Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Левко Боровиковський – Вивідка
Левко Боровиковський – Вивідка
ВИВІДКА
1
В чистім полі
Дві тополі,
Під топольми криниченька,
В ній холодна водиченька.
Там дівчина
Чорнобрива
З криниченьки воду брала,
З козаченьком розмовляла:
“Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелененький барвіноньку!
Сватай мене, дівчиноньку!” –
“Дівчинонько,
Рибчинонько!
Ой рад би я тебе сватать,
Та боюся твого брата.
Ой Галочко,
Коханочко!
Отруй, серце, свого брата –
Тоді буду тебе сватать”.-
“Де ж отрути
Роздобути?
Умер батько, вмерла мати,
Не навчили чарувати”.-
“Ой дівчино,
Сиротино!
Стоять в полі дві ялини,
На ялині дві гадини.
Вийди, Ганно,
В поле рано:
Там ялину сонце пече,
А з гадини ропа тече:
Пригни спину
Під ялину.
Підстав, дівко, коновочку,
Під гадючу головочку.
Брат твій Марко
На ярмарку:
Навари ти йому пива,
Щоб їм брата отруїла”.
В неділеньку
Веселеньку
Брат з ярмарку приїжджає,
Сестра брата привітає.
Брату пива
Виносила:
“Напийсь, брате, того пива,
Що я вчора наварила”.
Не п’є Марко
Тії чарки:
“Напийсь, сестро, вперед
Щоб не звела мене з ума”.
Сестра-змія
Поблідніла:
“Пила, брате, вже я сама,
Се для тебе зоставила”.
Братик пивця
Як напився,
За серденько ухватився
І з коника повалився:
“Яке диво,
Твоє пиво? –
За серденько ухватило,
З вороного повалило!.”
2
В чистім полі
Дві тополі:
Під топольми криниченька,
В ній холодна водиченька.
Там дівчина
Чорнобрива
З криниченьки воду брала,
З козаченьком розмовляла:
“Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелененький барвіноньку!
Сватай мене, дівчиноньку!”-
“Дівчинонько,
Рибчинонько!
Твоє пиво, пиво-диво,
Брата за серце схватило,
І схватило,
І звалило
З кониченька вороного,
Струїш мене, молодого!
За науку,
Зміє-суко,
Тепер іди – хоть за ката:
Отруїла свого брата!”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
- Левко Боровиковський – Чарівниця ЧАРІВНИЦЯ Баллада малороссийская Посвящается брату Ивану Hanc ego de caelo ducentem sidera vidi, Fluminis haec rapidi carmine vertit iter, Haec cantu finditque solum Manesque sepulcris, Elicit et tepido devocat ossa rogo. Tibullus, 1, 2, 43-46.*. *Її я бачив, як вона з неба знімала зірки, Вона чарами повертає шлях бистрої річки, Вона чарами розколює землю і […]...
- Левко Боровиковський – Бандурист БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід на бандуру їм грає: Під звонкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть, І дишуть холодні могили: Бринчать,- як козаки боролись з врагом. І як […]...
- Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
- Левко Боровиковський – Журба ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; […]...
- Левко Боровиковський – Дін ДІН Питається море в Дону: “Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?” “Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й напуваю. Сто станиць на моїх кручах Мене поважають; Сто полків-орлів літучих Коней напувають. Їх воєнна слава давня, Як сам я, без краю! Я їх щастя, я їх […]...
- Левко Боровиковський – Подражаніє Горацію ПОДРАЖАНІЄ ГОРАЦІЮ Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, […]...
- Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
- Левко Боровиковський – Байки й прибаютки Левко Боровиковський “Б А Й К И Й П Р И Б А Ю Т К И” ДО ДІТЕЙ Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М’яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу – послухайте, хлоп’ята! На якого вам ката З книжками носитесь в руках? Сідайте лишень на лавках: Я байку розкажу – послухайте, хлоп’ята! […]...
- Левко Боровиковський – Убійство УБІЙСТВО На заході раннє небо Мов кров’ю залито; Прийшли вісті до милої, Що милого вбито… Не на війні його вбито – Затягнено в жито, Червоною китайкою Рученьки прикрито, Зеленою оливою Очиці залито. Прилетіла зозуленька – На головку пала, Та випила оливоньку, Та й заворкувала: “Такі очі, такі брови, Як у мого пана!.” Десь узялась його […]...
- Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
- Левко Боровиковський – Чорноморець ЧОРНОМОРЕЦЬ То не сірий туман З Чорномор’я підняв – Піднімаються гуси то сірії; То не хмару снігів Буйний вітер навів – Піднімаються лебеді білії. Кричать гуси: гел! гел!. А за ними орел Іспускається з хмари високої: “Не тікайте вгорі, Гуси сірі мої! Підождіте орла, мої любії! Я не бити лечу, Розпитати хочу: Чи не бачили […]...
- Левко Боровиковський – Ледащо ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у […]...
- Левко Боровиковський – Палій ПАЛІЙ Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ніжнах забряжчала; Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує. Сидіть дома, на покої, Не пристало козакові. Склич, козаче, склич дружину, Іди, Палій, в Ляхівщину. Годі, коню, в стійлі спати, Підем ляхів полякати! Швидше мчи, ніж кремнем збита Згасне іскра від копита… Хто, як стрілка із майдану, Вихрем мчиться за […]...
- Левко Боровиковський – Волох ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не виводить. Волох не йде в полки служить; Волох живе – як набежить. Широкий степ – його постіль; Кругом стіна – із небом гори; Нежатий хліб, небрана сіль; Півголий сам, а діти – голі. Зате […]...
- Левко Боровиковський – Материна стріча МАТЕРИНА СТРІЧА (Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося […]...
- Левко Боровиковський – Біографія Левко Іванович Боровиковський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями – 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині – †26 грудня 1889 , там само) – український поет, фольклорист, етнограф. Біографія Народився у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) в родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, у 1819-1822 рр. навчався в Хорольському повітовому […]...
- Боровиковський Левко – Біографія Левко Іванович Боровиковський народився 22 лютого 1808 року в с. Милюшках, Хорольського повіту на полтавщині, в родині дрібного поміщика. дід поета, миргородець Лука Боровик, походив із старовинного козацького роду. Він добре малював і грав на гуслях. Свій хист передав дітям. Відомим портретистом був його син В. Л. Боровиковский, у якого деякий час вчився живопису молодший […]...
- Любомир Винник – Вбивай мене! Вбивай мене! Ти ж знаєш, я не вартий З’явитися на світ здоровим сином. Ще пляшку пива! Ще одну цигарку, Надіючись, що все ж настане диво! Вбивай мене! Ти ж знаєш, що не місце Мені на цьому світі. Не для мене Пташки співають, в небі сонце світить І вітер у гаю хитає клени. Вбивай мене! Життя […]...
- Павло Глазовий – Знайшла винуватого У ларьочку продавщиця сидить біля бочки. Над віконечком об’явка в чотири рядочки: “ТЬОПЛЕ ПИВО СВЄЖИХ РАКОВ В ПРОдАЖЕ НИМАЄ”. – Хто це таке накарлякав? – прохожий питає. Продавщиця гордовито глянула у шибку: – Ти чого там зуби скалиш? Здєлала обшибку? Ви розумні, накінчали всяких там літфаків, А нема кому до пива наловити раків....
- Володимир Сосюра – Ленін (уривок) Чи спів, чи крок маніфестацій, Чи гул моторів з висоти У шумі теплому акацій, – Завжди, завжди між нами ти. Чи в шумі кедрів поїзд лине І з гулом проліта мости, Чи бій гримить за батьківщину, – Завжди, завжди між нами ти. Чи йде у полі подорожній, І небо міниться й сія, – Шепочуть губи […]...
- Била жінка мужика, за чуприну взявши (народна пісня) Била жінка мужика, за чуприну взявши, Що він їй не поклонився, ще й шапочку знявши, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши. Била жінка мужика, пішла позивати, Присудили мужику ще й жінку прохати, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й жінку прохати. Сидить жінка на припічку, ноги […]...
- Тарас Шевченко – дівча любе, чорнобриве Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво. А я глянув, подивився – Та аж похилився… Кому воно пиво носить? Чому босе ходить?.. Боже сильний! Твоя сила Та тобі ж і шкодить. Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- Аж сам собі дивується […]...
- Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Тарас Шевченко – Швачка Ой не п’ється горілочка, Не п’ються й меди. Не будете шинкувати, Прокляті жиди. Ой не п’ється теє пиво, А я буду пить. Не дам же я вражим ляхам В Україні жить. Ходім, батьки-отамани, У Фастов в неділю Та надінем вражим ляхам Кошуленьку білу. Ні, не білу, а червону… Ходім погуляєм. Та в пригоді свого батька […]...
- Олесь Гончар – Україні Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, ясна, Як гнаний син нещасну матір. Тобі по краплі, всю, до дна Готовий кров свою віддати. І не страшить мене Сибір, І не страшать кайданів дзвони. Велика Україно, вір: За тебе встануть ще мільйони. І […]...
- Задивляюсь у твої зіниці… – Симоненко Василь Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік… Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. […]...
- Василь Симоненко – “Україно, п’ю твої зіниці… “ Україно, п’ю твої зіниці1 Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю – Хай мовчать Америки й Росії, […]...
- Вірш Миколи Руденка – Вік доживаю Вік доживаю, а не знаю, хто Є та істота, що в мені гніздиться, Й кому належить диво-долото, Що “я” й “не я” різнить, Як те й годиться. Земні роки несуть добро і зло. Коли ж десятиліття проминаю – Неначе не зі мною те було. А з ким?.. Даруй, читальнику,- не знаю. Дивлюсь у себе, мов […]...
- Давай зламаєм ліжко Давай зламаєм знову твоє ліжко Бо тільки вчора відремонтував його Прийшла весна ти розумієш мене кішко Ти пошкодуй весною котика свого Давай ламатимем його весною І літом, осінню, а також і зимою Тебе я люблю, люблю я з тобою Ламати твоє ліжко моєю виною Давай зламаєм ліжко моєю виною Нехай на тебе батько не кричить […]...
- Oй ти, дівчино, з горіха зерня… – Франко Іван Oй ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней. В полі, синьому, як льон. Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, А в цьому полі, синьому, як льон, У цьому полі, синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
- Іван Франко – Ой ти, дівчино, з горіха зерня Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Єлизавета Замана – ця осінь зустріла нас холодом Ця осінь зустріла нас холодом, А ми так мріємо про бабине літо… Зігрівай мене своїм подихом І нам разом буде на диво тепло. Я хочу цю осінь у твоїх обіймах І щоб ти читав мої вірші у кожну ніч тиху Давай, як у наших улюблених Фільмах – ловити зорі на моєму даху Така холодна осінь […]...
- Катерина Кочетова – Як солодко звучить твоє ім’я Як солодко звучить твоє ім’я, Коли всю ніч зірки його шепочуть, Лишити сну мене, напевно, хочуть. Сьогодні кличе хтось тебе, не я. А, наче небо, ті блакитні очі Хвилюють душу з кожним днем сильніш – Як йти по лезам гострим босоніж, Крається серце біднеє дівоче. Як зветься те незнане відчуття, Коли думками високо літаєш, Чи […]...
- Павло Мовчан – “Ти – світла далечінь, простелена рівнинно… “ Ти – світла далечінь, простелена рівнинно, Прозора та дзвінка, немов погожа днина, В тобі блакить лунка і крила журавлині, Співучі павутини пряде твоя рука. Люблю тебе, о земле! Твоє пречисте лоно Остуджує мої натруджені долоні, Наснажує мене, як трави на осонні; Тепло твоє у жили щохвилі затіка. Наперекір вогню і подихам пустелі, Тебе зволожу я, […]...
- Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, – молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
- Валентина Капшук – То не твоє, як не чекають То не твоє, як не чекають, Солодку мить, зустрітись знов, То не твоє, як не питають, Що на душі..то не любов. Не те, коли тобі не вірять, І звинувачують весь час, То не твоє, коли не мріють, Торкнутися руки..хоч раз.. Ти знай, що не твоє, коли, Не б’ється серце в унісон, Не сяють очі, хоч […]...
- Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво… “ To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко плакать, що навіки Тебе втеряла, – раптом я побачу, Що ти воскрес і просіяв від слави Життя нового і нових надій. І я впаду в нестямі на коліна, І руки […]...
- Володимир Самійленко – “Як ми ждали її, віковічні раби… “ Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив нам у змучені очі. О прийди, – ми казали, – богине ясна! І нехай уже край наш недолі не зна; Хай заквітне життя на замерлому полі, – Поведи нас до кращої долі. О прийди ж, […]...
Аналіз твору слово о полку ігоревім.