Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант)

На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі.

М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму:

Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

Її, як дух степів гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища незрячу…

Мова – це “вишнева ніжність пелюстків”, “гул століть”, “шум віків”, “життя духовного основа”. Мова – це наша історія, без знання

якої неможливе духовне життя народу. Мова людини визначає її культуру, тому турбота про чистоту і культуру рідного слова є турботою про культурний розвиток людини.

Багатство і красу рідного слова розкриває і вірш “Мова”. Поет оспівує багату синоніміку нашої мови:

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Він дякує мові за те, що помагала у боротьбі проти супостата, сподівається, що завдяки її розвитку наші нащадки будуть знати, як жили їх попередники.

На мою думку, мова – це духовне надбання людства. Вона зберігає знання людини, стимулює нас до нових відкриттів і моральних пошуків. Ми маємо любити нашу безцінну мову, плекати її, боротися за її чистоту, спілкуватися нею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Маруся чурай переказ стислий.
Ви зараз читаєте: Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант)
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.