Наші бажання
Миттю тебе побачив у реалії,
Запалали вогники блакиті,
Забулись принципи моралі,
Думки відкрились скриті.
І я як вперше закохалась
В малинові тонкі вуста,
В пориві моє серце рвалось
І закричало твоя неспроста…
Життєво лину я в твої обійми,
Твоя краса закралась в душу,
І серцем я уже не вільний,
Спокій втратив свою тишу.
І в мене лиш одне в думках,
По швидше б тобою огорнутись,
Зірвавши кайданки на руках,
Від ніжності твоєї захлиснутись.
Тобі ранковим сонцем стану,
Зігрію в кожну мить нашої ходи,
У бажання серцем своїм гляну,
Навіки буду джерелом води…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Алла Жабокрик – вона прокинулась вчора від бажання суїциду Вона прокинулась вчора від бажання суїциду. На вулицях було порожньо, нестерпно і трохи сиро. І не відомо: чи дощ її бив у душу чи в спину І чи то він закинув їй зашморг на шию. Вона прокинулась вчора. і не знала, що їй робити. Її не чекали ні друзі, ні колеги і, знаєте, навіть кредити […]...
- Іще горять в душі бажання… – Тютчев Федір “Еще томлюсь тоской желаний… “ Еще томлюсь тоской желаний, Еще стремлюсь к тебе душой – И в сумраке воспоминаний Еще ловлю я образ твой… Твой милый образ, незабвенный, Он предо мной везде, всегда, Недостижимый, неизменный, Как ночью на небе звезда… “Іще горять в душі бажання… “ Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- Так мало сказаних тобою “ми” Так мало сказаних тобою “ми”, Так мало пройдених доріг з тобою… Не досить тепло в променях весни, Не надто холодно зимою. Багато сказаних тобою “я”, Багато ніжності, що у собі плекала. Так рідко чула, що лише твоя, Так рідко говорила, що кохала… Багато в пам’яті зосталось протиріч, А чистих спогадів про тебе надто мало… Коли […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (2 варіант) Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Олесь Гончар. Про Остапа Вишню Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його […]...
- Микола Вінграновський – Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий мозолистий степ. Пахне звечора небо осінніми птицями, І повітря стоїть, як зелена ропа. Пахне степ чумаками, волами, мазницями, І вони вже самі виростають в степах! Це не сниться мені!.. Татарва […]...
- Андрій Любка – Наші весни О наші юні матюкливі весни Де був шансон неначе колискова Ви знов до мене спомин той принесли Де ми щасливі і у дим готові Де ми малі у вчителі васали Де звабно бубнявіють форми в каті Тремтливими руками ми писали Брудні слова на палітурках хрестоматій Ми не хотіли до америк францій Де в самокрутках конопляне […]...
- Ольга Анцибор – Бажання Ну чому я завжди неможливого хочу? Хочу бачити барв пом’яну красу, Зірку ясну з небес діставати щоночі, Пити з квітів, як з келиха срібну росу. Щоб у світі повік лиш добро панувало І щасливо всі люди в цім світі жили, Щоб уміли дружити, щоб вірно кохали, До ста років, щоб всі молодими були. Кожен дім, […]...
- Максим Рильський – Сонет нудьги й бажання Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі огнянім, А квиління фальшиве мандолини. Огонь пройшов, і залишився дим, Про бурю спогад – жовті складки піни, Туман їдкий, де був потоп і грім, Де грала повідь – кумкання жабине. Хоч би злочинні гордощі чола, Хоч би Кармен привабливо […]...
- Марія Рожновська – Бажання є влізти у кошик Бажання є влізти у кошик Сховатись від галасу й бруду Сховатись від залишків й броду Бажання є влізти у кошик Бажання є впасти зі скелі В сталеві обійми пробачень Без зайвих прощань та побачень Бажання є впасти зі скелі Бажання є взнати, що ж треба Для спокою, миру та щастя Де правда панує, де кривда […]...
- Семенко Михайль – Бажання (“Мені багнесь заплющити очі… “) Мені багнесь заплющити очі Щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути Тільки страждати страждати Тільки страждати і думать про неї І думать про неї Про вії про тіні Про яснь її очей прищурених в пестощах очей У вечір пестливий і темний Коли завмирає природа У ночі безмісячні темні самотні осінні Замислені […]...
- Семенко Михайль – Бажання (“Чому не можна перевернути світ?..”) Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Микола Луків – На дачі Мені з тобою добре як ніколи. За вікнами осінній дощ шумить. І коли міг би – зупинив би мить, – Мені з тобою добре як ніколи. Мені з тобою добре. Я мовчу. Боюся словом тишу сполошити. Але без слів неважко зрозуміти, Чому з тобою і про що мовчу. Я вимкну світло, й запалю свічу, І […]...
