Пандора
Самотня. Лягаєш інієм на вії.
І сотні слів, у слід тобі дарують.
Ввесь світ лежить, спіткнувшись в безнадії.
Боги над ним, безсмертність констатують.
Давайте вирок, карателі і кати.
Створіть, безмежні війни і роздори.
Хай ви боги, титани і солдати.
Не втримати, вам погляду Пандори.
Сам жнець, кидає свої коси.
І милує, порушує закон.
Скриня нам, це смертність, білі грози.
Та ми величимо, будуєм пантеон.
До ніг твоїх, підносим мертві квіти.
А ти твори, пиши свої сувої.
Де всім прийдеться, боротися, жаліти.
Усі
Забудуть, назавжди твоїх творців.
Тих, двох, жителів Едема.
Семи, елладських мудреців.
Той хрест, подібний до тотема.
Забудуть, тих тисячу ночей.
І ту одну, у царському гаремі.
І плин віків, незбагнених речей.
І сон, в червоному теремі.
Хрестоносцями, вмираючи від ран.
Яблук у скриню, кинуть на століття.
Уже не віручи, у Біблію й Коран.
Могилами, дістануть підборіддя.
Убють, поцілунками отрути.
Не повернути, дух старовини.
Усі старці, покриються від смути.
Збери плоди. Збирателька вини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Анна Лисенко – А якщо серйозно А якщо серйозно, то нічого серйозного. Я виживаю. Ти вчив дзвонити по нагальній потребі, І важко усвідомити, Що дзвонити, по суті, не треба. Все дуже просто. Дорога завжди веде в небо, Або в Рим. Але краще в небо, Там світло і там мій дім. Якщо серйозно, то кожен день – пекло. Як думаєш, це причина […]...
- Анастасія Кравець – Переродилась! Квітла, раділа сонячним ранкам і куштувала соки життя. Окутувала ароматами кохання й ніжності твою свідомість. Віддавала себе тобі: повністю, безкорисливо, без останку. Палала зорею в темному обрії небес. Та враз!… Обірвалася струна моїх надій і твоїх спогадів. Забракло життєдайних сил у твоїх чашах для моєї душі, зникла жага до життя. Мліла без пристрасних цілунків, насолоджувалась […]...
- Петро Радейко – Коли настане тиха ніч Коли настане тиха ніч, Торкнеться спогад твоїх віч І ти забудеш про життя, Ввійдеш у човен каяття, І попливеш у синь очей, У нескінченну даль ночей, На хвилі гребені зійдеш, Руками зорі обіймеш І поцілуєш небеса, – Поглянь же днесь! Яка краса! Я там бував, і там я зріс… Де схил – сто сил, де […]...
- Наталя дворнік – Сонце без неба Там, де ми боронили себе від сторонніх очей, Там, де кисень був зайвим для дихання серцем, Там, де горіло багаття наших останніх ночей, Де шепіт лишився освяченим місячним окрайцем. Там, де в твоїх руках я захлиналась від бажань, Де губи розпухли від твоїх скоро останніх цілунків, Де готова була розчинитись в тобі без вагань, Там […]...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
- Кость Москалець – Це старе кіно про двох самотніх людей Це старе кіно про двох самотніх людей Які ціле життя шукали одне одного і не знаходили А коли вони нарешті зустрілися То злякалися свого щастя і все закінчилося дощем Довго палають порожні екрани Ми не відводим очей Гаснуть повільно барвисті реклями Цих страшних ночей Цих важких ночей Це старе кіно про страх перед щастям Про […]...
- Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
- Ольга Анцибор – Сніг Твої сліди засипав сніг. Ти був в моїм житті, чи снився? Твій образ наяву чи в сні В тумані сивім розчинився? В моїй душі щемка печаль, Сум, гіркота і спогад грішний, І жаль мені, так щиро жаль, Що сніг засипав погляд ніжний. Не бачу вже твоїх очей, Лиш голос чую в телефоні, І тане шал […]...
