Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!”



Ти, дівчино, життям розбита, грай!

Грай на оцих людьми розбитих струнах,
Ачей же так гармонії осягнеш,
Її ж було в твоїм житті так мало…
О, не вважай, що криком, а не співом,
Акорди перші залунають. Грай!
Адже й твоє життя так починалось.
Де ж потім ти взяла ті ніжні тони,
Що навіть злих людей до тебе привертали?
Ти їх знайшла в своїм розбитім серці,
Невже не знайдеш їх в розбитих струнах?
Грай. Ось оця струна зовсім порвалась,
Ти не торкай її, ся так ослабла,
Мов тятива в дитячім самострілі,
Торкнись її злегенька, ледве-ледве,
Вона озветься тихо, мов луна
Себе самої. Як рука натрапить
На ту струну, що ствердла від мовчання,
Шарпни струну безжалісно, потужно
І брязни в неї, наче на пожежу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Повчальний характер байки бджола в шершень.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!”
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.