Ольга Анцибор – Заздрість

Related posts:

1. Ольга Анцибор – діти мої Життя іде, тече, летить, Хворіють доньки, син чекає. Як серце матері болить Ніхто з дітей цього не знає. Не треба знати їм цього, Нехай живуть, життю радіють. Вони – цвіт серденька мого, Про долю їм щасливу мрію. До них я сонце прихилю, У спрагу їм джерельцем стану. Я так дітей своїх люблю, Що зірку їм […]...
2. Твір на тему: Заздрість Безперечно, одна з найгірших людських вад – це заздрість, тобто ревносте ставлення до надбань і досягнень інших. Саме через заздрість у цьому світі коїться найбільша кількість злочинів, відомі навіть випадки, коли через заздрість брат вбивав брата. Чому це так? Спробуємо з’ясувати. Почуття заздрості виникає у людини, коли хтось із її знайомих здобуває собі те, про […]...
3. Ольга Анцибор – Вірші як птахи Коли життя висить на волосині, По-іншому ти дивишся на світ. І прагнення в душі твоїй єдині – Залишити в житті помітний слід. Нащадкам заповісти всі надбання, Любов їм передати до краси. Навчити дружбу берегти, кохання, Радіти кожній крапельці роси. Що ж я вам лишу, діти мої милі? Багатства я в житті не нажила, Лише вірші, […]...
4. Ольга Анцибор – Вірші Подруга мене якось запитала Де в мене здібності такі взялись? І чи раніше я вже щось писала, Чи несподівано ці вірші полились? Мені й самій цього не зрозуміти, Я думаю про це з недавніх пір. А вірші йдуть і ніде їм подітись, Вони самі лягають на папір. Вони летять, наче пташки до неба, Вони пливуть, […]...
5. Ольга Анцибор – Моя Україна Є на світі прекрасна країна, Де мій дід народився і я. Батьківщина моя – Україна, Славна, вільна, квітуча земля. Мова лагідна в нас, солов’їна, Як джерельце дзвінкої краси, Під вікном кучерява калина, Хилить віти, важкі від роси. В полі жита колосся налите, В лісі сосни й могутні дуби, А в колисці дитятко сповите, Хай воно […]...
6. Ольга Анцибор – Благання Подаруй мені щастя краплинку, І хоч трішечки радості дай. Ти змахни мені з вії сльозинку, Покохай же мене, покохай. Простягни мені руку, коханий, Доторкнися до серця мого. Мій єдиний, мій любий, жаданий Так чекаю кохання твого. І хоч як я тебе не благаю, Не молю тебе навіть вві сні, В твоїм серці кохання немає, Не […]...
7. Ольга Анцибор – дар Божий Зі мною вперше за життя Трапилось диво – я віршую, Найкращі в світі почуття Я прославляю і віншую. Так довго десь дрімало все В моїй душі, в її глибинах. Слова відточені несе Моїх віршів ріка невпинна. Я славлю труд, любов, красу. Слова збираю по краплині. Здається – крила піднесу І пташкою у вир полину. Ці […]...
8. Ольга Анцибор – Невеселі вірші Виллю в віршах своїх біль і тугу, Невеселі це будуть вірші. Я відкрию тобі, як найкращому другу, Таємницю своєї душі. Я кохала так палко і ніжно І безмежно щаслива була, Розцвітало кохання трояндою пишно, Я його в своїм серці несла. Та настала пора, ти поїхав, Кілометри між нами лягли, І нема мені щастя, нема мені […]...
9. Ольга Анцибор – Помилка Стою з тобою в соняшниках пишних, До тебе пригортаюсь жартома, Пробач, коханий, що усе так вийшло, Помилки припустилась я сама. Помилка, що тебе я покохала, Помилка, що про це тобі кажу, Не жартома тебе я обіймала, Мені здавалось – світ в руках держу. Мені здалося – сонце прихилилось, Побачила я небо в тих очах, Що […]...
10. Ольга Анцибор – Балада про батька З дитинства раннього я тата все просила: – Ти про війну, татусю, розкажи. Він голову схиляв низенько сиву: – Ні, не питай, дитино, не проси. Чому мовчав мій сивочолий тато, Чому так низько голову схиляв? Було питань у мене так багато, А він – кричав ночами, вдень – мовчав. Лиш потім, вже через багато років, […]...