- Тіна Карабанович – Роздягни мене Роздягни мене… Тонко й ніжно До струни… Обніми мене навічно Серед вітрів І чиїхось листів… Залиш мені на спомин… Не сонце, А море твоє… Потім роздягну я тебе- Легко без шуму… По нитках, Бо знаю навіки… Є в венах й думках… Якщо підеш ти, Залишаюсь я- Твоя струна срібная…...
- Катя Гуйван – В душі пахне м’ятою В душі пахне м’ятою. В думках все обірвано… Ми були невільними… Ми стали невірними… Тепер все за гратами… В душі пахне м’ятою… Нам більше не байдуже На сказані видумки… Думки – то є вигуки… А ми – швидше, вибрики… Все сказане – вигідно… Несказане – байдуже… В очах синя плутанка… В руках – тільки дотики… […]...
- Вона не твоя Ти тільки уяви.. Вона не твоя.. вранці з нею Прокидаєшся не ти.. її сонні очі цілують не твої губи.. а вона ж така гарна вранці.. вона готує сніданок не тобі.. і не до тебе поспішає на зустріч.. не тобі розповідає, як прожила день.. не з тобою ділить Проблеми та радості.. не тобі пише зворушливі смс.. […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: … буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, […]...
- Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
- “Мені здасться, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними”. Поетика “Лісової пісні” Лесі Українки Ви втомилися буденністю, втратили сенс свого життя? Залиште все і візьміть до рук невеличку книжечку, де на обкладинці написано: “Лісова пісня” Леся Українка. Розкрийте її, послухайте велику тишу, і вона відкриє вам свої таємниці, залікує душевні рани. Придивіться пильніше: можливо, серед пишного гілля перед вами з’явиться прекрасна зеленоока дівчина з довгим розплетеним волоссям, заквітчаним яскравим […]...
- Не один З часом я покину місто і огляну Європу, Не буду боятися стати зайвим у книгах відомих людей, Бо побудую власну незабутню на смак історію, Де відчуватиму щирість твоїх незабутніх ночей. Прийде день порахую усі теплі словом моменти, Перегляну світлини, твоєї – моєї Весни. Вивчу майже напам’ять недописані пальцем сонети, По самотньому склі, у місцині де […]...
- Леся Українка – “Всі наші сльози тугою палкою… “ Всі наші сльози тугою палкою Спадуть на серце, – серце запалає… Нехай палає, не дав спокою, Поки душа терпіти силу має. Коли ж не стане сили, коли туга Вразить украй те серденько замліле, Тоді душа повстане недолуга, Її розбудить серденько зболіле, Як же повстане – їй не буде впину, Заснути знов, як перш, вона не […]...
- Іван Франко – “Не люди наші вороги… “ Не люди наші вороги, Хоч люди гонять нас, і судять, І запирають до тюрми, І висмівають нас, і гудять. Бо люди що? Каміння те, Котре, розбурхана весною, Валами котить і несе Ріка розлитая з собою. Не в людях зло, а в путах тих, Котрі незримими вузлами Скрутили сильних і слабих З їх мукою і їх […]...
- Олена довганюк – Благаю тебе, відпусти Благаю тебе, відпусти… В мене сил вже на тебе немає За коротке терпіння прости, Та й воно всіх колись покидає. Тиша та твоя колюча І нестерпна твоя пустота… Чому ж ти на стільки болюча? Чому ти така непроста? Прошу тебе знов, припини! Досить спогадів з мене минулих. Ці тортури свої зупини, Ми про день із […]...
- Богдана Лапченко – А там у мене гори А там у мене гори, В кишенях повно снігу, А за пісками – моря І за житами хліба. В руках важке колосся, В думках одні руїни. Є те, що не збулося, Для чого рушить стіни? І, що було, назавжди Залишиться зі мною. Душа летить у мандри. Життя пливе водою....
- Аналіз вірша “Бажання” Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Містер Коржик – небо чуло наші телефонні розмови Небо чуло наші телефонні розмови Хмари читали усі смс А дощ Йому окрема подяка Приносив мені запах твого тіла А коли осінь зомліла у порожньому сквері І листя одягнулося у прапор Венесуели Все зупинилося На одну мить Та цього було достатньо Аби пірнути в цю вічність В цю жовто-червону блакить порожнього сну І досі не […]...
- Надя Ковалюк – Не треба більше спогадів… Мовчи! Не треба більше спогадів… Мовчи! Хай за плечима стогне й плаче вітер, Допомогти не може він нічим, Що в нашому саду вмирають квіти. Не воруши той день, коли ти йшов, В думках перебираючи причини. У тім, що вічна пам’ять, не любов, Повір, на цій землі ніхто не винен. Ти ще у снах повернешся колись На […]...
