зміну оптимізму періоду раннього романтизму приходять настрої “глибокого відчаю і всепоглинаючого суму” (за визначенням Герцена). Ось таким гірким розчаруванням і запереченням реальності насичена вся романтична творчість Лермонтова:
Що пристрасті? – Скоро вогонь їх солодких недуг
При слові розсудку згасає,
Й життя – як поглянеш на нього уважно
Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!
(Переклад М. Терещенка)
Дехто схильний вважати, що саме та історична доба з її занепадом оптимізму і віри в майбутнє могла народити такого генія, як Лермонтов. Ще древні філософи вважали, що титани народжуються за таких умов, коли важко дихати,, коли затискають і гноблять особистість. Мені лише хочеться додати, що титани народжуються ще й тоді, коли природа обдаровує їх особистим хистом і умінням бачити і розуміти більше від інших. Хіба не прекрасна і майже божественна самотність розумної і гордої людини звучить у словах Лермонтова:
Я один виходжу на дорогу;
Крізь туман кремнистий шлях блищить;
Тиха ніч. Пустеля слуха Бога,
І зоря з зорею гомонить.
(Переклад М. Терещенка)
Для творчості Лермонтова характерний свідомий аналіз і самоаналіз. Поет не приховує своїх настроїв і почуттів, не прикрашає їх, так само як і не тішиться ними перед читачами. Він не боїться, що читач може зазирнути до найпотаємніших закутків його душі. Адже саме у цій правдивості, у небажанні навмисне сподобатися всім і криється геній поета. Адже таким він був і таким залишиться навіки – гірко розчарований поет-самітник, але безперечно талановитий російський поет-романтик Михайло Лермонтов.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поет веселого настрою (за поезією Анакреонта) Антична доба, за якої відбувався бурхливий розвиток різних видів мистецтв, подарувала світові багато поетів. Серед співців військової слави давніх греків вирізняється поет Анакреонт. Його творчість протікала в іншому руслі. Настрій його поезії – життєрадісний. Незважаючи на похилий вік, Анакреонт зберіг потяг до насолоди. Кохання, вино, жінки – основні теми його поезії, Поет увійшов в історію […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лермонтова ЛЕРМОНТОВ МИХАЙЛО (1814-1841) Російський поет, у творчості якого відбились тенденції романтичного і реалістичного напряму. У віршах (“І нудно і сумно”, “На дорогу йду я в самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого часу” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого часу” – морально-психологічний роман […]...
- М. Лермонтов і О. Пушкін М. Лермонтов і О. Пушкін І. Історичні умови формування. (Епоха Пушкіна і Лермонтова: час напередодні повстання декабристів і наступна після його розгрому реакція.) ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів. 1. Тема поета у творчості Лермонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. (Лермонтов: поет не самотній провидець, а народний трибун, приречений жити і діяти в […]...
- Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лермонтова – віддзеркалення настрою часу.) ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики […]...
- Відчути себе травинкою (за поезією В. Вітмена) Рано чи пізно у людини виникає нагальна потреба виговоритися, розповісти про себе. Особливо це властиво письменникам. Гортаю “Пісню про самого себе” Волта Вітмена і дивуюся змістові і новаторству американського поета. Переді мною розкривається духовний світ поета, споріднений із Космосом. Оте його “Славлю себе!” на початку “Пісні… ” зовсім не означає пихатість і самозакоханість автора, адже […]...
- Особливості перекладів Лермонтова віршів Гете та Гайне Мова йтиме про два всім відомі вірші. “Нічна пісня мандрівника” Гете та “Сосна і пальма” Гайне. Точніше, про ставлення Лермонтова до вибору творів для перекладу і ставлення поета до цієї роботи. Скажемо відразу: переклади Лермонтова особливі. Вони ніколи не були просто передачею змісту, копіюванням образів, перенесенням у російський текст ритму німецького оригіналу. На мою думку, […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Лірика М. Лермонтова” Чи зумів Лермонтов сказати своє слово в поезії? Безумовно. Він як ніхто відбив свій час, епоху 30-х років, похмурий після-декабристський період, коли трощилися ілюзії, не виправдувалися надії, і туга, зневіра, безвір’я опанували умами та серцями навіть кращих, передових людей. Поет показав, що його покоління не відає “ні любові, ні дружби славної”, не може знайти застосування […]...
- В. Маяковський – поет-лірик В. Маяковський – поет-лірик Лірика – це особливий рід літератури, тому що об’єднує героя і автора в одне ціле, адже центром зображення стає внутрішній світ поета і тим самим його ліричного героя. Чи співвідноситься таке тлумачення лірики з творчістю В. Маяковського, якого багато разів називали трибуном революції, співцем соціалізму тощо? Гадаємо, що цього поета впевнено […]...
