“Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського)

Related posts:

1. Сингаївський Микола – Чорнобривці Чорнобривців насадила мати У моїм світанковім краю, Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку. Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на ті […]...
2. Ольга Анцибор – Мамині чорнобривці Чорнобривці цвітуть біля хати, Ароматом п’янять білий світ, Їх старенька насіяла мати, Гріє мамину душу їх цвіт. А душа у матусі як сонце, Випромінює море тепла, Бо вона – як у Всесвіт віконце, Бо вона як планета мала. І на тій на планеті прекрасній, І в великому Всесвіті тім Дітям маминим тепло та ясно, Кожен […]...
3. Чорнобривці (народна пісня) Чорнобривців насіяла мати У своїм світанковім краю Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів: Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. (весь куплет – 2) Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні. Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла […]...
4. “Я родом із пісні” (поетична творчість Миколи Сингаївського) Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала […]...
5. Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати… “) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати… “. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову […]...
6. Чим близька мені поезія М. Сингаївського Чим близька мені поезія М. Сингаївського Батьківське поле! Скільки стежок протоптано ним, скільки пісень складено про його красу, багатство, журливу задуму. Шелестять його колоски і ранньої весни, коли набралися вони молочної стиглості, і восени, коли збирають їх у жовтогарячі пшеничні снопи. Радіють люди багатому врожаю, радіє поле, що змогло дати трудівникам свої плоди. Наші батьки […]...
7. Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) “Рідна мати моя” (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я […]...
8. Любить людей мене навчила мати Я стою перед репродукцією – картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню: Спи, мій маленький, Пізній бо час. У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте. А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка […]...
9. Біографія Миколи Сингаївського Микола Сингаївський ДОРОГА ДО СЛОВА Народився 1936 року, місяця листопада, 12-го дня – в родині хліборобів, у невеличкому селі Шатрище на Поліщині. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, – все життя я десь працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не […]...
10. Ідея матері в українській літературі XX століття: “Я (романтика)”, “Мати” Миколи Хвильового, “Скорбна мати” П. Тичини, “Мати” Г. Косинки,”Марія” Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю […]...
11. Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
12. Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
13. Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, […]...
14. Твір на тему: Та земля мила, де мати народила I. Україна – земля моїх дідів і прадідів (святі слова: Україна, батьківщина, рідний край, рідна домівка). II. Земля і культурна спадщина народу: 1. Культ землі в архаїсних культурах (в античній міфології ототожнення землі з Гестією – богинею священного вогнища; Антей – син Посейдона і Геї, залишався непереможним, поки торкався ногами землі). 2. Зв’язок життя, звичаїв, […]...
15. Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
16. Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
17. Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
18. “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… ” (поезією В. Симоненка) Любов, як сонці, світу відкривав Безмежну велич людської краси. В. Симоненко Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шукає в скронях, ніжним квітом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? […]...
19. “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю… ” (за поезією В. Симоненка) Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. В. Симоненко Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна […]...
20. Україна – рідна ненька. Роздуми над поезією В. Сосюри і не тільки Україно! Ненька наша рідна, стільки про тебе писано-переписано, у стількох думах і піснях тебе оспівано, стільки живописних полотен про тебе написано. А ти знову і знову дивуєш своєю красою, своєю таїною. І кожне нове покоління зізнається тобі у вічній любові. А ти, Україно, як дбайлива ненька, зігріваєш теплом великої любові своїх синів і доньок, пам’ятаєш […]...
21. “Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
22. Картини природи у вірші Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати… “ Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив очі і уявляв усе, що зобразив Т, Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літературою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така […]...
23. Заєць Василь – Льон посіяла зозуля (Збірка) 1973 рік, видавництво “Веселка” КРАСЕНЬ БЕРЕЗЕНЬ От і знов, от і знов Красень березень прийшов. В нього мова жайворова, В нього дудка бузинова. Перший раз подув у дудку – Потекли струмочки прудко. Як удруге задудів – Вийшла річка з берегів. Втретє березень заграв – Тракторист орать почав. ЗОЗУЛИН ЛЬОН Льон посіяла зозуля, А доглянути забула: […]...
24. Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
25. У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Життя В. Симоненка промайнуло […]...
26. Хотів би жити знов у горах… (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах… ” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристок рат за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократич ну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, […]...
27. Образ жінки-трудівниці (За поезією П. Грабовського) Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змалював образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
28. Мати та материнство у творчості Т. Г. Шевченка Якщо читати поезії Шевченка одна за одною, стежачи за тим, які образи він бачив і втілював усе життя, звертає на себе увагу трагічна обумовленість образу матері. Де б не згадував поет про свою матір, де б не з’являлася “селянська мадонна” дитиною, скрізь – ніжність і любов поєднані з болем та жалем. Шевченко виріс сиротою, але […]...
29. Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
30. Спів про рідну землю (за поезією М. Рильського) Поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського захоплюють своєю витонченістю та глибиною образів. Найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. Гармонійне існування ліричного героя залежить від його єднання з красою, що оточує його, віднайдення її в праці, спогляданні природи. В одному з віршів М. Рильський зображує дівчат, які працюють на винограднику […]...
31. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (1 варіант) Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці […]...
32. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
33. Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]...
34. “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
35. Семенко Михайль – Було біля моря весело Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. Вдивлятись у даль отруєну, Де острів зник. Почуватись маленьким хлопчиком, Бігать, радість, мов у сні. Жити б так і ночі і Дні! 6. VII. 1917. Владивосток...
36. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: … в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому […]...
37. Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
38. Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (4 варіант) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […]...
39. Василь Стус – Сидимо біля погаслого вогнища Сидимо біля погаслого вогнища, Перетрушуємо в долонях попіл, Розтираємо витухлі геть вуглини: А що як зажевріє раптом жар? Тут темно і темно там і ще далі темно, Але жар ніби жевріє. Ось він! задумано каже друг, Очі його туманіють страхом. Бачу, відказую скорбно другові, Придивляючись до нічних світлячків. Сидимо біля погаслого вогнища – Століття, друге, […]...
40. Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...