Василь Стус – Цей спертий запах смерти, наче спирт

Цей спертий запах смерти, наче спирт,
Геть виповнив кімнату синім чадом
Душі, своїм притьмареним свічадом,
І обсідає душу, мов упир.
На чорному папері білі літери
Просипані, мов янголи ясні,
Котрі шепочуть: не марудься в сні,
З похмурого чола зажуру витри,
Бо ти єси за нею, потойбіч
Людського остраху і сподівання.
До узголів’я клониться світання
У кілька поминальних ярих свіч.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Цей спертий запах смерти, наче спирт