Багатоголосся, або Полілог
Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості:
– Я друг народу!
– Навіть у Спінози,
Сторінка сорок сьома, унизу
Примітка третя…
– Хвальний наш колега,
Мені здається…
– ..Я беру життя, Я п’ю його із чаші золотої…
– Антоне! Просто п’єш денатурат,
Та ще й не з чаші, а…
– Страшенно впали Радянські гроші…
– Ще в Едгара По Музика віршу…
– Жорж! Який нахаба! * Узавтра в п’ять… Ні, ні,..
– Ах, ці жиди!
– Аліно Карлівно! Я хтів купить
Для Люсі поні…
(М. Рильський).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – І золотої й дорогої І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, Що це ж та молодість моя. Мені […]...
- Богдан Кіселичник – Ти мій наркотик Зранку прокидаюся, Беру телефон. Дивлюсь на годину, Встаю я бігом. В телефоні шукаю, Шукаю твій слід. Набираю, збиваю, Зупиняється світ. Беру я гітару Лунають акорди. Вона мені каже: “Не будь такий гордий!” Чую мелодію Десь в глибині, Шукаю, дивлюся – Ти дзвониш мені. В блокноті пишу Свої я думки, Лягають віршами В ньому рядки. На […]...
- Павло Мовчан – “Я сам собі тісний… “ Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, Як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску Мурашки заповзають, Так в мене Входять зорі Через очі сірі. Не можу розмістить В собі все до ладу. Не можу розмістить В собі себе самого: Уперто-довго Своє мізерне “я” Протиснуть в рамці днів своїх не можу. […]...
- Маріанна Кіяновська – Ми пристрастей чаші Ми пристрастей чаші – наповнені ними, солоні. Гулка потаємність і туга – мов сад під дощем. Я хочу тебе цілувати в уста і в долоні. Безмежно тобі віддаватись. І ще раз. І ще. Це так ненавмисно, зненацька – і так прямовисно. Любов, що здається любов’ю, – стається і є. Я смію тебе. І, можливо, іще […]...
- Твір на тему: Чому потрібно берегти книгу? (твір-роздум) Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я […]...
- Микола Вінграновський – Ми підійшли до скирти, і впізнала Ми підійшли до скирти, і впізнала Мене відразу скирта молода, І вже на груди кинулася скирта, Солом’яними стиглими руками Мене всього зненацька обпекла, Та зупинилась скирта: біля мене Стояла жінка світла і чужа, Із мовою нерідною для скирти, З великими, як зненависть, очима, В яких любов гойдалася моя… За руки взявшись, пружно і святково, Ми […]...
- Гармонія Гармонія (грецьк. harmonia – злагодженість, скріплення) – естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну цінність. У такому широкому значенні Г. використовується для характеристики явищ об’єктивної дійсності, змісту художнього твору, його форм, взаємовідповідності між ними. Г. співвідноситься з дисгармонією, і в цьому співвідношенні виявляється відносність […]...
- Анна Багряна – Я писала тобі на затертому вічністю камені Я писала тобі на затертому вічністю камені, Я виймала перо із чорнильних і димних небес, Я молилася снам І гукала словами сакральними, Проклинаючи ніч, Проклинаючи всесвіт увесь. Як блукальник, закинутий часом і долею, Як безсмертник зі скринею мертвих імен, Я стояла з граніту, Я стояла із льоду і холоду В білій магії рун, В таїні […]...
- Поліфонія Поліфонія (грецьк. polyphonia – багатоголосся) – багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії. П, Викликала великий інтерес у романтиків, символістів та ін., І V зорієнтованих на потенціювання мелодійних можливостей фоніки “у ліриці. Особливо якості П. виявилися у доробку раннього П. Тичини, […]...
- Юлія Кириленко – Лиш потерпи Лиш потерпи, це не на мить – навічно Твоєї я торкнулася душі, Ти зможеш посміхатися зустрічним, Та серця більш не зможеш їм лишить. Лиш потерпи, це не на мить – назавше, Як я в твоїх, так ти в моїх очах. Життя ми вип’єм із одної чаші, І зорі ми розсиплем по вітрах. Лиш потерпи, не […]...
- Дмитро Павличко – “Повітря нічне до рання… “ Повітря нічне до рання З неба текло й ряхтіло. Радощами кохання Світилося твоє тіло. Місяць, як повноголосся Твоєї душі золотої, Сяяв, а чорне волосся Цвіло ароматами хвої. Не розуміючи знаків Зір на небеснім узвишші, Я ревно від щастя плакав У кіс твоїх темній тиші....
- Сергій Жадан – Пепсі * * * Пепсі, лиши мені тепле взуття і сухе волосся. Заводи і фабрики Лівобережжя кінчають від тиску своєї любові. Дивись, як тоншає листя, як легке підпільне багатоголосся ворушить до ранку сутінки свіжі і паперові. Із наших вулиць зникають службовці, комахи, юродиві; мерзнуть яблука, діти, працюють вантажники. Тепер ось почнуться завії – нові сторінки у […]...
