Юлія Мохнач – Літо якесь безсоромне і зовсім холодне

Related posts:

1. Микола Вінграновський – За літом літо, літо літо лове За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне диво з-поміж дивних див. Що посміхалося – сьогодні у задумі. І що журилося – не журиться, мовчить. Мовчить печаль, і сум мовчить у сумі. І ти мовчиш. Мовчання, й те мовчить. Не оглядайся! Що ти, […]...
2. Твір на тему: Де сховалося літо? Закінчилося літо так само непомітно, як і почалося. Закружляли вихором у повітрі яскраві листочки. Дерева закивали голим віттям, дякуючи сонечку за літнє та осіннє тепло і ласку. Якось вранці Надійка встала з ліжка, визирнула у віконечко, а там уже сніжинки повільно опускаються на землю. “Куди ж поділося літо? Куди?” – гадала дівчинка. Вона швиденько одяглася […]...
3. Леся Українка – “Літо краснеє минуло… “ Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
4. Максим Рильський – Спинилось літо на порозі Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І засміється, як дитя, – Весни ж і весняного цвіту Чи я побачу вороття? Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? 1911-1918...
5. Стельмах Михайло – Літо-літечко (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” ЛІТО-ЛІТЕЧКО Стоять веселі соняхи у цвіті, На їхніх віях досвіт будить бджоли – Це степом, наче мати, ходить літо, І колос нам віщує добру долю. Ой літечко-літо – Пшениця-яриця, Та дзвін медоцвіту, Та схилене жито. У житі, як в хаті, живе перепілка, У неї дрібненьких діток аж вісьмірко, Та гарно маленьким […]...
6. Літо – Сосюра Володимир Ходить літо берегами В шумі яворів, І замовкнув над полями Журавлиний спів. В хвиль блакитнім прудководді Сонце порина… І в барвистім хороводі Одцвіла весна. Тане хмарка кучерява В небі голубім. Мліє день, і мліють трави В лузі запашнім. Але труд забув про втому, Про квіток печаль, І у полі золотому Дзвонить гостра сталь. Суне силою […]...
7. Наталя Гуркіна – Заспівай мені пісеньку, літо Заспівай мені пісеньку, літо, Про маленьких пташок і звірят. Про поля, що прикрашені цвітом, І про гарно одягнений сад. Затанцюй свій танок серед лісу, Висип ягід, горішків, грибів… Обійми звіробій і мелісу, Та залиш по собі теплі дні. Літо, літо, літечко! Зеленіє сад. Вбрались гарно квіточки, Стигне виноград…...
8. Наталя Гуркіна – Літо Усміхнулось літо у садку Жовтими кульбабками до діток, І пробіглось босе по лужку, Доторкнувшись пензликом до квіток. В різнобарвї все палахкотить, Соловей щебече людям соло, Літо на метелику летить, Промінцем торкаючись навколо....
9. Ліна Костенко – На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки На конвертики хат Літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки – біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там. Опускаюсь на землю, На сизий глобус капусти. На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін. Під склепінням печалі така хороша акустика. Ледве-ледве торкнешся, а […]...
10. Микола Вінграновський – довго-довго давнє літо давніло Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм услід і жалібно, й волого Сів дивитись камінь при воді… Будяки малиновоголово Про сніги подумали й собі. І зібралась, чи збирать-збиралася У дорогу неба течія… З будяками тихо привіталася Малинова молодість моя. Добрий день – […]...
11. Ваня добруцький – Залишайся згадкою про літо Залишайся згадкою про літо, Лезом суму серце чуйне край, Хоч назад в минуле не летіти, Залишайся поруч, не втікай. Я стою на сірому балконі, Поміж пальців проростає дим, Може, крізь мої хиткі долоні Ти біжиш від мене разом з ним? Залишайся піснею у жилах, Наче, наш зеніт іще не щез, І тоді, здійнявши мертві крила, […]...
