Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи”
Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже прохолодно ставитися до українців, більшість їх перебралися до Чехословаччини, до Праги – великого культурного і наукового
Історіософські мотиви центральними є для Олега Ольжича, який заглиблювався в праісторичну добу і звертався до бурхливої сучасності, Юрія Клена, для якого історико-символічний смисл існування України розкривався в розгляді всього її історичного шляху – від часів Київської Русі до XX ст.
Але надзвичайно яскраво і, в першу чергу, незвично, історіософські мотиви проявилися в поезії одного з визначних “пражан” – Євгена Маланюка.
Є. Маланюк був чи не найколоритнішою і протирічною натурою. За життя його називали і “українським фашистом”, і “духовним Квазімодо”, і “поетом апокаліптичних літ”. Його іноді не розуміли навіть найближчі друзі, наприклад, був період негативного ставлення до його творчості О. Ольжича, Ю. Липи і Ю. Клена.
У Подєбрадах (1924 р.) поет дебютує збіркою віршів “Стилет і стилос”, через рік виходить його друга збірка – “Гербарій”. Осмислення трагічної долі Вітчизни та дещо імпульсно-хаотичні пошуки виходу із цього становища – наскрізні мотиви поезій цього періоду. У поета виникають гнівні і глибоко трагічні інвективи:
Тебе б конем татарським гнати,
Поки аркан не заспіва!
Бо ти ж кохана, а не мати,
Зрадлива бранко степова!
І тут же ніби виправдовується за страшні слова:
Прости, прости за богохульні вірші,
Прости тверді, зневажливі слова!
Гіркий наш вік, а ми ще, може, гірші,
Гіркі й пісні глуха душа співа.
(Псалми степу)
Наступні – поезії фіксують проступання ностальгічної емоційності філософським роздумам. У наступних збірках (“Земля й залізо”, 1930; “Земна Мадонна”, 1924; “Перстень Полікрата”, 1939) Є. Маланюк все більше заглиблюється в історію України, шукаючи в ній державотворчі ідеали, але разом із тим шукаючи відповіді на питання сьогодення. Міцності, силі, мужності поет протиставляє “рабську кров”, “розслабленість ледачу”. Він шмагає українців і Україну задля однієї мети – хоч так розбудити віками витравлювань національну свідомість народу.
У “Варязькій баладі” Україна в Маланюка постає в образі безпечної повії, яка розтратила всі надбання попередників (“Куди ж поділа, Степова Елладо, варязьку сталь і візантійську мідь?”), а вночі вона перетворюється на відьму, яка, розгортаючи кабанячі крила, летить “своїх дітей байстрючу лити кров”. Поет ненавидить Україну люблячи і любить ненавидячи.
“Коли ж, коли ж знайдеш державну бронзу,
Проклятий край, Елладо Степова?!..” –
Таким сумно-відкритим питанням закінчує Є. Маланюк поезію.
Поет, без сумніву, мав неабияку громадянську мужність, щоб донести до сучасників саме таку історіософську концепцію буття нації. Часто критика не могла пробачити поетові надзвичайно правдивої характеристики свого народу:
Каліка, смерд – такий він і донині,
Сліпий Кобзар, що точить вічний жаль.
Самсоном темним зруйнував святині,
Розбив давно синайську скрижаль…
… Історія готує новий том,
Тюхтій – хохол, що, хоч дурний, та хитрий,
Макітру хилить виключно по вітру,
Міркує шлунком і зітха гуртом.
(“Сонет огиди і гніву”)
Через це Є. Маланюк нерідко опинявся в самотині. В одному місті від 23.11.1931 р. він пише: “У нашій літературі чуюся досить самотньо-дуже неприємне почуття часами”.
Але що ж давало сили Маланюкові? Бо:
Гноблять, калічать, труять рід,
Ворожать, напускають чари,
Здається, знищено вже й слід,
Лиш потурнаки й яничари.
Але, попри все, ростуть нові пагінці:
І ось – Стефаник і Куліш,
Ось – Коцюбинський, Леся – квіти
Степів страждальної землі,
Народу самосійні діти!
А то підземно загуде
Вулканом націй ціла раса –
І даром Божеським гряде
Нам Прометеїв дух Тараса
(“Невичерпальність”)
Саме тому для сучасників Маланюка і для нашого часу поет залишився “поет-державником”, який словом будує імперію українського духу:
Прости, що я не син, не син Тобі ще,
Бой ти – не мати, бранко степова!
