Антонич Богдан-Ігор – Бджола
Лисніє липовий, липневий липець,
Липучий і лискучий в білім збанку.
В нім розтопились зорі на світанку
І пахощі левад, квітчастих китиць.
Над озером пахучим, золотавим
Дзеленькає маленькая бджола.
На брезклі брижі жовтого чола
Лягає тінь її пружком імлавим.
Мов квітка, розхиляє, п’яна цукром,
Крил пелюстки, а рідина густа
Маленькі ніженьки хватає цупко.
І крильцями пішла розпуки трясця,
Над ними мед замкнувся, мов уста.
Ось так вбиває часом власне щастя.
Козача левада твір опис.