Антонич Богдан-Ігор – Романтизм



Над морем в хмарах марить чорна галич,
Ліричний місяць потопає в тінь.
І дикі скелі й синя далечінь.
Пливуть похмурі Байрона ушкали.

В городі в темну ніч самітний Вертер
На зір вазі сам важить світ і серце
Своє й сумує, що живе, не вмер ще.
О ти, покрово хворих серць, о смерте!

Є два світи: один круг нас, а другий –
Це ми; між ними вічна боротьба
Лягає на життя клеймом напруги.

Чи ж не сильніші в грудях буревії,
Як порожнечі дійсності клятьба?
– Не знали, що гарніший світ від мрії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Порівняльна характеристика онєгіна і тетяни.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Романтизм