12. Ірина Лахоцька – А літо йде А літо йде… Лишилося в нагоді Ще кілька днів, напоєних теплом. Невдовзі серпень стане вже не в моді, Бо вступить в силу осені закон. А літо йде… І дорога хвилина, Секунда кожна тих серпневих днів. Її б спинити… Але ні… Стежина Прощанням ллється поміж берегів. Ну що ж, прощай… Спасибі за засмагу. Пора розлуки випити […]...
13. Микола Вінграновський – Прощалось літо Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли в пуми дві сльози Останніми сльозами, Ті дві сльози, ті дві грози У пуми, як у мами. Щось біло ткали павучки На жовтому папері, І синє літо на гачки Вже зачиняло двері. Прощальний промінь заглядав […]...
14. Володимир Сосюра – Бабине літо Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти В павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання І згортає свої прапори. На покірну красу умирання Сонце дивиться сумно згори… В’януть, в’януть вуста пурпурові… Але радість і в осені є! В золоте павутиння любові Ти заплутала серце моє. 1956...
15. Надя Ковалюк – Це літо – просочилося дощами Це літо – просочилося дощами. Небесні сльози зрошують поля… Заплутавшись в життєвій мелодрамі Запізнюється доленька моя. Чи засиділась на чужих колінах… Чи з губ чужих збирає гіркоту… Моя самотність ковзає по стінах І застрягає в кожному кутку. Коли вона вже дихає у спину, Оскалюючи зуби, наче звір,- Тоді я кличу долю невмолиму… Тоді вірші лягають […]...
16. Павло Мовчан – “Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо… “ Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо, Про те, що давно розпорошено вітром; Зажди, це ж ти сам пороздмухував листя І хмари, як пух, розпустив волокнисті. Чого сумувати, з якої потреби? Піднімемо вгору обтяжене небо. Опізненим цвітом зласкавимо очі І станем ось так, як будяк на обоччі. Чи стане снаги і в морози радіти, І всіх […]...
17. Кость Москалець – Це літо – назавжди Це літо – назавжди. Тут білі ромашки Зриває тендітна рука. То сонце, то зливи, Світ мокрий, щасливий, Я знаю, то ти ворожиш На пелюстках. Тут холодна біжить ріка, Тут, на пісках, я шукав любов. Тут казали: її нема. Тут я тебе все одно знайшов. Тут зірка зелена, Тут сходи на небо, Любов тут сильніша за […]...
18. Юрій Андрухович – Літо меншає, і звужується коло З циклу “Нотатки фенолога” Літо меншає, і звужується коло – Нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, Пізня липа, неспокійна і рясна. Пік туризму. Новоспечені прочани Пролітають, наче збуджені рої, Чорним трактом, що веде в Богородчани, В богородичні ожинові краї, І мандрують у липневий центр Європи, До відімкнутих копалень і печер, Де […]...
19. Ліна Біла – давно не літо у душі Давно не літо у душі, І якось холодно надворі. Шумлять самотні спориші Й давно листів нема в заборі. Їх наче хто на рік вперед Порозсилав без адресатів. Собі тиняються тепер На мапі світу чи плакатах. Егей! Розшукую листи,- У прірву кинула три слова. І не добігти, не дойти – Нема землі, одна полова. Одна стерня […]...
20. Юлія Борзун – Що попереду долею грається Що попереду долею грається, Що позаду язик показує! Хто сьогодні так щиро всміхається, Завтра стане прощальною фразою. Поєдинок принципних лозунгів! А на ділі три крапки участі… Знов накриє конфліктними грозами, Різкі теми безвладно крутяться! І зачеплять всі програшні партії, Опозицій минулої влади. По поличкам умовними знаками, Із детальним розбором вади!...
21. Богдана Лапченко – Я забула про літо Я забула про літо, Я забула про совість. Осінь так непомітно Про нас пише повість. Там, де ми не любили, А потім зустрілись, Де втікали щосили Від того, що снилось. Я прозріла запізно – Ти далеко літаєш. За парканом залізним Почуття заховаєш. Але час – добрий лікар, Він лікує всі рани… Осінь так непомітно Розставляє […]...