- Одивнення Одивнення – цілеспрямоване увиразнення митцем художнього образу в силовому полі найнезвичніших асоціацій задля оновлення світосприйняття. Мовиться про створення такої форми, яка б передавала настрої та переживання автора, змушувала б реципієнта самому продовжити процес її сприймання з віднайденого, свіжого кута зору. В такому аспекті окреслюється чимало поезій І. драча, приміром, “Балада про відро”: Я – цинкова […]...
- Твір на тему: Чи завжди вчитель має рацію? (допис у газету) Чи завжди вчитель має рацію? (допис у газету) Нам задали додому вивчити напам’ять вірш О. Пушкіна “Зимовий ранок”. Наступного дня цілий урок ми по черзі читали його напам’ять. Я прочитав перший, і хвилин п’ятнадцять потому мені стало нудно слухати одне й те саме. І я знайшов собі забаву – зробив із паперу невеличкий літак, потім […]...
- Твір на тему: Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
- Богдан Согор – Інструкція життя Скажіть, де взяти до життя інструкцію, Де чітко сказано, без абстракційних фраз, Як правильно збирати цю конструкцію, Щоб зрозумілим стало все мені у раз. Бо так буває часто: сил поклав немало, Невпинно будував, всі труднощі долав, Та лиш легкого вітру вистачало, Щоб праці плід на землю знов упав. Ти затискаєш зуби, хоч болить страшенно, Щоб […]...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- Юрій Андрухович – Замок Прогулянка кіньми – велика приємність. Та нам зостаються лиш кухні В задвірках сецесій – Просторі прокурені гнізда, Де гори немитого посуду й чаші З піщаними квітами, де У кранах сухих ледь пульсує Волога зелених боліт. Посіймо попіл на стіл І пролиймо невипиті краплі. Брате, намацай отам на стіні вимикач – Я не бачу тебе, Бо […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” (3 варіант) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір не тільки про страшний голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація. Для нашого народу церква завжди була святим місцем, а священик – батьком, порадником, заступником. У селі Кленоточі була давня церква, що простояла багато віків, “… кажуть, […]...
- Твір на тему: “З усіх утрат втрата часу найтяжча.” (Г. Сковорода) У великому і неосяжному світі існує багато цінностей. Одні люди над усе в житті ставлять гроші, збагачення, матеріальний достаток, інші ж – духовність і моральні надбання. Можна віддавати себе повністю обраній справі, вчитися, читати різноманітну літературу, але поряд із цим не втрачати марно час. Треба вміти цінувати його. Дуже часто ми сумуємо, загубивши якусь річ […]...
- Твір на тему: У кожного свій смак (допис у газету дискусійного характеру) У кожного свій смак (допис у газету дискусійного характеру) Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються “програмні” твори. Я полюбляю “легке чтиво”. Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним […]...
- Твір на тему: Ведмеді в зоопарку (твір-розповідь) Я дуже люблю ходити в зоопарк. І скільки себе пам’ятаю, любив завжди. Мені в зоопарку подобається більше, ніж у цирку. А коли приходжу в зоопарк, я швидко пробігаю повз майже всі клітки з тваринами і “на закуску” залишаю зустріч із ведмедями. Не з мавпами, як більшість моїх друзів, а з ведмедями, бурими і білими. Навіть […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Подражаніє сербському Наїхали старости Й молодик за ними; Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти; А я в його, молодого, В того чорнобривця, Беру коня, та й нічого – Веду до криниці. Кінь утомлений, копита Розкуті, розбиті, Сіделечко мережане Зопсуте, невкрите. “Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались?” “до якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували”. […]...
- Твір на тему: “Бо ти на землі людина” (твір-роздум) Мені здається, що людина – це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери – Людина. Мені здається це правильним. Людяність […]...
- Катя Гуйван – Я Тебе малював ____________________________________д. В. Я Тебе малював, Як малюють заплакані очі У уяві своїй Образ ніжний, жіночий. Образ той, що сполохує Вінця до дна в чаші ночі. Я тебе малював – Ніби світ обійняв, Бо світились тоді у Тобі верховенства пророчі. Ти була ніби марево зірване З пагонів снів журавлиних, Що росою напилися жадібно похабцем з літом. […]...
- Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних […]...
- Христина Сирова – Бажаю тобі мудрості Я страшенно складна, і ніколи не буду простішою. З протиріч навіть тіло моє, не те щоб душа. Я не хочу бути для тебе, чи когось, іншою, Бо це буде хтось, можливо кращий – але не я. Бо я прагну свободи, бунту і десь навіть крайнощів. Я готова стояти на принципах честі, волі й добра. Я […]...
- Павло Глазовий – Гроші треба берегти Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші помаленьку. Хтось купує коньячок, я беру біленьку. Хтось купує шоколад, я купую пончик. Хтось сідає у літак, я – в твердий вагончик. Хтось у Сочі на курорт виїжджа з сім’єю, Я з дружиною удвох… Та […]...
