Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”)
Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”.
У першій частині цього роману – “Побратими” – йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий
Доля не дуже жалувала Петра Конашевича: ще маленькою трирічною дитиною він залишився сиротою. Батьки загинули під час набігу татар на їхнє село Кульчиці. Сироту прихистила родина Жмайлів, у яких підростав хлопчик, одноліток Петра – Марко. Хлопчики швидко здружилися. Любили один одного як брати. Підрісши, ходили разом до церковноприходської школи, добре вчилися. А коли їм виповнилося по 16 років, Степан Жмайло – дядько Марка – відвіз їх на навчання до Острозької школи, де вони продовжували освіту.
Острозька школа вважалася тоді центром наук для всієї південно-західної Русі. Старанно
“По обіді хлопці виходили на бурсову площу, де вони забавлялися та заводили різні молодечі іграшки. Скакали через шнурок, перебігалися, кидалися м’ячем, метали списами дерев’яними або стріляли з луків до мети”.
Петро дуже влучно вмів стріляти з лука, чим здивував і студентів, і Северина Наливайка, і навіть самого князя Костянтина Острозького, який часто відвідував школу і піклувався про студентів.
Пізніше, на Січі, Петро Конашевич дістав і інше прізвище – Сагайдачний – за вміння дуже влучно стріляти. Сагайдак – це комплект метальної зброї, що складається з лука й стріл. Отже, Петро ще з юності наче відчував, що попереду в нього дуже велика і відповідальна місія – у майбутньому він стане гетьманом усього козацького війська, буде відстоювати національні інтереси України, стане одним із найталановитіших полководців. І тому заздалегідь готував себе до цього.
А поки що він студент і добре розуміє необхідність навчання. Здібності він мав добрі й навчався охоче. А названий батько Жмайло доклав чимало зусиль, щоб виховати і Петра, і Марка – названого брата Конашевича – розумними й чесними людьми, справжніми патріотами свого народу й вітчизни. У бурсі обидва хлопці відзначились: Петро став першим лучником, а Марко – першим на шаблі. Недарма Северин Наливайко сказав їм: “Лицарі з вас будуть”. Так і сталося. А навчання в Острозькій школі не минуло дарма для Петра: він став високоосвіченою, культурною людиною, а коли був обраний гетьманом, постійно піклувався про школи, братства, церкви, бо розумів, як це важливо для держави.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір на тему свято.