- Герої Лермонтова на картинах Врубеля Герої Лермонтова на картинах Врубеля Как демон мой, я зла избранник, Как демон, с гордою душой Я меж людей беспечный странник, Для мира и небес чужой… М. Лермонтов Михайло Олександрович Врубель – один із найяскравіших і найоригінальніших художників у російському мистецтві. Він ішов своїм складним, вистражданим шляхом. Постійно невдоволений, шукаючий, він розкриває перед нами багатий […]...
- Основні теми і мотиви лірики М. Лермонтова Основні теми і мотиви лірики М. Лермонтова Творчість Михайла Юрійовича Лермонтова зазнала впливу як романтизму, так і реалізму. У цьому його своєрідність. У поетичній спадщині Лермонтова ми бачимо рух від романтизму до реалізму, хоча й у зрілих і в пізніх творах зберігаються романтичні мотиви. Але в усі роки в поезії М. Лермонтов виявляв цікавість до […]...
- “Люблю я цепи синих гор… ” (по поэзии М. Ю. Лермонтова) (2 вариант) Михаил Лермонтов – великий русский поэт, преемник и продолжатель пушкинских традиций. Его творчество ознаменовало новый этап в развитии русской литературы. Имя Лермонтова, называемого “классиком XIX столетия”, широко известно за пределами России. Читая произведения поэта, каждый раз испытываешь чувство глубокого восхищения его гениальностью, и вместе с тем – горечь и сожаление о безвременной гибели этого выдающегося […]...
- Мої роздуми над поезією Томаса Еліота Є поезія, яку зрозуміти відразу нелегко. Вона вимагає інтелектуальної підготовки. Інакше залишиться у пам’яті порожнім звуком, а точніше – не залишить жодного сліду. Але ж треба навчитися розуміти поезію, розуміти поета. Адже поезія не може існувати окремо від емоційного і розумового світу поета. Читаю такі далеко не романтичні рядки поета Томаса Еліота: Коричневі хвилі туману […]...
- Р. М. Рільке – видатний австрійський поет I. Поет – це Божий посланець. (Р. М. Рільке посідає почесне місце серед найвщоміших європейських поетів XX ст. У своїй творчості він не дотримувався одного певного напряму. Його віршам притаманні риси і символізму, і імпресіонізму, і неоромантизму, і міфологізму. Поезія Рільке світла, сповнена любові до людей і світу. Недарма він вважав, що істинний поет – […]...
- “Герой нашего времени” М. Ю. Лермонтова – социально-психологический роман Великого русского поэта М. Ю. Лермонтова есть все основания считать родоначальником отечественной прозы. Если А. С. Пушкина принято считать создателем первого реалистического стихотворного романа о современности, то, на мой взгляд, Лермонтов является автором первого социально-психологического романа в прозе, развернуть эту тенденцию Лермонтову помешала смерть. Изображая свою эпоху, Лермонтов подвергает ее глубокому критическому анализу, не поддаваясь […]...
- Тема самотньої людини у творчості М. Лермонтова Я думал: “Жалкий человек. Чего он хочет!.. небо ясно, Под небом места много всем, Но беспрестанно и напрасно Один враждует он – зачем?” М. Ю. Лермонтов. “Валерик” Лірика М. Ю. Лермонтова ніколи не перестане захоплювати й хвилювати читачів. Останнім часом ми все частіше звертаємося до забутої нами духовної спадщини, відкриваючи в ній нові грані, що […]...
- Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не покидала його віра в перемогу […]...
- Архілох – воїн, аристократ, поет-лірик I. Антична доба славних воїнів і поетів. (Давньогрецький поет Архілох був уродженцем о. Парос, сином аристократа і рабині. Прожив бурхливе, сповнене небезпек життя. Найманим воїном брав участь у багатьох воєнних сутичках, об’їздив чимало країн. Добре знав ціну війні, миру і людському життю. Про це він писав у своїх віршах, яких збереглося понад сотню.) II. Віддзеркалення […]...
- Лирика М. Ю. Лермонтова (4) Лермонтов был человеком противоречивым. Одним он казался холодным, мрачным, недоброжелательным, раздражительным. Другим – живым, веселым и жизнерадостным. Бесспорно, что ни с кем не любил он делиться своими переживаниями. Поэтому только в произведениях Лермонтов мог открыть свою “тонкую душу”. Светской черни, не способной понять великого поэта, Лермонтов посвящает стихотворение “Как часто, пестрою толпою окружен… ” (1840 […]...
