Цвіте терен, цвіте терен скорочено – Родинно-побутові пісні

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає,
Хто в любові не знається, }2
Той горя не знає.
А я, молоденька,
Вже горя зазнала, }2
Вечероньки не доїла.
Нічки не доспала.
Візьму я крісельце,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай їде.
Нехай не вернеться, }2
Не дасть йому Господь щастя,
Куди повернеться.
Очі мої, очі мої,
Що ви наробили,
Що всі люди обминали,
А ви полюбили?

/> Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання. Дівчина полюбила того, хто, можливо, не вартий її кохання, бо поїхав “іншої шукати”. А може, це тільки ревнощі, і дівчина вірить, виглядає милого. Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні співається, що “хто з любов’ю не знається, той горя не знає”, усе ж без любові, навіть нерозділеної, людині не можна, вона не пізнає справжнього щастя. Пісня має характерні ознаки фольклору – повтори, звертання, риторичні питання, зменшувально-пестливі слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Образ головного героя твору я романтика.
Ви зараз читаєте: Цвіте терен, цвіте терен скорочено – Родинно-побутові пісні
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.