Ольга Анцибор – Разом з тобою

Related posts:

1. Ольга Анцибор – Зустрічі з тобою жду, як свята Зустрічі з тобою жду, як свята, Зсумувалось серце аж до болю Я сказати хочу так багато, Поглядом зустрітися з тобою. Мрію я, що підійду до тебе, Обніму легенько, тепло, ніжно, І прошепочу: – моє ти небо, Ти любов моя, палка й безгрішна. Та скажу я це лише думками, Погляд заховаю аж під вії, Бо нема […]...
2. Ольга Анцибор – Я так за тобою сумую Я так за тобою сумую, Бо жити без тебе не вмію, Я фото твоє поцілую, Тебе ж цілувати не смію. Лиш раз ти дозволив, коханий, Вустами до тебе торкнутись, В солодкім вечірнім тумані Так ніжно до тебе горнутись. Цю мить і це щастя безгрішне Я в серці своїм зберігаю, Так трепетно, палко і ніжно Тебе […]...
3. Ольга Анцибор – Зачарована Я заворожена, Я зачарована, До тебе, гожого, Навік прикована. Очима синіми, Руками грішними, До тебе сильного, До тебе ніжного. Приїдь же, милий мій, Зігрій обіймами. З тобою лихо ми Удвох обійдемо. З тобою довгий час Буду щасливою, Любов впаде на нас Літньою зливою. Впаде рясним дощем І завірюхою, Осіннім листячком, Лиш не розлукою, Лише не […]...
4. Ольга Анцибор – Чекання Я тебе виглядаю, коханий, Із далеких і близьких доріг, Я благаю тебе, довгожданий, Щоб прийшов ти до мене, прибіг. Я крізь дощ простягну тобі руку, Другу руку крізь спеку подам. Перебуду я довгу розлуку, Бурям наперекір і вітрам. І нехай вітер дме тобі в спину, Буря стихне хай, Сонце сія, Щастя й радість безкраю, невпинно […]...
5. Ольга Анцибор – Невезуча Я, як та жінка з пісні, – невезуча, Не таланить мені в житті і край, І навіть там переді мною круча, Де іншим зір милує водограй. Везунчики життям простують легко І без зусиль злітають до висот. А на моїх дорогах хащі й пекло, А на мої стежках поріс осот. Я продираюсь крізь колючі терни І […]...
6. Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
7. Ольга Анцибор – Розчарування Я не чекаю зустрічі з тобою, І радості від зустрічі немає, Бо не прийшлось напитися любов’ю, В душі моїй кохання помирає. В твоїх очах я вже тепла не бачу Кохання не було у нас ніколи, Намалювала я його, неначе Веселку чарівну в зеленім полі. Тебе я вимріяла й наділила Прекрасними, як сонце почуттями. Кохала я […]...
8. Ольга Анцибор – Балада про батька З дитинства раннього я тата все просила: – Ти про війну, татусю, розкажи. Він голову схиляв низенько сиву: – Ні, не питай, дитино, не проси. Чому мовчав мій сивочолий тато, Чому так низько голову схиляв? Було питань у мене так багато, А він – кричав ночами, вдень – мовчав. Лиш потім, вже через багато років, […]...
9. Ольга Анцибор – Світло любові Я тебе приворожила, Я тебе причарувала. Тобі темними ночами Своє серце віддавала. Віддавала своє тіло, Відкривала свою душу. Час пройшов, ніч пролетіла, Я ж тепер страждати мушу. Я страждаю-бо кохаю, Я сумую-бо розлука, Чи надовго, я не знаю, А в душі солодка мука. В серці туга за тобою, В грудях щем, в душі вагання, Щастя […]...
10. Ольга Анцибор – душа Кохання палало, кохання горіло, І душу самотню воно мені гріло. Я в небо злітала на крилах прозорих, Світив мені місяць, всміхалися зорі. Я ніжність в очах твоїх бачила, любий. Та раптом розлука, як чорная згуба, Камінням упала, стрілою злетіла, Коханню тендітнії крила побила. Взяла й понесла тебе в дім твій далекий, Ти з нею полинув, […]...
