Мозолевський Борис – Вільхи

Михайлові Сіренку

Біла вільха, вільха чорна.
Понад дружем – більше білої.
Чи не вчора ізвечора
Там твої літа ще бігали?

Їм дівча назустріч бігло,
На щоках несло по ружі.
Ніби стрічка чорно-біла –
Білі хмари в чорнім дружі…

Намело снігів, насипало,
В білім полі чорні ворони.
Надто важко йти нам випало!
Білі вільхи стали чорними.

Та злетілися ви марно
В біле поле, чорні ворони!
Запрягаймось, друже, в ярма,-
Ще раз долю переоремо!

За снігами там і досі
Ружа тая не згаса.
І, як біль, у чорній фосі
Біла мамина коса…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Мозолевський Борис – Вільхи