- “Пророк” (анализ стихотворения М. Ю. Лермонтова) Восстань, пророк, и виждь, и внемли Исполнись волею моей, И, обходя моря и земли, Глаголом жги сердца людей. А. С. Пушкин “Пророк” Начиная с 1836 г. тема поэзии получает в творчестве Лермонтова новое звучание. Он создает целый цикл стихов, в которых высказывает свое поэтическое кредо, свою развернутую идейно художественную программу. Это “Кинжал” (1838 г.), “Поэт” […]...
- Душа поета і душа природи (за поезією Ф. Тютчева) 1. Ф. Тютчев – відомий російський поет. (У поезії Федора Тютчева яскраво виражена любов до Росії, до природи. Він вважав, що природа має душу, що вона жива. Тютчев мріяв, щоб і його Душа злилася воєдино з душею навколишнього світу.) 2. Осінні роздуми поета. (Ф. Тютчев любив осінь. Про це свідчать його поетичні твори. Для нього […]...
- Гармония природы в стихотворении М. Ю. Лермонтова “Люблю я цепи синих гор… “ М. Ю. Лермонтов великолепно чувствовал природу и точно мог передать свои ощущения. В стихотворении “Люблю я цепи синих гор… ” он описывает красочный закат в горах: Ярка без света и красна Всплывает из-за них луна… Или На западе вечерний луч Еще горит на ребрах туч И уступить все медлит он Луне – угрюмый небосклон… Каждое […]...
- Философские раздумья в поэзии М. Ю. Лермонтова Михаил Юрьевич Лермонтов говорил страстно, вдохновленный мыслью о родине, мечтой о свободе, стремлением к действию, к подвигу. Значительную часть своего творчества Он посвятил проблеме взаимопонимания поэта и общества. В творчестве поэта это тема активных и часто даже враждебных взаимоотношений между творческой личностью и окружающей средой. Особенно ярко проблематика этих взаимоотношений выражена в стихотворении “Пророк”. Нужно […]...
- Патриотические мотивы в лирике М. Ю. Лермонтова (1) Родина для Лермонтова – понятие широкое и многоплановое. Его отношение к России проникнуто болью и гордостью за ее судьбу. В ранней лирике Лермонтова звучат гражданские мотивы неприятия рабства (“Жалобы турка”), прославление революционного подвига (“10 июля 1830”), возвеличение былого могущества России (“Новгород”, “Приветствую тебя, воинственных славян… “). Социальные проблемы Лермонтов связывает с какими-то глубинными, историческими процессами. […]...
- Природа в лирике М. Ю. Лермонтова (1) Ночь тиха, Пустыня внемлет Богу И звезда с звездою говорит. М. Ю. Лермонтов Созерцая красоту природы, человек переживает высокие мгновения, особенно если он поэт Мелодичная, образная и удивительно красочная поэзия М. Ю. Лермонтова свежа и интересна нам так же, как и его современникам. Ее не старят века, ибо она – творение гения. Природа в лирике […]...
- Поэт и общество в лирике М. Ю. Лермонтова (1) Значительную часть своего творчества М. Ю. Лермонтов посвятил проблеме взаимопонимания поэта и общества. В творчестве поэта это тема активных и часто даже враждебных взаимоотношений между творческой личностью и окружающей средой. Мне кажется, что особенно ярко проблематика этих взаимоотношений выражена в стихотворении “Пророк”. Нужно заметить, что это стихотворение Лермонтов начинает именно с того момента, на котором […]...
- Москва в творчестве М. Ю. Лермонтова (1) Древняя столица России издревле пленяла воображение замечательных русских художников, писателей, поэтов. Даже строгая красота Петербурга, Северной Пальмиры, как нередко называли его, не могла затмить то очарование, которым всегда обладала Москва. Казалось бы, М. Ю. Лермонтов – человек, большую часть жизни проведший на Кавказе, влюбленный в бурный Терек и южную природу, не должен был восхищаться севером. […]...
- Москва в творчестве М. Ю. Лермонтова Древняя столица России издревле пленяла воображение замечательных русских художников, писателей, поэтов. Даже строгая красота Петербурга, Северной Пальмиры, как нередко называли его, не могла затмить то очарование, которым всегда обладала Москва. Казалось бы, М. Ю. Лермонтов – человек, большую часть жизни проведший на Кавказе, влюбленный в бурный Терек и южную природу, не должен был восхищаться севером. […]...
- “И скучно и грустно, и некому руку подать… ” (За творами М. Ю. Лермонтова) Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лермонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” (“Белеет парус одинокий… “, “Выхожу один я на дорогу… “, “На севере диком стоит одиноко… “). Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Самозреченість, віддаленість від людей відбилася майже у […]...