З Твоїх степів летять птахи зловіщі,
А я творю зневажливі слова.
(“Псалми степу”)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Життя та творчість Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897р. в Ново-Архангельську на Херсонщині в родині українських інтелігентів. Спочатку він навчався в реальній школі в Єлисаветграді, а потім – у Петербурзькому політехнічному інституті. У1914 р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (1 варіант) Як часто ми захоплюємося красою тих місць, де ми народилися й виросли, як часто багатство й велич, безкрайність і неповторність українських земель дивують і вражають нас! На щастя, ми живемо тут, тому ніколи не сумуємо за втраченою рідною землею, а туга ця – величезна і страшна, особливо коли не за власним бажанням ти покинув свій […]...
- Тести до теми “Життя і творчість Євгена Маланюка” ТЕСТИ ДО ТЕМИ “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА” 1. Євген Маланюк народився в: А) Єлисаветграді; Б) Херсоні; В) Ново-Архангельську. 2. Батько Євгена Маланюка був: А) артистом; Б) суддею; В) сільським інтелігентом. 3. Євген Маланюк здобував освіту в: А) початковій школі; Б) Єлисаветградському реальному училищі; В) Київському університеті; Г) Петроградському політехнічному інституті; Д) Київській військовій школі. […]...
- Огляд творчості поетів “празької школи” Юрій Дараган Родоначальник школи, мав великий вплив на творчість поетів саме історіософськими мотивами (яскравий історизм, варяги, дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця). Увійшов у літературу збіркою “Сагайдак” (1925). Тема України є центральною в ліриці Дарагана. У циклах віршів “Луна минувшини”, “Дике поле”, “Срібні сурми”, “Запоріжжя” Дараган творить поетичний і натхненний образ Вітчизни. Вона приходить до […]...
- Огляд творчості Євгена Маланюка Сам себе Є. Маланюк назвав імператором залізних строф! Ця фраза міцно вкоренилася в літературі стосовно життя й творчості Маланюка, у спогадах про нього. Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже в ній митець передавав своє світовідчуття, розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА після поразки визвольних […]...
- “Розтоптані пелюстки” Євгена Маланюка Євген Маланюк виразно автобіографічний поет. Кожен рядочок його творів пропущений крізь серце. Часто не розуміли, критикували його ідеї і різні висловлювання. Із виходом кожної нової збірки у читача утверджувався образ Маланюка як “гладіатора нещадних рим”, завжди напруженого й похмурого, закованого в броню “тверезого варяга”. І під цими латами важко було побачити людину, яка була дуже […]...
- Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати […]...
- Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого […]...
- Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” (1933) Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (2 варіант) Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук […]...
- Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи […]...
- Роки еміграції Євгена Маланюка І. Перша зустріч Маланюка з Варшавою. (Знайомство українського митця з Польщею розпочалося з Кракова, куди 24 листопада 1920 року етапували інтернованих. Наступним містом була Варшава – Віденський вокзал, з якого купка вчорашніх бійців за незалежність відправлялась до таборів Польщі. Саме у таборах Варшави відбувається становлення Маланюка як письменника, бо “втрата Україною державності породила в поета […]...
- Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Євгена Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх, читачів. Tax було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, […]...
- Життєпис Євгена Маланюка Євген Маланюк (1897-1968) Євген Маланюк – один з небагатьох, кому вдалося, емігрувавши, уникнути трагічної долі, що спіткала найкращих представників нової української культури. Він народився в Ново-Архангельську (тоді – Архангород) на Херсонщині 20 січня 1897 року. Як пише сам Євген Маланюк, його прізвище фігурувало ще в реєстрах старшини часів Богдана Хмельницького. Батько Євгена помер, коли письменнику […]...