22. Веселі віршики для дітей – Горобці про літо мріють (Збірка) Автори: Грайко Григорій, Сорока Петро, Куліш-Зіньків Леонід ГРИГОРІЙ ГРАЙКО ЧИ ВСЕ ЦЕ ЗдАЄТЬСЯ? Корова червона, І кінь голубий, І біла ворона, І кіт золотий. Корова співає, Кінь слуха її. Ворона сідає На руки мої. А кіт, посміхаючись, Лапку дає. Чи все це здається, Чи так воно є? ПЕТРУСЬ І СОНЕЧКО Вже на березі смеркається. В […]...
23. Юлія Алейнікова – Сьогодні день для светрів і какао Сьогодні день для светрів і какао. Ні кроку за поріг в тенета осені. Ходи сюди. Зігрію так ласкаво, Наперекір циклонам і прогнозам. Сьогодні день для в’язаних шкарпеток І чорно-білих романтичних фільмів. Ходи сюди, у схованку під пледом, Ходи у тихий затишок обіймів....
24. Іван Франко – “Вже сонечко знов по лугах… “ Вже сонечко знов по лугах Почало весняную роботу; І знов по широких полях Полились ріки людського поту. По тихій, по чистій ріці Знов сріблястая риба гуляє; По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає. Дзвенить птахів співами ліс, І зозуля кує коло кладки; Дорогою тягнеться віз – Секвестратор в село за податки. 28 марта 1880...
25. Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару Зовсім скоро вона вийде із бару Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка, Ламаною англійською Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка А українська журналістка, яка приїхала, Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів Для одного із українських журналів. Це буде потім. Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” […]...
26. Ірина Саковець – А літо вже на відстані руки А літо вже на відстані руки: Повітря пахне морем синьо-синьо, Дощем еклерні хмари – на квітки, Звільнивши місце сонцю-апельсину. На річкове прозоро-срібне скло Світанок в дзьобі опустив лелека. Весняне кашемірове тепло Скидає ліс – бере атласну спеку. Кульбаби відв’язали якорі – Їх білі душі в небо понеслися. Експресія ранкових кольорів Картини загадкового Полісся… Зачервоніли маками […]...
27. Микола Руденко – Скінчилось літо Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом упаде мороз. І паморозь, немов могильна сіль, Скує у лузі голі дерева. І тільки вогники далеких сіл Підкажуть, що земля іще жива. Я жадібно ті вогники ловлю І розмірковую в осінній млі, За що крилату […]...
28. Твір на тему: Літо в Україні Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди. Влітку на Україні по городах, полях і в лісі […]...
29. Юлія Кириленко – Скидаю хреста Скидаю хреста, Обезкрилений лебідь, Знімаю всі болі зі скронь… Приносять листа Із адресою: “Небо”. Щасливий раптовий дзвінок. Липневі меди, Срібні звуки сопілки, Троянди п’янкий аромат – Все влилось сюди, І внизу мілко-мілко: “Натомлений мій адресат, Залишилось трішки, Ти більш не зазнаєш Ні болю, ні втрат, ні жалю. Ти втомишся пішки, Не близько до раю, По […]...
30. Єлизавета Замана – знаєте, а мені зовсім не холодно Знаєте, а мені зовсім не холодно, Коли вітер продуває до кісток. Це мабуть так зараз модно – У людях шукати прихисток Гріти долоні чиїмись плечима, Пекучі вуста холодити вином, І проганяти думки “ну чужі ми” Вкотре говорячи “нам добре разом”… Натхнення шукати в піснях і мовчанні – Різнить словниковий запас, Безглуздо кричати в обридлій вітальні […]...