- Про образність, символіку і про білу голубку миру (за поезією Г. Аполлінера) Французький поет Гійом Аполлінер вважав, що саме французька поезія стосовно нововведень має слугувати взірцем для поезій Європи і всього світу: “Нова свідомість, якій належить охопити увесь світ, ніде ще так не відбилася у поезії, як на грунті французькому. Жорстка розумова дисципліна, яка для французів завжди була законом, дозволяє їм і всім тим, хто духовно від […]...
- Зрозуміти хоку (за поезією М. Басьо) Зізнаюся чесно: коли я вперше прочитав хоку, не зрозумів його змісту. Всі три рядки здалися мені окремими, не з’єднаними між собою словосполученнями. Водночас мені зовсім не хотілося закрити книжку і забути про хоку. І тоді мені спало на думку: якщо я не розумію хоку, це не означає, що японська поезія не варта уваги. Я вирішив […]...
- Мовою сонета про високе й неземне (за поезією Р. М. Рільке) Читати австрійського поета Райнера Марію Рільке надзвичайно цікаво. Адже він – визнаний майстер багатьох напрямів розвитку європейської поезії. Кожен його вірш – романтична замальовка, містичне полотно чи символічна загадка. Навіть у невеликій за обсягом поезії (переклад М. Бажана) він зумів так багато сказати, так багато відкрити почуттів: Цей вечір – книга. Гарна й пишна Оправа […]...
- Про вірш М. Лермонтова “Дума” Про вірш М. Лермонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про лермонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
- Стихотворение М. Ю. Лермонтова “Дума” (2) Тридцатые годы 19 века – время решения сложных социальных и философских проблем, время глубоких раздумий над смыслом жизни, над местом человека в мире и обществе. Поэзия Лермонтова стала художественным отражением этих раздумий. Название “Дума” знаменательно. Слово ассоциируется с “Думами” Рылеева. Но это скорее связь по контрасту. “Думы” Рылеева были посвящены выдающимся людям, их героическим делам. […]...
- Патриотические мотивы в творчестве М. Ю. Лермонтова (2) Стихи Лермонтова – это почти всегда внутренний, напряженный монолог, искренняя исповедь, себе же задаваемые вопросы и ответы на них. Поэт чувствует свое одиночество, тоску, непонимание. Одна отрада для него – Родина. Любовью к Родине наполнены многие поэтические строки Лермонтова. Он бесконечно любит свой народ, тонко чувствует красоту родной природы. В стихотворении “Родина” поэт ясно отделяет […]...
- Любимое стихотворение М. Ю. Лермонтова (“Парус”) Одним из первых произведений великого русского поэта М. Ю. Лермонтова, с которым я познакомился еще в детстве, было стихотворение “Парус”. Еще в те годы оно произвело на меня большое впечатление своей образностью, поэтической красотой, глубокими переживаниями, чувствами и мыслями, отраженными в нем. Шло время, я читал и читал Лермонтова, но все-таки не встречал стихотворения, которое […]...
- Перечитывая Лермонтова С Михаилом Юрьевичем Лермонтовым, с его произведениями мы впервые знакомимся в пятом классе. Тогда начинают изучение творчества Лермонтова с небольших стихотворений, доступных в понимании для столь раннего возраста. Одним из самых первых его стихотворений, заученных мною наизусть, был “Парус”. Я была еще ребенком и не совсем понимала смысл этого стихотворения. Мне просто представлялся “парус одинокий”, […]...
- Ранняя лирика М. Ю. Лермонтова Лермонтов был человеком противоречивым. Одним он казался холодным, мрачным, недоброжелательным, раздражительным. Другим – живым, веселым и жизнерадостным. Бесспорно, что ни с кем не любил он делиться своими переживаниями. Но в своих стихах Лермонтов писал обо всем, что тревожило его сердце, от чего страдала его душа, о своих разочарованиях, надеждах и мечтах, о смысле жизни, о […]...
- У пошуках гармонії світу (за поезією Б. Пастернака) Оптимізмом і відчуттям приходу весни просякнутий кожен рядок вірша Б. Пастернака “Цей лютий!” (переклад М. Рябчука). Цей лютий! Час для сліз і віршів, Що не стихають ні на мить, Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить. Саме на межі між спокоєм і неспокоєм, у час тривожного очікування, у час, коли хочеться плакати і щось […]...
- “Якщо зірки засвічують – виходить – це комусь треба?” (За поезією В. Маяковського) Якщо доба народжує великих поетів, то це потрібно суспільству. За “срібної доби” у Росії з’явилося багато талановитих поетів, як тих срібних зірок на темному небосхилі. Серед багатьох літературних напрямів початку XX ст. найближчим для В. Маяковського виявився футуризм. Футуризмові, як вважали його прибічники, належало майбутнє російської поезії. Поезія, що існувала поза межами цього напряму, піддавалася […]...
Твір не хлібом єдиним живе людина.