З “Сонетів до Орфея” (скорочено) – Рільке Райнер Марія



*

Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,
Покинувши кубельця чи барліг;
Вони, либонь, зробилися тихіші
Не з остраху, не з хитрощів своїх,
А з прислухання. Рев, скавчання, гам
Змаліли в їх серцях. Їм за пристанок
Недавно ще була маленька хижа,
Де крилася жадливість їхня хижа
І де при вході аж хитався ганок,-
Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

Переклад М. Бажана


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Відгук на самостійно прочитаний художній твір.
Ви зараз читаєте: З “Сонетів до Орфея” (скорочено) – Рільке Райнер Марія