Іолана Тимочко – Мій маленький білявий метелику

Мій маленький білявий метелику Авелю, Авелю –
Камуфляж і кевларова майка,
На шиї Калашников –
Дев’ятнадцяте літо про себе війною нагадує
І душа твоя плаче
Ягням перед вовчою пащею.

Ти зростав під скрипіння смерек і сопілку Чугайстрову,
У навушниках гусли шліфовані рифи “Led Zeppelin”.
В колискову зі скрипковим соло Вівальді під тайстрою
Запліталися світло і темрява
З літом і дембелем.

Мій маленький білявий метелику Авелю, Авелю,
Дон Кіхоти колись з вітряками до смерті набавились.
Недалеко від яблуні яблуко Каїна падає,
Прирікаючи землю
На ще один постапокаліпсис.

Ми пліч-о-пліч з тобою ламали це пекло на камені,
Пам’ятаєш іфрита на сходах останньої станції?
І нехай це до болю неправильно,
Каїна згадую…
Як він там,
Межи тими,
Кого називає повстанцями?

Мій маленький білявий метелику Авелю, Авелю –
Пістолети за поясом,
Бронежилет і Калашников –
Дев’ятнадцяте літо на голову карою падає
І збиває слова,
Що, мов яблука,
В хаосі важчають.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Василь симоненко задивлюсь у твої зиниці.
Ви зараз читаєте: Іолана Тимочко – Мій маленький білявий метелику
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.