Літо – Сосюра Володимир

Ходить літо берегами
В шумі яворів,
І замовкнув над полями
Журавлиний спів.

В хвиль блакитнім прудководді
Сонце порина…
І в барвистім хороводі
Одцвіла весна.

Тане хмарка кучерява
В небі голубім.
Мліє день, і мліють трави
В лузі запашнім.

Але труд забув про втому,
Про квіток печаль,
І у полі золотому
Дзвонить гостра сталь.

Суне силою своєю,
Як грози потік,
І прощаються з землею
Колоски навік…

Та ніхто із них не знає,
Що в хвилини злі
З їх печалі виростає
Радість на землі.

1951


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Скорочено чого являєшся мені у сні.
Ви зараз читаєте: Літо – Сосюра Володимир
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.