11. Ольга Анцибор – Не пара Ми зустрілись з тобою, Наче радість з журбою, Довго-довго в розлуці жили. Ти хотів мандрувати, Я хотіла співати, Ми по різних дорогах ішли. А тепер ми не пара, Ми давно вже не пара І росточок кохання зачах. Смак гіркий поцілунку, Як отруйного трунку, Догорає у нас на вустах. Я забуду образи, Не згадаю ні разу, […]...
12. Коли б я знав, що розлучусь з тобою… – Олесь Олександр ** Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах блукатиму літа; Коли б я знав про муки люті, Про сміх і глум на чужині, Що в мене будуть руки скуті І в мури замкнені пісні, – Я попрощався б хоч з тобою, До […]...
13. Ольга Анцибор – Я брела по життю Я брела по життю, Як в тумані густому, Зачепитись душею За щось не могла. Сум, печаль і турботи Були в дні новому, А в прожитім – Самотність, що поруч ішла. Я забула, що радість Тепло і кохання, А не тільки страждання Живе на землі. Не було вже надій, Не було сподівання, Тільки зморшки глибокі Лягли […]...
14. Ольга Анцибор – Крізь снігопад… (переклад з Андрея дементьева) Крізь снігопад Пробився ранок. Дерева тихо так стоять, І, засмутившись наостанок, Готуються убір мінять. І серед чарівного бігу Всі щастям спільним сповнені, Із білого полону снігу Вступаєм в царство тиші ми. На лижах ти летиш неначе У тишу снігу- Навздогад. І я тебе уже не бачу Крізь снігопад, Крізь снігопад....
15. Ольга Анцибор – Рідний дім Вишня цвіте біло пінно, Землю вкрива пелюстками, Хочу хоч на хвилину В рідний наш дім, до мами. Двір і батьківський ганок, Стежка між трав шовкових, Сонце дарує ранок І аромат медовий. Квітне тюльпан багряно, Білих нарцисів хмарка, Роси, що впали рано, Жадібно п’є фіалка. Лину до отчого дому, В домі від щастя тісно, Радість живе […]...
16. Елизавета Замана – пів року ми з тобою розміняли Пів року ми з тобою розміняли За вікнами різні міста Ми говорили ночами і днями Днями й ночами без перестану Ми завжди були дуже різні І це не змінилося з часом Я не переношу у фільмах різнІ Ти ніколи не ставиш ком Ставиш крапки Між нас не одну, а три І разом ми допоки У […]...
17. Ольга Анцибор – Життя Мудрість життєва і щастя кохання, Радість від зустрічі, біль розставання, Сльози вдови, сміх дитини малої, Взимку сніги, первоцвіти весною. Осінь бурштинами листя фарбує, Літо веселками зір нам милує, Дівчина сонце затьмарить красою, Станом струнким. золотою косою. Все це життя – швидкоплинне і чисте, Це почуттів кольорове намисто, Лине життя, швидко вгору злітає, В різних людей […]...
18. Ольга Анцибор – дар Божий Зі мною вперше за життя Трапилось диво – я віршую, Найкращі в світі почуття Я прославляю і віншую. Так довго десь дрімало все В моїй душі, в її глибинах. Слова відточені несе Моїх віршів ріка невпинна. Я славлю труд, любов, красу. Слова збираю по краплині. Здається – крила піднесу І пташкою у вир полину. Ці […]...
19. Ольга Анцибор – Вишиванка Я тримаю в руках вишиванку, Квіти пещу, неначе у сні – Мама шила до самого ранку І співала сумнії пісні. Я пісні ті душею вбирала І співала із мамою вдвох, Нитку мамі у голку вселяла І дивився на нас з неба Бог. Ось і доня моя в вишиванці, Що зіткала бабуся із снів, Посміхається сонечку […]...
20. Ольга Анцибор – Хлопчик мій горобчик Хлопчик мій горобчик, Пташенятко миле, Якби ти дозволив – Я б тебе любила. Стежечка-стежинка Лісом пробігала. Якби ти дозволив – Я б тебе кохала. Ти не дозволяєш, Мене не кохаєш, Молоду дівчину За дружину маєш. Дубок зелененький Над річкою в’ється, Болісно серденько В моїх грудях б’ється. Я його благаю, Не бийся, не треба. До мого […]...