- Юрій Андрухович – Вуличний етюд Вітер то птах опівнічний змах Що там за вікнами в сонних домах Тьмяні жарівки свічковий сад Тихі водойми рожевих кімнат Риби на стінах безгучно шепочуть З кранів іржаві потоки хлюпочуть Отже прийшла кристалічна тверда З чорних лісів запізніла вода Промінь метелика в люстро влетів Місячно вигнуті спини котів Чаші чарки на серветі Сервант Погруддя мислителя […]...
- Прощавай Ти як повітря, що потрібне для життя. Ти як вода, так хочу я напитись, Бо спрага мучить все моє буття. Так хочу я з тобою залишитись! Твої слова глибоко ранять душу, Та як сказать тобі про почуття? Невже завжди тепер страждати мушу Через важливі і несказані слова? Здається тихо, але це лиш сон, Бо у […]...
- Мотивування Мотивування – один із проявів закону детермінації в художній творчості, діє в різних аспектах: як обгрунтування появи мотиву в художньому творі чи комбінації мотивів, що рухають фабулу і сюжет; як обгрунтування, пояснення поведінки персонажів, будь-яких змін у внутрішньому світі, мовленні, портреті персонажів, оповідача, ліричного суб’єкта. У першому випадку звертають увагу на послідовність розвитку тематики твору, […]...
- Соломія Волошин – Таке відчуваю я вперше в житті Тобі я так хочу сказати люблю, Та дивлюсь у очі і знову мовчу, Бо це почуття, я у серці ношу І словом його, я не опишу. Так добре у твоїх обіймах мені. І часом здається, що це уві сні, Цілунки твої і ніжні й п”янкі, А інколи з перцем такі запальні. Коли я з тобою, […]...
- Микола Руденко – Виправдання Даруй вологу, що тремтить на віях, – Я нею спрагле серце орошу. То ти свята для мене, то повія, – І ціле пекло я в собі ношу. Обурення і радість, і тривога. І сни, що палять душу наяву… Моя любов, можливо, не від Бога, Як світ отой, де я тепер живу. Люблю нерівно, як горить […]...
- Твір на тему: Наш класний керівник (твір-опис із елементами роздуму) Наш класний керівник (твір-опис із елементами роздуму) Яка оманлива часто буває зовнішність людини! Є дуже гарні люди, але лихі й недоброзичливі. Мені здається, що їм не допоможе їхня зовнішня краса – їх однаково ніхто не буде любити. А ось зовнішність нашого класного керівника не впадає в око. У рисах обличчя – жодних особливих прикмет. Але […]...
- Микола Хвильовий – “Моя золота береза… “ Моя золота береза Зажурно дивиться в вогку імлу. О, де ви, де ви, зелені плеса Моїх розпорошених дум? Вчора доходив до тропіка І в палкучих просторах запалював душу, А сьогодні я, кучерявий хлопчик, До льодового океану рушив. Собакою буду верещати, Ніби гицель мене в неминучі обценьки. Я пручатимусь – не хочу за грати, Не хочу! […]...
- Антонич Богдан-Ігор – дружня гутірка Поезія? – Ні, не питай, Який рецепт її есенцій! П’ючи свій золотавий чай, Так пробалакаємо день цей. Узори гарних слів, мережка, Екстракти мови в срібній чаші – Хай їх краси аптекар зважить! Ні, не туди, коханий, стежка! Символіка завбога наша, І орнаментика засіра. Де ж міра мір, єдина міра? Чай процідивши, попрощавшись, Розходимось. Ніч – […]...
- Замечательный фантазер Когда я болею, когда мне грустно или скучно, когда лучшие друзья разъезжаются летом из города, я беру замечательную книгу Р. Э. Распе о приключениях барона Мюнхгаузена и, уютно устроившись в кресле, начинаю читать. Рассказы главного героя не просто забавны. Нет пределов фантазии и выдумкам “самого правдивого человека на земле”. И если сначала после каждого рассказа […]...
- Змагання атлетів Пухке лице судді, неначе в бонза, Та свиставки пронизливий сигнал, Захоплення в очах довкола пал. І плескіт рук, і мого тіла бронза. Дають побіди келих у долоні, Беру його в мовчанці сам німий, А на землі лежить противник мій, Повалений в подвійному нельзоні. Я – грецький бог з античної статуї – Виходжу з жестом гордої […]...
- Із циклу “Сірники” (завершальний вірш) Іноді сірників всередині назбирується страшенно багато: Кожна важлива людина намагалась відродити ними душу, Черкала об стінки серця. Йшла. Тобі залишалися втрати, І внутрішньо перетворювався на побиту, стару грушу… Хронос, відверто кажучи, знає своє діло. Постійно працює. Буденність намертво коліщатами застрягає між ребЕр… Дожити до вчора. Впиватись спогадами, хоч це і руйнує, Педантично збирати їх від […]...
Патріотичний мотив в сосюра любіть україну.