Дмитро Павличко – “Сонце намальоване циноброю… “

Сонце намальоване циноброю,
На вітрилах вечора пливло.
В золотій спечаленості обрію
Ти світилась, як небесне тло.

За зорею рідною й далекою
Ти тужила на моїм крилі,
Ніби не принесена лелекою,
А прибула в світ на кораблі.

Ми стояли в придніпровській обочі,
Ми вдивлялись, наче діти, в путь,
По якій твої космічні родичі
Надпливуть чи просто надійдуть…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мотиви кохання у творчості тичини рильського сосюри.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – “Сонце намальоване циноброю… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.