11. Ольга Анцибор – душа Кохання палало, кохання горіло, І душу самотню воно мені гріло. Я в небо злітала на крилах прозорих, Світив мені місяць, всміхалися зорі. Я ніжність в очах твоїх бачила, любий. Та раптом розлука, як чорная згуба, Камінням упала, стрілою злетіла, Коханню тендітнії крила побила. Взяла й понесла тебе в дім твій далекий, Ти з нею полинув, […]...
12. Ольга Анцибор – Ода подрузі Я про жіночу дружбу вже писала Та тема ця хвилює мене знов, У всі часи я дружбу шанувала – Це як води ковток, це як любов. Я рада, що таку подругу маю, З якою в бій і в розвідку піду. Я Господу молюсь, його благаю, Щоб дав їй щастя, щоб відвів біду. Ця жінка ділова, […]...
13. Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
14. Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...
15. Ольга Анцибор – Господи, я дякую тобі Господи, я дякую тобі За твоє святе благословення, Дав мені ти сльози у журбі, І кохання дав як одкровення. Ти створив мене таку не схожу На подруг моїх і на людей Врівноважених як день погожий, Чи похмурих, як сльотавий день. У моїм житті-калейдоскопі Змінюється все, як круговерть, Сльози й сум розвіються, як попіл, Щастям серце […]...
16. Ольга Анцибор – Ніч кохання Я мрію про шалену ніч кохання, Я нею марю і покірно жду. Поклич мене вночі, чи може зрання І я до тебе прилечу, прийду. Між нами відстань – кроками не змірять, Та серце вмить її перелетить, Воно ж кохає віддано і щиро Та від розлуки довгої болить. Розлука ця закінчиться вже скоро, І я приїду […]...
17. Ольга Анцибор – С. І В слухавці твій голос пролунав, В серці зачепив струну печальну. Ти колись кохання розтоптав, І мене ти відштовхнув безжально. Ким тоді для тебе я була? Та ніким, ну просто так – знайома, Я ж страждала, спати не могла, Цілу ніч блукала я по дому. Дім порожній, по кутках печаль, І самотність загляда у вікна. А […]...
18. Ольга Анцибор – Сніг Твої сліди засипав сніг. Ти був в моїм житті, чи снився? Твій образ наяву чи в сні В тумані сивім розчинився? В моїй душі щемка печаль, Сум, гіркота і спогад грішний, І жаль мені, так щиро жаль, Що сніг засипав погляд ніжний. Не бачу вже твоїх очей, Лиш голос чую в телефоні, І тане шал […]...
19. Ольга Анцибор – Хлопчики-соколики Хлопчики-соколики, Дорогі хлоп’ята, Як мені не хочеться, Вас самих лишати. Буду про вас думати, Буду сумувати, Привезу гостинця вам, Як буду вертатись. Пам’ятайте й ви мене, Згадуйте частенько, Розставання буде в нас Зовсім коротеньким. Я приїду ввечері, Примчуся скоренько, Стрінуть мене хлопчики, Зайчики рідненькі. Поцілую ніжно вас Пригорну до серця. А якщо нашкодите То задам […]...
20. Ольга Анцибор – Лист коханому (новела) Привіт сонечко моє, щастя моє! Наша розлука така довга і болісна, так хочеться її скоротити і я вірю, що мій лист зробить розлуку коротшою. Вже давно сиджу я над відкритим зошитом і не можу зібрати думки докупи. Вони рояться в голові, наскакують одна на одну, а мені необхідно припинити їх хаотичний танок, щоб так […]...
21. Ольга Анцибор – Рідне місто моє Я заблукала у часі і в просторі, Йду я по місту, по вулиці йду, Десь тут мій дім, і знайти його просто так, Я пошукаю і може знайду. Місто моє, таке рідне і затишне, Сквери і вулиці, річка й мости, Я заглядаю у день його завтрашній, Дім свій у ньому я хочу знайти. Та не […]...