- Янгол Коли тобі Страшно, Шукай мене у снах. Мій дім там уже давно. Я в тобі душею й серцем, Щоб бути завжди із тобою. Я став повітрям. Спостерігаю за тобою, Я день і ніч. Так вважаю за потрібне. Заради твого спокою і щастя, Не закривав очей давно. Тому що янголи не сплять....
- Володька Лобода в наші дні Є багато прикладів у літературі, коли образи художніх творів чітко розмежовуються на позитивні і негативні. Читаєш і думаєш: “От би так і в житті!” Тоді можна було б уникнути поганих людей, прогнозувати негативні обставини й обходити їх стороною. Але, на жаль, у житті усе значно складніше. Не відразу побачиш, хто є хто. Тому так часто […]...
- Юлія Кириленко – Лист від музи Я пишу тобі сотні літ, Доки небо світанком тішиться, Доки кров досягає ланіт, Твого тихого раю грішниця. Ти до себе мене візьми, Заварю тобі чаю із м’яти, Замість ковдри укрию крильми, Щоб було тобі солодко спати. Я напою твою пам’ять словом, Чистим словом, без домішок хмелю, І тікатиму завжди раптово, Щоби ти не звикав до […]...
- Максим Рильський – Голос отрути Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю тебе, бо ти чужа коханню, Бо ти мені лишилася одна; Люблю в тобі мою любов останню, Солодкий шум допитого вина....
- З Р. С З РОЗБИТИМ СЕРЦЕМ ПРОКИдАЮСЬ З РОЗБИТИМ СЕРЦЕМ ОдЯГАЮСЬ З РОЗБИТИМ СЕРЦЕМ СЕРЦЕМ ЙдУ І ЇдУ ХОЧ ТВОГО ВЖЕ НЕМА І СЛІдУ ТА ВСЕ ОдНО ЧОМУСЬ ШУКАЮ З РОЗБИТИМ СЕРЦЕМ РОЗМОВЛЯЮ, СМІЮСЬ, АЛЕ НЕ ЗАБУВАЮ АНІ НА МИТЬ дУШЕВНИЙ БІЛЬ А ВІН МЕНЕ НЕ ПОКИдАЄ БУВА, ЩЕ БІЛЬШЕ ЗАБОЛИТЬ СУМНИХ ПІСЕНЬ ВЖЕ НЕ ВМИКАЮ ЗАБ’ЮСЬ В […]...
- Наші автобіографи Наші автобіографи Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми […]...
- Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
- Твір на тему: Наші духовні провідники (книга в нашому житті) Наші духовні провідники (книга в нашому житті) Я не пам’ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, […]...
- Євгенія Огородня – Не тримай Не тримай он я стою На тому краю. Он я руки стискаю Легко так..дихаю Там вже мене не чипають Там нарешті мене не кохають Он я стою, бачиш, над рікою Не тримай своєю тяжкою рукою Я хочу піти від твоєї гіркоти Чуєш, я більше не хочу тебе тримати Он там я жива, а твоя душа.. […]...
- Павло Мовчан – Весняне сонце Тепер навіщо, сонце, ніжності? Немов й не ти мене ізрадило. Відчутні весняні розбіжності, Сумні твої денні оглядини… Смолисті пальці позлипалися, Волосся круто пересолене, П’явки очей порозповзалися – Вже не зв’язати їх і колесом… Неначе суччя з тіла випало – Струмує холод усередину, На вітрі голосно поскрипую, Покреслений уздовжньо крейдою… Тепер ведеш по зморшках променем, Губ […]...
- Хочу пригорнутися до тебе Хочу пригорнутися до тебе, Ти – моя мила, ніжна, дорога… Я для тебе зірву сонце з неба, Для мене ти зірка золота. Поцілую я тебе вустами, Доторкнусь до твоєї руки. Я кохаю тебе до нестями І це триватиме вічність, роки… Я тобою живу, бо ти – ангел! Ти мене розумієш завжди. І коли зустрічаюсь з […]...
- Оля Зайцева – чуєш як вибруньковуються слова? Чуєш як вибруньковуються слова?.. Полудень липня запалює факел блискавкою Дай я нап’юся з неба його стривай Чуй мене зараз я ж бо так близько стою В грудях болить і дихання часом зраджує Певно душа знову виросла в кілька вимірів Мушля свідомості вщент перебовтала райдугу Тілу лишивши десяток несправних димерів Чуй мене серцем слова в анамнезі […]...
- Твір на тему: Наші духовні провідники (Твір-нарис) Кожен з нас шукає вій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой. Обраний ідеал стає провідником і особливо, тоді, коли він духовно багата людина. Для мене ідеалом є Київський князь Володимир Мономах, який сів на великокняжий київській стіл 1113 року. Його дії як князя були спрямовані на зміцнення Київської Русі: […]...
Аналіз вірша олена теліга чужа весна.
Сарказм »