- Я не напишу віршів про тебе Я не напишу віршів про тебе. Думати не буду про колір твоїх очей. І зустрічей наших мені вже не треба Серед пустих і не наших ночей. Сонце ніби утратило колір, Воно вже ніколи не буде твоїм. Душі наші стоять напівголі У тихому страсі жахливих снів. Серце рвалося з моїх грудей, Капали сльози і волосся сивіло. […]...
- Алла Жабокрик – я серце стер у пошуках тебе Я серце стер у пошуках тебе Я губи пік об інших, не коханих Я їм читав надвечір щось святе А потім пив. і днями. і ночами. Я виглядав у них одну тебе Я був сліпий до їх шальних очей В поривах жити, я боявсь померти Бо в світі цім ще не відчув тебе Для тебе […]...
- Мозолевський Борис – Через роки За О. Блоком І знов, сяйнувши з вінець винних, Ти пропекла мене наскрізь Дитинним зламом вуст невинних У водограї чорних кіс. Я поринаю в темні трунки І знову п’ю з твоїх очей Забуті сни про поцілунки, Про білі віхоли ночей. І ти смієшся переливне, І грає чаша золота. І стан твій в хутрах соболиних Блакитний […]...
- Дмитро Загул – Наш день Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш день – як маків цвіт: Отрута в ньому й сім’я… Вбивали нам у тім’я Ті цвяшки вже з давніх літ. Наш день – як маків цвіт, Того-то ми мов сонні, Мов сонні-непритомні, Мов п’яні тисячу […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Зелена віра Зелений бог рослин і звірів Учить мене п’янкої віри, Релігії ночей весінніх, Коли прапервні у кипінні, У вічній зміні все незмінні. (Релігії ночей кипучих, Коли гримлять рослинні тучі). Зелений бог буяння й зросту Зітре на попіл мої кості, Щоб виростало, щоб кипіло П’янких рослин зелене тіло. Хто ти, що клониш чола куряв, Вогонь, чи бог, […]...
- Олена довганюк – Я хочу назавжди з тобою лишитись Я хочу назавжди з тобою лишитись, Щоб дихати твоїм теплом, У твої очі глибокі дивитись І бачити усмішку знов. Я хочу так міцно тебе обійняти, Щоб чути серцебиття. Я хочу твоєю частинкою стати, Віддати тобі все життя. Я хочу всю душу тобі присвятити, Вірші всі свої і пісні І, знаю, не можна нічим замінити З […]...
- Герасим’юк Василь – Видихну серед ночі Іванові Царинному Видихну серед ночі В мокрих дерев стіну: Лісе, бездомний отче, Маємо ніч одну. Зникло і соло вовче З мокрих твоїх сторіч. Лісе, бездомний отче, Маємо тільки ніч. Вмію налити жовчі В нашу самотину. Лісе, бездомний отче, Маємо ніч одну. Маю я, смертний, очі: Стільки у тьмі облич!.. Лісе, бездомний отче, Нам не прожить […]...
- Андрій Любка – Петрові Мідянці Келих, чарка – вже по косовиці, В сутінках дріма гірський сувій… Наче рідкісні на плаєві косиці, Пишеш тексти зболені свої. Може дощ багаття загасити, Може бити у лице навскіс. В темряві горять твої молитви, До богів і гір, і до беріз. Там, де суть і сутінь творять сутність, Де дерев затихлі ланцюги, Там живе тендітна […]...
- Микола Вінграновський – Пам’яті кінооператора Миколи Бикова Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни: Де кратер бджоли? де життя синій кратер? Тебе обнімаю в обіймах війни, Один, як ніколиньки, мій оператор. На споді землі, де лиш темінь живе, – Де кратер ночей? де життя лютий кратер? Солом’яний місяць і сіє, і жне Один – нікогісінько – мій оператор. Шинеля і фрак, блуза […]...
- Дмитро Павличко – “Твоїх долонь сяйлива лодь… “ Твоїх долонь сяйлива лодь Несе в космічному просторі Моєї мислі дивну плоть, Мов блиск вітрильника на морі. А на землі, як ночі сміх, Пожежа в лісі заряхтіла: То іскри дотиків твоїх Звіває вітер з мого тіла....