22. Ольга Анцибор – Разом з тобою Дай мені щастя із вуст твоїх пити, Душу в очах твоїх синіх втопити, Дай цілувати тебе до нестями, Днями й ночами, палкими ночами. Хочу тобі своє серце віддати, Разом з тобою світанки стрічати, Разом з тобою, узявшись за руки, Вдвох по життю йти, крізь радість і муки. Вдвох до останку, удвох без зупину В люті […]...
23. Ольга Анцибор – Невезуча Я, як та жінка з пісні, – невезуча, Не таланить мені в житті і край, І навіть там переді мною круча, Де іншим зір милує водограй. Везунчики життям простують легко І без зусиль злітають до висот. А на моїх дорогах хащі й пекло, А на мої стежках поріс осот. Я продираюсь крізь колючі терни І […]...
24. Ольга Анцибор – Художник Є в мене дві картини на стіні, Їх мій онук подарував мені, Він сам картини ці намалював, І в них свою дитячу душу вклав. Душа твоя вся сповнена краси, Ти її людям віддавай, неси. Яскраве сонце й дощик намалюй, Красу бентежну людям подаруй. На полотні усміхнені дівчата, В воді блакитній жовті каченята, Палітра фарб милує […]...
25. Ольга Анцибор – Нова подруга Я подругу нову собі знайшла, Неначе все життя до неї йшла. Усмішка – сонце, зорі – оченята, До праці й до пісень вона завзята. Красива, мила, а душа – перлина, Прекрасна мати, віддана дружина. Як же мені в житті поталанило, Що я чудову жінку цю зустріла. Давай співати разом, не журитись, Не плакати давай, а […]...
26. Ольга Анцибор – доля Ніч темна за вікном і тиша, тиша, Природа спить, земля легенько дише, А я з вікна цю тишу споглядаю І спогади в душі перебираю. Враз ожили вони і ятрять душу, Я перебрати їх до ранку мушу. Дзвенять у серці пам’яті дзвіночки, А на щоках два зрадливі струмочки. Доріг я безліч по життю сходила, Десь ненароком […]...
27. Ольга Анцибор – Я брела по життю Я брела по життю, Як в тумані густому, Зачепитись душею За щось не могла. Сум, печаль і турботи Були в дні новому, А в прожитім – Самотність, що поруч ішла. Я забула, що радість Тепло і кохання, А не тільки страждання Живе на землі. Не було вже надій, Не було сподівання, Тільки зморшки глибокі Лягли […]...
28. Ольга Анцибор – Зустріч в дорозі Перон ряснів людьми. Щойно динамік гугнявим застудженим голосом сповістив про прибуття електропотяга, якого з нетерпінням чекав людський натовп. Хтось побіг по перону назустріч потягу, що виповзав з-за горизонту, мов велика сороканіжка. Я спокійно спостерігала за двома жіночками, що давно привернули мою увагу. Старша була середнього зросту, трохи повновида білявка, а молодша – висока і струнка […]...
29. Ольга Анцибор – Чудесний сон Я сон сьогодні бачила чудесний: Мовби озера, ріки і моря Ввібрали в себе всю блакить небесну, В шовкові шати одяглась земля. Стояла я, ще юна, й милувалась Красою неземною, раєм тим, А хмара чорна тихо насувалась, Тумани залягли, мов сизий дим. І я в одну хвилину постаріла, І погляд мій щасливий враз погас, І коси […]...
30. Ольга Анцибор – Ніч без сну Після спекотного літнього дня вечір здавався дуже прохолодним. В майці та коротеньких шортах вже було зябко, аж мурашки ганяли по оголеному тілу. Хотілося до хати, під ковдру, з пультом в руці відволіктись на чуже життя на екрані, бо своє – гірке й безрадісне, з постійними невдачами та ляпасами – набридло. А сьогодні ж неділя, і […]...
31. Ольга Анцибор – Нічний дзвінок Телефон захлинався знову, Сон тривожив пронизливий звук. – Так! – Це ти? – і образливе слово Враз злетіло з невидимих вуст. Жінка відповіді не чекала, Був брутальним її монолог, Вона плакала і проклинала Люті в голосі стало б на двох. – Ну, послухай же! Зупинися! Хто ти? Що ж тобі так болить? – Та прокляття […]...