31. Твір на тему: Оленчине літо Довгоочікуваного літа чекала вся родина. Після напруженого навчального року Олена намагалася зібратися з думками. Вона вже малювала собі райдужні картини відпочинку далеко від великого міста. Валізи були вже готові, квиток лежав у сумочці, було спокійно на душі. Батьки за день до свого від’їзду запевнили, що з хворою бабусею буде все гаразд. Заспокоївши себе тим, що […]...
32. Левицька Юлія – Типові осінні смутки Типові осінні смутки… Калюжі типових дощів. Бруківку з’їдають маршрутки, без доказів і без слідів. Бавовняні вдягну шкарпетки, щоб тепло було ногам. А руки – маріонетки махають привіт глядачам. Сьогодні паскудний вечір, що кидає в жар і піт. Тримавши мене за плечі, ти серце мені попік. У Львові вже так повелося, що часто ідуть дощі. У […]...
33. У всіх хто народився в дев’яностих… – Юлія Кручак У всіх хто народився в дев’яностих мала бути яскрава балонєва куртка в початковій школі У мене була рожева Такі куртки називались “інопланетяни” Я тоді дивилась мультсеріал “ракети” Мріяла стати баффі Або просто вчителькою Хотіла мати стосунки Тепер розумію що лише для того щоб хтось носив мій портфель додому Бо в ньому було багато книжок Бо […]...
34. Юлія Алейнікова – Мій любий хлопчик Мій любий хлопчик з темрявою в грудях, Сплетений з сарказму і дощів. Ти у мене, ніби в ляльку вуду, Поклав брудні думки і знов зашив. Мій любий хлопчик з мозком замість серця, Мій бісів одинак, мій дикий звір. В тобі завжди було найбільше сенсу. І, в той же час, найменше почуттів....
35. Літо і весна – Рильський Максим Улітку наша річка обміліла Пливе собі лішіво, як і всі. Що ледачіша, як усі. Там окунь Заплямкав по-хижому – і рибки Розсиплються сріблястим водограєм, Тікаючи від нього; там норець (Пірникоза, як кажуть паші діти) То білими виблискує грудьми, То щезне у воді, лиш розійдуться Круги широкі; там лиски чорніють, Там крижні крякають у ситігяках, – […]...
36. Семенко Михайль – Зовсім охорений Я незадоволений і розчарований. Скажу простіш – цілком нудний я. Життям беззмістовним доконче зморений, Цілком зануджений, зовсім охорений, – Хочу додому я, хочу в Київ… 30. VI. 1916. Владивосток...
37. Голобородько Василь – Хлопчик малює літо (Збірка) 1995 рік, видавництво “Веселка” ХЛОПЧИК, ЯКИЙ СТОЇТЬ СЕРЕд ЛІТА Хлопчик стоїть, Зупинений на бігу через літо. Летить повз нього бджола, Хлопчик принюхається-принюхається й знає: Ця бджола полетіла із медом, Що пахне липовим цвітом – Набрала у квітці липи; Ця бджола полетіла із медом, Що пахне гречаним цвітом – Набрала у квітці гречки; Ця бджола полетіла […]...
38. Олена довганюк – Нічого зовсім я не розумію Нічого зовсім я не розумію. Що відбувається, будь ласка, поясніть? Чи відчувати я не вмію, Чи забула вже як жить? Чомусь нічого я не відчуваю Що радістю було – буденним стало Обличчя рідні забуваю Й не розумію, чого мені замало. Стало все дозволено тепер. Так мало стати й цікавіше жити Хтось із нашого життя все […]...
39. Олександр Олесь – “Ти зовсім мене не кохала… “ Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як збирався я в путь?.. Чого твої руки тремтіли, Чого ти тремтіла уся?! І роки уже пролетіли, А й досі не знаю ще я. 1905...
40. Літо Якби мене спитали скільки мені років, я би напевно відповів правду, бо я у повному розквіті сил, хоч і не маю на доказ того відповідних документів. Розквіт сил, то авжеж добре, але у чому, скажіть мені, прикол квітці розквітати серед розораного поля. Розоране поле, як ви авжеж розумієте, то моє оточення. Розоране покоління, сказав би […]...