Ольга Анцибор – Ніч

Потяг мчить крізь засніжену ніч,
Він везе мене з рідного міста,
Я із болем своїм віч-на-віч
І думкам в голові моїй тісно.

В скроні стукають сотні питань,
За вікном заметіль не стихає.
В полі сніжнім займається рань,
Але відповідей немає.

Ніч без сну добігає кінця,
До столиці підходить мій потяг.
Без надії дорога оця,
Вихолоджує душу протяг.

Там подруга мене провела,
А в столиці ніхто не стрічає,
В місті тім я щаслива була,
А тепер в нім мій син страждає.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Читати конспект ігор колинець як він жив.
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Ніч
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.