21. Ольга Анцибор – Нічний дзвінок Телефон захлинався знову, Сон тривожив пронизливий звук. – Так! – Це ти? – і образливе слово Враз злетіло з невидимих вуст. Жінка відповіді не чекала, Був брутальним її монолог, Вона плакала і проклинала Люті в голосі стало б на двох. – Ну, послухай же! Зупинися! Хто ти? Що ж тобі так болить? – Та прокляття […]...
22. Ольга Анцибор – діти мої Життя іде, тече, летить, Хворіють доньки, син чекає. Як серце матері болить Ніхто з дітей цього не знає. Не треба знати їм цього, Нехай живуть, життю радіють. Вони – цвіт серденька мого, Про долю їм щасливу мрію. До них я сонце прихилю, У спрагу їм джерельцем стану. Я так дітей своїх люблю, Що зірку їм […]...
23. Павло Мовчан – Вихід (“Слідком за тобою… “) Слідком за тобою і дзеркало вийшло із рами, І світло втяглося у крапку і зникло – нема… Лиш дихає холод з квадратної ями, Немов у розбите вікно проломилася чорна зима. І знав я, що яма – це межі моєї журоти… Колись осягав я у захваті межі утіх. А нині, а нині – мороз видихаю із […]...
24. Ольга Анцибор – доля Ніч темна за вікном і тиша, тиша, Природа спить, земля легенько дише, А я з вікна цю тишу споглядаю І спогади в душі перебираю. Враз ожили вони і ятрять душу, Я перебрати їх до ранку мушу. Дзвенять у серці пам’яті дзвіночки, А на щоках два зрадливі струмочки. Доріг я безліч по життю сходила, Десь ненароком […]...
25. Ольга Анцибор – доньці Євгенії Я вітаю доню з днем народження, Вірші їй пишу до цього дня. Їй бажаю я стрімкого сходження До вершини слави й визнання. Щоб граніт науки гризла легко, І щоб всюди зіркою була, Щоби для свого козака-легіня Пишною трояндою цвіла. Щоб була веселою, привітною, По життю упевнено ішла, Щоби шлях твій встелений був квітами, А хвороба […]...
26. Ольга Анцибор – Пам’яті Олени Теліги Іду по Києву, іду я по столиці Широка вулиця, машини, люди, гам. Ти тут жила, красуне-чарівнице, І вулиця тепер з твоїм ім’ям. А ось і Бабин Яр. Полита кров’ю, Здається, й досі стогне тут земля. Ти тут загинула і ми з любов’ю Приходимо сюди зблизька й здаля. І я прийшла, Оленочко, до тебе, Любов тобі […]...
27. Ольга Анцибор – Сніг Твої сліди засипав сніг. Ти був в моїм житті, чи снився? Твій образ наяву чи в сні В тумані сивім розчинився? В моїй душі щемка печаль, Сум, гіркота і спогад грішний, І жаль мені, так щиро жаль, Що сніг засипав погляд ніжний. Не бачу вже твоїх очей, Лиш голос чую в телефоні, І тане шал […]...
28. Ольга Анцибор – Помилка Стою з тобою в соняшниках пишних, До тебе пригортаюсь жартома, Пробач, коханий, що усе так вийшло, Помилки припустилась я сама. Помилка, що тебе я покохала, Помилка, що про це тобі кажу, Не жартома тебе я обіймала, Мені здавалось – світ в руках держу. Мені здалося – сонце прихилилось, Побачила я небо в тих очах, Що […]...
29. Ольга Анцибор – дорога в самотність Так чекала кохання, Так хотілось весни. Та роки все летіли, Наче віщії сни. Із спекотного літа Раптом виринув ти, Та до осені разом Не змогли ми дійти. Не розвіяв самотність, Тугу не розігнав, Мовби метеоритом Моїм серцем промчав. Ніжно перса погладив, Ледь торкнувся чола, І дорога далека За тобою лягла. Ця дорога в самотність, Ця […]...
