Роман Хованець – Вендета



Життя – пустеля, складена з піщинок.
Під сонцем ти себе приносиш в жертву.
І кожен крок твій – неймовірний вчинок,
Бо не живеш, а борешся зі смертю.

В цій боротьбі ти – раб без перекурів,
Ковток води – лише на мить спасіння…
Рятують ві̀рші – прѝхисток від бурі –
Твій спадок всім майбутнім поколінням.

Останні ві̀рші в стилі заповіту…
Кінець шляху твого̀, тебе – поета…
Але не всім смерть править в цьому світі –
Живеш в вірша̀х. І це – твоя вендета.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Анализ твору де либертате.
Ви зараз читаєте: Роман Хованець – Вендета