- Художнє осмислення проблем буття людини, ностальгічні мотиви, філософічність поезій Євгена Маланюка І ти, – нащадче мій, збагнеш, Як скрізь тисячолітній порох Розгорнеться простір без меж. Збагнеш оце, чим серце билось, Яких цей зір нагледів мет, Чому стилетом був мій стилос І стилосом бував стилет. Євген Маланюк Євген Маланюк – особлива постать у розвитку української літератури, адже його спадщина – це культурологічні дослідження, літературознавчі публікації, а також […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (1 варіант) Коли почалися соціальні зрушення на початку XX століття, українська молодь активно стала на захист України, віддала майже всі сили, щоб рідна земля здобула незалежність. Та на жаль, кров’ю захлинулися визвольні змагання українців – на нашу землю завледи зазіхали, як на ласий шматок, вороги. Після поразки більша частина тих, хто залишився в живих, змушена була емігрувати: […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки […]...
- Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній митець передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА, після поразки визвольних змагань він повинен був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в еміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв повернутися на […]...
- Аналіз вірша Євгена Маланюка – “Стилет чи стилос?” Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи – стилет і […]...
- Біографія Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 – 1968) “НА ХРЕСТІ СЛОВА РОЗІП’ЯТИЙ… “ Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита відсутність надії на майбутнє… А на зібранні […]...
- Життя і творчий шлях Євгена Маланюка Реферат на тему: Життя і творчий шлях Євгена Маланюка (1897 – 1968) “НА ХРЕСТІ СЛОВА РОЗІП’ЯТИЙ… “ Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита […]...
- Детальна Біографія Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк – видатний поет української еміграції, культуролог, літературний критик. Народився 1 лютого 1897 р. в Архангороді на Херсонщині (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині українського активіста-просвітянина. Учився (разом з Юрієм Яновським) у Єлисаветградському земському реальному училищі ( 1906-1914 рр. ), був студентом Петербурзького політехнічного інституту ( 1914 р. ). […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Євгена Маланюка Що у творах Є. Маланюка означав Рим, а що Еллада? Пишучи про Україну, він звертається до неї, називаючи Степовою Елладою. Цим іменем поет підкреслює слабкість держави, яка має талановитий, роботящий, але з лінивою душею народ. Залізний Рим для поета – це уособлення сили і фізичної, і духовної, це сильна держава, народ якої не можна підкорити, […]...
- Філософський зміст поезії Є. Маланюка (1 варіант) Євген Маланюк – один із найпомітніших українських поетів XX століття. Оригінальність його доробку виявляється в тому, що творчість цього митця є органічним сплавом як філософської, так і громадянської лірики. Усі твори Євгена Маланюка – про сенс життя, і цей сенс поет убачає у служінні інтересам української держави, розвінчанні культу її ворогів, у пробудженні національної свідомості […]...
- Життя і творчість Євгена Плужника Життя і творчість Євгена Плужника Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927), – і тому, що за певних умов його ім’я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла […]...
- Творчість Євгена Плужника Реферат На тему: “Творчість Євгена Плужника” Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстрiляне Безсмертя” постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- Життя та творчість Євгена Плужника ЄВГЕН ПЛУЖНИК (1898-1936) Псевдонім – Кантемирянин. Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.). […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (2 варіант) Людина завжди мріяла про щасливе життя, про незалежність своєї країни, про власну свободу. Людина хоче жити своїми думками, мати свої мрії, будувати своє щастя, незалежно від того, як думають, про що мріють, чого бажають від життя інші. Так жив український поет Євген Маланюк, який, хоч і народився в Україні, але не зміг винести морального поневолення […]...
- Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
- Один адресат і один герой – Україна у творчості Є. Маланюка Євген Маланюк, на жаль, так мало знаний в Україні, – одна з небагатьох найяскравіших постатей і безумовний класик української емігрантської літератури XX століття. Знаний у її колах як поет і есеїст, він усією своєю творчістю був спрямований на батьківщину. Духовно поет ніколи не полишав Україну, не зраджував їй під тиском соціальних чинників. Найголовнішою, стрижневою для […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
- Основні мотиви лірики Е. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців (хто з ліриків не звертався до теми кохання, теми Батьківщини, теми поета та поезії?), але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав […]...
- Проблема митця і мистецтва в поезії Є. Маланюка Євген Маланюк певною мірою залишається таємничою постаттю для сучасного українського читача. Перш за все тому, що широкий загал познайомився з його творчістю досить недавно, а також, тому, що поезія митця – інтелектуальна, глибоко філософічна, сповнена символічних означень та складних метафор і алегорій. Роздумуючи над роллю митця в суспільстві, Є. Маланюк виділяє два типи творчих особистостей […]...
Твір дуб 5 клас.