Богдан Согор – Коли ще жив блідими буднями

Коли ще жив блідими буднями,
Де мало все свійскурпульозний сенс,
Коли блукавдорогами прямими, блудними,
І голови непідіймав я до небес..
Життя минало деньза днем штовхаючи,
Плило, мов в морічовен без вітрил,
Я ще тоді не вмівіти – кохаючи,
Хоч і без тебечасто бракувало сил.
Та лиш тоді, колизустрів її – єдиную,
Мені Бог неющастя дарував,
І дні мої немовби павутиною,
Тоді у світлібарви пронизав,
Тепер живу я іціную кожною земною дниною,
Адже зустрів тебе – мій щастя благородний дар.
І вдячний Богу, що нагородив мене людиною,
Котра для меневище сонця, неба, вище хмар…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Аналіз диво тема ідея.
Ви зараз читаєте: Богдан Согор – Коли ще жив блідими буднями
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.