30. Ольга Анцибор – Жіноча дружба Кажуть не буває між жінками дружби Я в це не повірю, ось що вам скажу, Якщо раптом стане тяжко і сутужно, Зразу ж до подруги плакатись біжу. Подруга розрадить, подруга пригорне, Розжене подруга прикрощі й жалі. Разом ми забудем усе лихо чорне І вже сміємося як діти малі. Разом ми поплачем, разом заспіваєм, Про дітей […]...
31. Ольга Анцибор – Зірка З неба темного зірка падає, Перерізала неба гладь, Листопадами, зорепадами, Ген за обрій літа летять. Я ту зіроньку, я ту іскорку В пожовтілій траві знайду. До берізки золотолистої Зачарована підійду. – Ти, берізонько, ти, лебідонько, Ти літа мої зупини, Горе тяжкеє, лиху бідоньку Із життя мого прожени. Білокора моя перлиночко, Ти розрадь мене, щось скажи, […]...
32. Ольга Анцибор – Нектар кохання Ми кохання нектар Смакували з тобою, Був солодким, як мед Цей чарівний напій. Був гарячим, як жар, Був сумним, бо з журбою, Був холодним, як лід Трунок цей чарівнийє Ми на крилах кохання У небо злітали, І на землю, як ласку Скидали зірки. Ми, сп’янілі бажанням, Хмаринками стали І полинули в казку На довгі роки....
33. Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
34. Ольга Анцибор – Ніч Потяг мчить крізь засніжену ніч, Він везе мене з рідного міста, Я із болем своїм віч-на-віч І думкам в голові моїй тісно. В скроні стукають сотні питань, За вікном заметіль не стихає. В полі сніжнім займається рань, Але відповідей немає. Ніч без сну добігає кінця, До столиці підходить мій потяг. Без надії дорога оця, Вихолоджує […]...
35. Ольга Анцибор – Щастя земне Радість моя єдина, Сонце моє ясне, Ти – моя гожа дитина, Щастя моє земне. Зірка на небосхилі, На пелюстках роса, Очі кохані, милі, А в тих очах сльоза. Переживу розлуку, Перетерплю печаль, Перестраждаю муку, Пережалію жаль. Горлицею полину, Чайкою вдалечінь, Сяду і відпочину Я на твоїм плечі. Чаєчку ти впізнаєш, І захистиш мене. Ти ж […]...
36. Ольга Анцибор – Вчительці Дорога Мотроно Миколаївно, Незабутня вчителько моя. Це до Вас, моя кохана ластівко, Серцем і душею лину я. Я прийшла подякувати щиро За прекрасний благородний труд. Зичу Вам здоров’я, щастя, миру, Правнуки щоб народились тут. Ми самі уже життям побиті, Фарбою маскуєм сивину, Та для Вас ми завжди милі діти, З Вами зустрічаємо весну. Хай цих […]...
37. Ольга Анцибор – Жінка Жінка йде по вулиці красива, Впевнена й легка її хода. Жінка йде по вулиці щаслива, Вже не юна – просто молода. Рання сивина лягла в волосся, Сум і радість хлюпають з очей, В тих очах я бачу, чи здалося Світло дня і темряву ночей. Ближче підійшла – ні, не здалося, Жінка і весела і сумна, […]...
38. Ольга Анцибор – Заздрість В багатстві й розмаїтті почуттів Я перевагу віддаю коханню, Але і співчуття й правдивий гнів В житті займають місце не останнє. Ціную вірність я і щиру радість, Любов до ближніх, відданість ціную. Ненавиджу і зневажаю заздрість, Ту чорну заздрість, що життя руйнує. Нещасні всі, що заздрістю хворіють Вона їм душу їсть, як ржа залізо. Радіти […]...
39. Ольга Анцибор – Нова подруга Я подругу нову собі знайшла, Неначе все життя до неї йшла. Усмішка – сонце, зорі – оченята, До праці й до пісень вона завзята. Красива, мила, а душа – перлина, Прекрасна мати, віддана дружина. Як же мені в житті поталанило, Що я чудову жінку цю зустріла. Давай співати разом, не журитись, Не плакати давай, а […]...
40. Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...