Роман Штігер – Ідея



Виношую в лоні ідею
І де я тепер після
Наших вчорашніх істерик?
Все стерто й
Каліцтво пророків не зовсім тілесне
Душевне скоріш
Поріж
Розчленуй на кавалки всі дні що пройшли
Все те що ми втратили
Все те що стало старим і затертим!
Краще давай забуватись?!
Давай не дусити загноєні рани
З-під наших сердець

Холодними тінями до сих пір продовжуєш
Писати нікому не потрібні рядки
Ти видряпуєш рівно по контурах
На cтінах вірші і прокльони безжальні
Блюзнірство скуйовджених бачень!
Онімілий

кашель…
Ось що так вабить в
Усій цій давно завареній каші
Пробач я залишаюсь

Знову і знову танцювати словесний
Стриптиз перед вами всіма?
Вже набридло ловити ріжучі погляди
Звідусіль
Як рани у сіль відбиваючись
Від куль!
Від курв!
Вері кул!
Культурне життя
Ха-ха
Просто загрався в поета
Альфа-бета відсічення
Антракт!
Може завершимо зараз виставу?!
І ким ми стали міняючи місцями усе?
Знову і знову різати пальці допоки
Не буде болю тілесного щоб відчувати
Хоч щось і кесаревий тут ні при чому
Не допоможе!
Виношую в лоні ідею
І де я тепер?

/> Скажіть хоча б хтось?
Вишнями переспілими опаду від переспілості
Так приємно робитись нещасним що
Часто засинаю на балконі під ранок
З недопитим на дні алкоголем
І комом у горлі так дусить відсутність
Тебе що аж хочеться вмерти
Не дихати й лежати собі
Руки склавши
Молитись пошепки щоб ніхто не зміг
Підслухати
Хоча б це


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Історія написання дім на горі.
Ви зараз читаєте: Роман Штігер – Ідея
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.