- Людмила Васильєва – Ніжність Велику ніжність і любов несу до тебе В своїх долонях..Тихий дзвін лунає з неба, То янголи у дзвони б’ють в дзвіницях зрання, Благословляє сам Господь святе кохання.. Благословляє нас Господь, і сходить сонце, З ним уривається Весна до нас в віконце. Ти почуваєш, раптом щось забилось серце? Через весну, що ллє тепло, як із відерця! […]...
- Анастасія Кравець – В очах твоїх тепла нема В очах твоїх тепла нема: Скляні фотошедеври!.. В очах твоїх сумна зима: Щасливі дні померли… Веселий день, веселий сон – У спогадах лілеї!.. Тужливу пісню в унісон Сурмлять шпаки-орфеї.....
- Василь Стус – Менi здається, що живу не я Менi здається, що живу не я, А iнший хтось живе за мене в свiтi В моїй подобi. Нi очей, нi вух, Нi рук, нi нiг, нi рота. Очужiлий В своєму тiлi. I, кавалок болю, I, самозамкнений, у тьмущiй тьмi завис. Ти, народившись, виголiв лишень, А не прирiс до тiла. Не дiйшов Своєї плотi. Тiльки перехожий […]...
- Катя Гуйван – Всі речі набувають простоти Всі речі набувають простоти Торкаючись твоїх заспАних рук. Слова – то звук! Лише безглуздий звук, Що виписаний з серця, де вже Ти Просяк наскрізь. І не оглух Мій стриманий до болю організм, Що І-ою ганятиме тепер Твої думки Клітинами у снах. До біса страх!!! Хай котяться під три чорти Всі ті, що перед підлістю в […]...
- Соломія Волошин – Обійми Так добре у твоїх обіймах заснути, Турботу і силу водночас відчути. Заплющити очі і бачити сни, В яких я – царівна, а лицар мій – ти. Так добре у твоїх обіймах проснутись, Цілунок твій ніжний за вушком відчути. Розплющити очі і зрозуміти, Що ти – найдорожчий для мене у світі...
- Микола Вінграновський – Прелюд № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. В мене змерзли губи. Комедія закінчена. Амінь! Небесний дзвін відбовванів в прозор’ї, І, кинувши на небо власну тінь, Я встав з колін і небо взяв за зорі. Як видно все за обрієм земним! Якби не […]...
- Ліля Колісник – І знову стука дощ по твоїх шибах І знову стука дощ по твоїх шибах, Вона не прийде, можеш не чекати. Вдаєш, що все забув, та лихо, Зрадливо серце буде калатати. Пройде вже час, затихнуть урагани… Ти запевнятимеш себе, що розлюбив Та і кому потрібні ті душевні рани? Її знайти у інших не зумів. Одного разу, ідучи по парку, Із серед тисячі побачить […]...
- Алла Вишня – Тобі Мотиви вечора, на кшталт тугих симфоній, П’янкі, разючі аромати ночі, А я ще розповім тобі маленькій, сонній, Як небо розкида в ночі свої блискучі очі. Я ще тобі, такій хорошій, ніжній, Ще заспіваю своїх тихих пісень-мрій, І ще колись, мабуть, на цьому тижні, Повідаю сотні казок своїх надій. Я сонце розстелю в твоїх долонях, Прикрию […]...
- Тарас Шевченко – Не так тії вороги Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати, І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, Щоб тебе добити… Без ворогів можна в світі Як-небудь прожити. А ці добрі люде Найдуть тебе всюди, І на тім світі, добряги, […]...
- Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене Сто дзеркал спрямовано на мене, В самоту мою і німоту. Справді – тут? Ти справді – тут? Напевне, Ти таки не тут. Таки не тут. Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти? Урвище? Залом? Ачи зигзаг? Ось він, довгожданий дощ. Як з решета. Заливає душу, всю в сльозах. Сто […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Сутінь Долоні сну в весінніх сінях Лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно задуми! Мов зустрічі давно забуті, Подертий шовк твоїх левконій. Мембрана пам’яті найтонша, Не пропустивши світла, дзвонить. Навіщо, сестро, Навіщо пестиш тіні тіней? Закрижаніле соло сонця Мов дно музики Ув оркестрі, Що грає в сну блакитних […]...
