Летять журавлі
У вирій летять журавлі
А з ними і мрії мої
Летять над простором лелеки
А ми з тобою ще й досі далекі
Та й літо пройшло не помітно
І радість від щастя не квітне
І час стирає почуття
Дратує розум відчуття
Не дарить сміх, турбує біль
І час пустий, сумні думки
Не чутно вже мелодії весни
Не знаю пір, не вірю в сміх
Життя без тебе смертний гріх Я жартом сказав про те… Що було для мене святе
І що я відчував до тебе
Твої ж бо очі синє небо
Той вирій мрій моїх прекрасних
Я покохав тебе завчасно
Та не сказав тобі про те
Хіба що очі все розповіли
Я радий митям що були.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Микола Вінграновський – Качки летять! Качки летять! Марієчко, – качки… Качки летять! У крилах свище небо… Важкі соми пригублюють гачки, І жовкне білий світ навколо тебе. Маріє, мріє, мрієчко моя, Моя Марієчко тривожна, Твоїм гірким, як світ. Ім’ям Мені звучить хвилина кожна. Я наче в сні тебе ловлю, Навколо тиша ні шелесне. Благословляю і люблю Твоє чоло двадцятивесне, І шиї […]...
- Журавлі (народна пісня) Чуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Приспів: Кличуть “Кру-кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру”. (2) Мерехтить в очах Безконечний шлях, Гине, гине в сірій мряці Слід по журавлях. Приспів Примітки: Зап. О. Кузьменко 30.08.1998 р. у с. Посухів Бережанського р-ну Тернопільської обл. від Мигас Марії, 1928 р. […]...
- А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. […]...
- Людмила Васильєва – Закричали в небі журавлі Закричали в небі журавлі, Восени покинувши свій дім.. І цей голос рідної землі Обізвався в серці не однім… Він долинув дальніх берегів, І старий прокинувся дідусь Встав вночі, по хаті походив, І своє село згадав чомусь… Те село в далекій стороні, Де уперше він на землю став.. Ой які ж чудові там пісні, І дідусик […]...
- Надя Ковалюк – Все частіше із серця летять Все частіше із серця летять ВІрші, І чорніші воронячих крил Ночі, А самотність чуттєві листи Пише І здається, у нас вже один Почерк… Залелій мою тугу в душі, Осінь! Бо остання струна вже у ній Рветься, Бо від тиші холодної дах Зносить Й поза зоною віри живе Серце… Ти скажи, може я щось не те […]...
- Летять галочки у три рядочки скорочено – Весільні пісні Летять галочки у три рядочки. Зозуля попереду. А всі галочки защебетали, Зозуля закувала. Ідуть дружечки у три рядочки, Марійка попереду. А всі дружечки на лавах сіли, Марійка на посаді. А всі дружечки та й заспівали, Марійка заплакала. – Ой чого плачеш, чого жалуєш, Молода Марієчко? Ой чи жаль тобі батька старого, Чи подвір’ячка його? – […]...
- Павло Мовчан – “Понаджені летять на теплівщину… “ Понаджені летять на теплівщину, Відмахуючи обрій хилиткий: І що не мах, то далі батьківщина, І що не птах, то крик на всі боки. І назирцем махає наодлуці Якась пташина круглими крильми, Маліючи, кругліючи в розпуці, В сполуці з білим подихом зими. І що не помах, то повітря рідша, Крутіша піднебесна кривизна, І пада пір’я щедро, […]...
- Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (1912 – 1983) Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), […]...
- Твір на тему: Куди летять птахи (твір-роздум) Як тільки жовтіє листя, зранку потрібно одягатися тепліше, а небо все частіше стає сірим замість блакитного, летять від нас птахи. Летять на зиму, тому що зараз тут їм холодно й незатишно. У пісні співається: “Летять вони до жарких країн… ” До яких? Напевно, до Африки, Австралії, до Південної Америки. Але вони знають, що летять ненадовго, […]...
- Тема розлуки з рідною землею у поезії Б. Лепкого “Журавлі” Відомий український поет Василь Симоненко писав: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Богдан Лепкий теж був упевнений, що не можна вибирати матір, вітчизну, рідний край. Та людям інколи доводиться всупереч своїм бажанням покидати домівку, їхати на чужину. Свою поезію “Журавлі” Б. Лепкий присвятив переселенцям, бідним галицьким селянам, які в пошуках […]...