32. Ольга Анцибор – Життя Мудрість життєва і щастя кохання, Радість від зустрічі, біль розставання, Сльози вдови, сміх дитини малої, Взимку сніги, первоцвіти весною. Осінь бурштинами листя фарбує, Літо веселками зір нам милує, Дівчина сонце затьмарить красою, Станом струнким. золотою косою. Все це життя – швидкоплинне і чисте, Це почуттів кольорове намисто, Лине життя, швидко вгору злітає, В різних людей […]...
33. Ольга Анцибор – Мамині чорнобривці Чорнобривці цвітуть біля хати, Ароматом п’янять білий світ, Їх старенька насіяла мати, Гріє мамину душу їх цвіт. А душа у матусі як сонце, Випромінює море тепла, Бо вона – як у Всесвіт віконце, Бо вона як планета мала. І на тій на планеті прекрасній, І в великому Всесвіті тім Дітям маминим тепло та ясно, Кожен […]...
34. Ольга Анцибор – Я хочу тобі вірші почитати Я хочу тобі вірші почитати, Щоб ти послухав, серденько моє. І про любов свою тобі сказати, Та все щось заважає, не дає. Можливо гордість, може небажання, А може страх, що висмієш мене. Вже зовсім сил немає на чекання, А муза все вперед мене жене. Диктує вірш, пронизаний коханням, Нашіптує слова: – люблю, люблю. І тіло […]...
35. Ольга Анцибор – Невідправлений лист (переклад з Андрея дементьева) Твоїм сльозам довіри вже нема, Твої слова у спогади відходять, І тільки там тепер їм є ціна, Бо в серці вони місця не знаходять. Твоїм очам довіри вже нема, Як бути душам, тугою прошитим, І хоч пройшла вже не одна зима, Я залишаюсь віч-на-віч з прожитим....
36. Ольга Анцибор – Побачення з сином Я їду на побачення до сина, Під брамою в’язничною стою, Коли ж вона настане та година, Що обніму кровиночку свою. П’ять літ я вже сюди топчу стежину, В колючим дротом оповитий дім. За що страждаєш, мій коханий сину, Чию вину спокутуєш ти в нім? Терпи, мій сину, цю лиху годину, Колись таки ж настане їй […]...
37. Ольга Анцибор – Любов тут не живе Електричка наближалася до столиці. Надія нервувалася. Вона їхала на нову роботу. На жаль, відпочинок після п’ятнадцять діб попередньої роботи був зовсім коротким – лише чотири дні. Не встигла відіспатися, насолодитися тишею і знову вперед – в невідомість. Цього роза робота чекала не в Києві, а в “Царському Селі”, за кілька десятків кілометрів від столиці. Нові […]...
38. Ольга Анцибор – Ніч Потяг мчить крізь засніжену ніч, Він везе мене з рідного міста, Я із болем своїм віч-на-віч І думкам в голові моїй тісно. В скроні стукають сотні питань, За вікном заметіль не стихає. В полі сніжнім займається рань, Але відповідей немає. Ніч без сну добігає кінця, До столиці підходить мій потяг. Без надії дорога оця, Вихолоджує […]...
39. Ольга Анцибор – Пам’яті О. О Олександр Омельченко – ім’я це Пам’ятає кожен, хто хоч раз Цей поріг переступав, одначе, Вже його немає серед нас. Ми сумуєм і баян скучає, Вже ніхто до рук його не брав, Бо ніхто вже, мабуть, не заграє Так, як Олександр на ньому грав. Чи концерт, чи просто вечорниці, Зустріч друзів десь під вечорок, Грав він […]...
40. Ольга Анцибор – Розчарування Я не чекаю зустрічі з тобою, І радості від зустрічі немає, Бо не прийшлось напитися любов’ю, В душі моїй кохання помирає. В твоїх очах я вже тепла не бачу Кохання не було у нас ніколи, Намалювала я його, неначе Веселку чарівну в зеленім полі. Тебе я вимріяла й наділила Прекрасними, як сонце почуттями. Кохала я […]...