Кацай Олексій – Знов гусінь слів повзе по сторінках



Знов гусінь слів повзе по сторінках
Метеликами щоб злетіти завтра
Туди де в невербальності часів
Кружляють неословлені планети
Й невимовленим стискуючи серце
Життя сплелося у вогненні кулі
Бо навіть душі оку невидимі
Розжарених галактик форму мають
В оголенім єстві дитячих мрій
А час вже розбиває циферблати
Здолавши перепону порожнечі
Й виплескується через ночі вінця
Лишаючи впокорені зірки
Гойдатися на пагорбах дрімоти
І покручі обставин дріб’язкових
Тяжіння лезом від небес відтяті
Із болем вчаться вчаться розуміти
Поезію сузір’їв візуальну
Й безтямну непосидлівість молекул
А потім у своїх щемливих снах
Тиняючись поміж кривих дзеркал
З пробудженням чекають на одвічне
Фантазій перетворення в історію
Підручники із мріяття принісши
У сновидіннями просяклий всесвіт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Як варити суп з дикої качки аналіз.
Ви зараз читаєте: Кацай Олексій – Знов гусінь слів повзе по сторінках