- Іван Франко – Журавлі Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, мов плач по кращій долі, Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по млистому блакиті. Куди? Куди? Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, […]...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
- Світ не ділиться Кажуть світ не ділиться на “було” і “буде”. Кажуть в нім немає “із тобою” й “без тебе”. Той, хто сказав оце не знає душі моєї буревій, Що без тебе жити не бажаю, а з тобою гріх душі моїй. І гріх не в тім, що так кохаю, А в тім, що з іншою твоє життя. Мене […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті […]...
- Гуси-лебеді летять (більш повна версія) скорочено – Стельмах Михайло Розділ перший Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Я дивлюся на них, і так мені хочеться, щоб вони повернулися. Птахи ніби послухалися мене й повернулися. А може, це був новий ключ. Дідусь говорить, що лебеді приносять на крилах весну, а сонце своїми ключами відмикає землю. Я уявив собі, що буде, коли сонце, як це часто […]...
- Андрій Любка – Я. П Від тебе до мене – як сто небес. Від тебе до мене – повітря – ледом. Я жив без тебе, а зараз без Неба і сонця, а значить – без тебе. Від тебе до мене – сторукий бог. Від тебе до мене – гірка фатальність. І замість того, щоб бути вдвох, Тиняємось ми по дорогам […]...
- Летять галочки у три рядочки… – Весільна пісня Летять галочки у три рядочки, Зозуленька попереду, Усі галочки по лугах сіли, Зозуля – на калині. Усі галочки защебетали, Зозуля закувала. – Ой чого куєш, чого жалієш, Сивая зозуленько? Ой чи жаль тобі тих темних лугів, Чи червону калину, Ой чи жаль тобі політаннячка, Літнього куваннячка? Ідуть дружечки у три рядочки, Галюня попереду, Усі дружечки […]...
- Дмитро Загул – “далеко від рідного краю… “ Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у вирій, Летять і кигичуть пісні І хочуть в розмовоньці щирій Розвіяти смутки свої. До тебе, моя Верховино, Зелене Підгір’я моє, Я їх посилаю щоднини, Як сумно на серці стає. ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З […]...
- Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” (2 варіант) Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” є автобіографічною. У ній письменник згадує своє дитинство, знайомить з рідними людьми – матір’ю, татом, дідусем, бабусею. Головний герой повісті маленький хлопчик Михайлик – це і є сам Михайло Стельмах. Весь світ Михайлик сприймає, наче казку. Лебеді, що пролітають над ним, за його бажанням роблять ще одне коло над хатою. […]...
- Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]...
- Лагідний світ дитинства (за дилогією М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”) Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”. Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. […]...
- Павло Мовчан – “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє… “ Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, Судомлячи гілки, розчахнута верба, І срібний літачок у небі ледве мріє, І ковза синя тінь по сонячних горбах. По сонячній струні, по променю тонкому Зісковзує униз не пташка, а сльоза. Мов хтось сплакнув було на радість в світі тому, І покотилась вниз запалена сльоза. На шибці товща скло від краплі. […]...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Наука Навчися в теслів ремесла, Навчись тесати слово. Весна лірична відплила, Теслярське літо знову. Горю молитвою сокири, Ношу із срібла строфи. Летять слова в співучий вирій Під неба синім мохом. 20 січня 1935...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” I. Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – чарівна казка дитинства (автобіографічність образу Михайлика, подій дитячих років, вражень, відкриттів; у дитинстві знаходяться витоки мистецького натхнення). II. Казковий, містичний світ повісті. 1. Уявлення героїв про дивний світ природи, олюднення ними природи (розповіді діда Дем’яна про лебедів, які приносять на крилах весну і життя, про сонце, яке відмикає […]...
- Олеся Крисько – Відпускаю у небо свого журавля Відпускаю у небо свого журавля. Вкотре. Ти ж синицю зі жмень не пускаєш Знову. А мені та й до тебе навіть здаля Ближче. Ти ж на зустріч до мене не зробиш Й кроку. Відпускаю! Лети у свій вирій Дакеко. Не тривож мене більше, звільни Серце. Як забути тебе, мій милий? Не легко! В мою душу, […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Юрій Лукін Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, […]...
- Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” (1 варіант) Спогади М. Стельмаха про своє дитинство лягли в основу повісті “Гуси-лебеді летять”. Головний герой твору – хлопчик Михайлик, в якому легко впізнати самого письменника. Михайлик дуже розумна і розвинена дитина. Biн сам навчився читати і з того часу перечитав всі книги, що “ще не встигли докурити в селі”. З надзвичайним задоволенням ходить він до школи. […]...
- Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
- Гуси-лебеді летять… (скорочено) – Стельмах Михайло 1912-1983 Автобіографічна дилогія, розділи І, II І Над хатою Стельмахів часто пролітали лебеді, і від їх лету чути було звук, схожий на звук далеких дзвонів. дід говорив, що так співають лебедині крила. Від споглядання перельоту лебедів хлопчику ставало на серці і радісно, і сумно. Хотілося, щоб вони ніколи не відлітали. Він сидів і мріяв, що […]...
- Леся Українка – Поворіт Країно рідная! ох, ти далека мріє! До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє… Так з вирію в свій край летять пташки. Чи не здається їм, що принесуть з собою Новії, ще не співані пісні, Що в краю темному, сповитому журбою, Блиснуть пісні, мов блискавки ясні. Се вже було колись… […]...
- Відтворення поглядів Фрідріха Шиллера на роль мистецтва (за баладою “Івікові журавлі”) Безсмертя творчості Ф. Шиллера зумовлене, за словами його славетного співвітчизника Генріха Гейне, тим, що “Шиллер руйнував бастілії духу та будував храм Свободи – той величезний храм, що має вмістити як одну велику братерську громаду всі нації… “ Поет мріяв про перебудову суспільства шляхом естетичного перевиховання людей. Саме тому велику увагу він приділяє ствердженню самоцінності людського […]...
- Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик? Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато […]...
- Павло Мовчан – “Зелений луг, веселий пух… “ Зелений луг, веселий пух І біла конюшина. І котиться луна за пруг – Вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, На ці рослини щирі – З-під ніг сполохані квітки Летять в осінній вирій. Збезважся, виструнчись і ти, Візьми трой-зілля в пучки, Услідно і собі лети Над лугом однозвучним. Над шляхом, що глухим піском Прикинувся з учора, […]...
- Дмитро Загул – “З глибин руїни і пустелі… “ З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. Думками лину над землею. Мені так тісно на землі! А разом з піснею моєю Летять у вирій журавлі. Їх крик бентежить мою душу, Та з ними враз не закричу! Ще вище вилетіти мушу Від журавлиного […]...
- Лілія Ніколаєнко – Ну от. Тепер я старша ще на вірш Ну от. Тепер я старша ще на вірш. А ти іще на вірш від мене далі… Як постріли у душу – галас тиш. У скриньку серця – листопад печальний. Ти вільний, хай у прозах, і чужих… А я – повік заручниця образи. Вона – і муза, і щоденний гріх. А спогад, як лихвар скупого часу. […]...
- Олесь Гончар – Крізь сіре сіється сито Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. Чуєш, як сосни плачуть, Од горя п’яні. Чуєш, як степ ридає Без вільного плуга. А долі не жди, немає, Одна лиш наруга. Одна лиш наруга зухвало | Свистить нагаями. Скільки вже тих не стало, Які […]...
- Павло Мовчан – Шовки Летять шумкі шовки, щоб лагідно сповити Попалені горбки, пощерблене чоло. І пензель золотий відновлює на плитах Затерті імена і вибите число. Та падає листок і закрива століття,- Утворений провал їх миттю поглина. І промінь, наче перст, пронозить верховіття, І кам’яні карби промацує до дна. Зусилля твоїх рук чогось на світі варті? Де камінь родовий, де […]...
- Леся Українка – Як дитиною, бувало Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали Але я не признавалась – Я була малою горда,- Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма,- Безпощадній зброї сміху […]...
- Вчителька (пісня) – Малишко Андрій Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають квіти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у […]...
Сочинение по кортине описать джаконду.