- Грицько Чубай – Ти синім небом дивишся на мене Ти синім небом дивишся на мене, Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, В моїх ночах, в задуманих очах. В моєму щасті твого щастя зливи, В моїй крові пожар твоїх калин. З твоїх давнин на плечах вітер сивий, Гіркий, печальний вітер, мов полин. За мною ходять твого горя тіні, […]...
- Герасим’юк Василь – Є стіни, стеля Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – Вигадать не зміг. А на стіні Припала божа мати До ніг месії. До пробитих ніг. Не на стіні, А на землі, під нами, Притрушеній отавою, Сирій, Проступлять Губ твоїх криваві плями. Шепочеш: “Боже мій!..” – Як: “Сину мій!..” Зоря слов’янська, Сиві склавши крила, Як із […]...
- Томаш деяк – і скільки б ти не ховала поранені ноги І скільки б ти не ховала поранені ноги На котрих вся втома твоїх паломництв Розходиться шкірою і судомить Ледве відчувши холодне й вологе, Тобі не сповити усе невідоме, Не вирвати з себе стебло тривоги Тобі не сховати своїх припущень, Цитат Ремарка, плацкартних вагонів, Втрачених вір, пережитих агоній, Зміїних шкір, що майбутнє злущить З твоїх імен. […]...
- Не один З часом я покину місто і огляну Європу, Не буду боятися стати зайвим у книгах відомих людей, Бо побудую власну незабутню на смак історію, Де відчуватиму щирість твоїх незабутніх ночей. Прийде день порахую усі теплі словом моменти, Перегляну світлини, твоєї – моєї Весни. Вивчу майже напам’ять недописані пальцем сонети, По самотньому склі, у місцині де […]...
- Надя Ковалюк – Журилось сонце – жовтощокий сонях Журилось сонце – жовтощокий сонях У павутинні, сплетенім із хмар. Я так хотіла у твоїх долонях Журбу сховати, але ти – мовчав. Зірки з’являлись – немовлята ночі, Від доторку її чарівних крил. Я почуття, мов зорі, непорочні Просила вберегти, а ти – губив. Ковтала сльози – для душі пігулки, Невольним птахом бився в грудях пульс. […]...
- Микола Руденко – Я розгубив категоричність Я розгубив категоричність, Я поміркованість несу: Приймаю місяця ліричність – Відбитих променів ясу. Хай не своє, нехай відбите, Жовтаве, а не голубе… Та глянь, яке він платить мито За право бачити тебе! Крізь листя кидає червонці, І не прості, а золоті. Таких ти не побачиш в сонці, Бо вдень вони уже не ті. Він душі […]...
- Олесь Гончар – Скільки днів уже Скільки днів уже, скільки ночей Доводиться нам не спати. Під нами, як Ноїв ковчег, Дриготять і гудуть Карпати....
- Я напишу для тебе листа Я напишу для тебе листа, Про глибінь бездонних очей. В цьому вірші – моя душа І мелодія тихих пісень. Як я хочу на крилах злетіть, І тебе забрати на небо. Над землею, як птах, пролетіть І у снах спуститись до тебе. Я пройду через стіни ночей, Через сотні країн пролечу, Щоб зустріти погляд очей, Щоб […]...
- Богдан Тригуб – Шоколад Ти їстимеш шоколад із моїх рук, А я зриватиму із твоїх губ нектар… Ловитиму я твого серця кожен стук, Шепотітиму, що ти мій кращий дар! Найчутливіший радар з можливих, Налаштований на всі мої частоти… Ти мов гаряча житня нива, Шалена буря у чужих широтах! Я до сьогодні не знаю хто ти, В тобі присутнє все […]...
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Любомир Винник – В тобі найяскравіші барви світу “Яка різниця життя гірке чи солодке, Якщо з тобою воно смачне Роман Павлишинець В тобі найяскравіші барви світу. Вся ніжність дотиків захована в тобі, Романтика ночей п’янкого літа. Очі зелені? Сірі? Карі? Голубі? Та байдуже до кольору очей, До твого зросту. Кольору волосся. У тобі стільки дивних ще речей, Мов ти на цій планеті тільки […]...
Чотири шаблі скорочено дуже.